Олександр Семенович Данилевський нар. 28 серпня 1809 пом. 3 квітня 1888

З сайту Родовід

Запис:390068
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Данилевські
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Олександр Семенович Данилевський
Батьки

Семен Федорович Данилевський [Данилевські]

Татьяна Ивановна ? (Данилевская, Черныш) [?]

Події

28 серпня 1809 народження:

шлюб: Уляна Григорівна Похвіснєва (Данилевська) [Похвіснєви]

3 квітня 1888 смерть:

Нотатки

Влітку 1850 року Микола Васильович зупиняється в Глухові разом з близьким своїм приятелем, відомим вченим, професором М. О. Максимовичем, який пізніше, вже після смерті Гоголя, писав про це в своїй статті, надрукованій в 1854 році в журналі «Москвитянин»: «Я їхав з ним із Москви 13 червня 1850 року. Розлучився в Глухові 25 червня, пообіцявши побувати в нього в серпні. Я не спитався, де його Василівка, бо був переконаний, що вона знаходиться біля Миргорода».

Кілька днів М. В. Гоголь гостював у селі Сварково, нинішнього Шалигінського району. Це було наприкінці серпня 1848 року. Заманив його у Сварково товариш дитячих та юнацьких років ОЛЕКСАНДР Семенович Данилевський (в джерелі - помилка)Назва посилання. Гоголь разом з ним вчився в ніжинській гімназії. А після її закінчення два нерозлучних друга разом вирушили до Петербурга влаштовувати там свою долю. Удвох їздили вони зі столиці відвідувати рідних у Миргородський повіт, удвох, не маючи для цього достатніх коштів, подорожували за кордон.

Немолодою вже людиною Данилевський одружився з дуже юною дівчиною надзвичайно щасливої вдачі – Уляною Григорівною Похвісневою, дочкою досить багатого поміщика села Ганнівки, як називалась тоді нинішня Веретенівка, Сумського району.

Дружина найближчого приятеля справила на Гоголя чудове враження. Є навіть твердження, що письменник увічнив її образ Уліньки, з якою він знайомить читачів у другій частині своїх «Мертвих душ».

Повернувшись 1848 році з-за кордону, Гоголь відвідав рідну Василівку і часто зустрічався з Данилевськими, які жили тоді недалеко від нього.

У кінці серпня Гоголь зібрався їхати до Москви. О. С. Данилевський зажадав розділити з ним подорож до села Сварково, де жив дядько Уляни Григорівни О. М. Маркович, відомий український фольклорист і щирий прихильник знаменитого автора «Вечорів» і «Миргорода». Гостинні господарі умовили письменника зупинитись на якийсь час у їх садибі. Дуже наполягав на цьому і Данилевський. Гоголь не відхилив запрошення і затримався на кілька днів у невеличкому українському селі колишнього Глухівського повіту.

Я добре «знала в обличчя» рідних і знайомих Гоголя й відразу визначила, що на цих портретах Тарас Григорович увічнив найближчого друга дитинства Миколи Васильовича, його сусіда по маєтку із села Товсте Миргородського повіту Полтавської губернії Олександра Семеновича Данилевського та його дружину Уляну Григорівну Похвиснєву, племінницю П.Марковича, чоловіка знаменитої письменниці Марко Вовчок.

Читайте також Софіїн день «Дзеркало тижня. Україна» №35, 30 вересня 2011 Не нашкодь! «Дзеркало тижня. Україна» №35, 30 вересня 2011 «Засвітилена музика» Раїси Лиші «Дзеркало тижня. Україна» №35, 30 вересня 2011 Олег Смаль: «Я розучився малювати небо» «Дзеркало тижня. Україна» №34, 23 вересня 2011 Актриса Людмила Єфименко: «За свого життя Юрій Іллєнко вірив, що зміни на краще в Україні — не забаряться!» «Дзеркало тижня. Україна» №34, 23 вересня 2011 Внук Ісаака Бабеля: «Я впевнений, десь у засіках Кремля і сьогодні зберігаються вилучені під час арешту оповідання Бабеля. Це була б знахідка століття» «Дзеркало тижня. Україна» №33, 16 вересня 2011

Портрет неизвестных №30 (Александр Данилевский и Ульяна Похвиснева)


Портрет невідомих №30 (Олександр Данилевський і Уляна Похвиснєва) Портрет невідомих №30 (Олександр Данилевський і Уляна Похвиснєва) Це сталося двадцять із гаком років тому, коли я шукала експонати для експозиції державного заповідника-музею М.Гоголя, що будувався тоді у Полтаві. До моїх рук потрапила книга «Тарас Шевченко. Малярство. Графіка. 1830—1847 рр.». Я стала уважно вдивлятися в обличчя людей, які отримали безсмертя завдяки малюнкам Тараса Григоровича, зробленим під час гостювання в їхніх маєтках у 1843—1845 роки. Зупинила увагу на роботі під номером 30, підписаній «Портрет невідомих» — жіночий і чоловічий портрети олівцем, намальовані на одному аркуші у 1840—1843 роках у Петербурзі.


Портрет Невідомої в коричневій сукні (Єлизавета Гоголь) Портрет Невідомої в коричневій сукні (Єлизавета Гоголь) Я добре «знала в обличчя» рідних і знайомих Гоголя й відразу визначила, що на цих портретах Тарас Григорович увічнив найближчого друга дитинства Миколи Васильовича, його сусіда по маєтку із села Товсте Миргородського повіту Полтавської губернії Олександра Семеновича Данилевського та його дружину Уляну Григорівну Похвиснєву, племінницю П.Марковича, чоловіка знаменитої письменниці Марко Вовчок.


Єлизавета Гоголь, фото Єлизавета Гоголь, фото Щоб підтвердити своє відкриття, я поїхала до Інституту судових експертиз. Мене прийняв завідувач відділу Сергій Данилович Павленко, талановитий художник, автор унікальної системи розшифровування портретів «Невідомих». Він провів порівняльну експертизу Шевченкового малюнка і фотографії Олександра Данилевського 1870-х років з альбому Йозефа Хмелевського «Гоголь на батьківщині» (Полтава, 1902), а також акварельного портрета Уляни Похвиснєвої невідомого художника 1850-х років із книги «Пам’яті М.Гоголя і В.Жуковського» (Москва, 1902 рік).


Портрет невідомої в блакитній сукні (Віра Чарниш, дочка генерала) Портрет невідомої в блакитній сукні (Віра Чарниш, дочка генерала) — Маєте цілковиту рацію! — сказав Сергій Павленко. — На цьому малюнку Шевченко відтворив Олександра Семеновича Данилевського й Уляну Похвиснєву. Схожість їхніх портретів та зображень на малюнку Тараса Григоровича очевидна.

Окрилена підтримкою, я поїхала до наукових співробітників Державного музею Т.Г.Шевченка й подала на суд провідних фахівців відкриті мною портрети найближчих друзів Гоголя.

— Ця робота Шевченка позначена 1840—1843 роками. Існує одностайно прийнята гіпотеза, що поет 1843 року не відвідував східних повітів Полтавської губернії. Отже, він не міг малювати друга Гоголя в маєтку Товсте, та й у Санкт-Петербурзі також! — категорично заявила директор музею.

— Я забороняю вам затівати суперечку з шевченкознавцями! — заявив директор створюваного заповідника М.Гоголя Лев Семенович Вайгордт. — Ми знаємо, що поет, прямуючи до села Решетилівки й Полтави 1845 року, оминув родовий маєток Яновських. Якщо вчені одностайно запевняють, що поет не був у Гоголевій Василівці, отже, він там не був! Якщо вони прийняли рішення, що Шевченко не малював матір письменника та його рідних, отже, Тарас Григорович справді їх не малював! У нас горить план. Залишилися лічені місяці до відкриття заповідника. Ваше завдання — знайти справжні меморіальні речі Миколи Васильовича, його невідомі портрети, книги з бібліотеки й особисті речі, а не розпочинати безплідні дискусії з армією шевченкознавців!

Перечитую листи Гоголя до Олександра Данилевського. Письменник називає друга «родичем», «двоюрідним братом», «кузеном» навіть у листах до своїх сестер. Кревного свояцтва між ними не було, але дитинство і юність вони провели разом. 1828 року, закінчивши Ніжинський ліцей, обидва переїхали жити до Петербурга. Данилевський вступив у Школу гвардійських підпрапорщиків, Гоголь — на державну службу. У березні 1831 року Олександр захворів і виїхав лікуватися на Кавказ, а згодом поїхав у маєток до матері.

Про те, що Данилевський насправді їздив 1843 року до Санкт-Петербурга у пошуках місця служби, побічно свідчить збережений лист Гоголя до друга від 14 лютого 1843 року з Рима: «Служить в Петербурге и получить место во внешней торговле или иностранных дел не так легко… Поезжай прежде в Москву, отведай прежде Москвы, а потом, если не слюбится, поезжай в Петербург…»

Очевидно, там-таки, у Санкт-Петербурзі, Олександр Данилевський познайомився з 16-річною Уляною Похвиснєвою. На малюнку на ній сукня за столичною модою і святкова зачіска. Подвійний портрет найближчого друга Гоголя та його нареченої, виконаний Шевченком, швидше за все, на початку травня 1843 року вносить істотну поправку в маршрут першої поїздки Тараса Григоровича в Україну.


Від дідів до онуків

Персональні інструменти
захист приватності
Іншими мовами