Іван Федорович Чарниш (Чорниш, Черниш) пом. 10 грудня 1728

З сайту Родовід

Запис:43494
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Чарниші
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Іван Федорович Чарниш
Зміни прізвища Чорниш, Черниш
Батьки

Федір Чарниш [Чарниші]

Тетяна [?]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Чарниш Іван

Події

шлюб: Олена Степанівна Гречана [Гречані]

народження дитини: Яків Іванович Чарниш [Чарниші] пом. 28 грудня 1745

народження дитини: Іван Іванович Молодший Чарниш [Чарниші]

народження дитини: Петро Іванович Чарниш [Чарниші]

1710 шлюб: Євдокія Костянтинівна Голуб (Чарниш) [Голуби] нар. до 1700

9 листопада 1710 заповіт: 9 листопада 1710 р. зробив духовний «запис» полковник гадяцький, майбутній генеральний суддя (1715-1725) Іван Чарниш, який мав значні володіння, на

близ. 1715 народження дитини: Семен Іванович Чарниш [Чарниші] нар. близ. 1715 пом. 1742

близ. 1718 народження дитини: Анастасія Іванівна Чарниш [Чарниші] нар. близ. 1718 пом. 1742

близ. 1719 народження дитини: Ганна Іванівна Чарниш [Чарниші] нар. близ. 1719

близ. 1720 народження дитини: Олена Іванівна Чарниш [Чарниші] нар. близ. 1720 пом. 1745

до 1722 народження дитини: Іван Іванович Чарниш [Чарниші] нар. до 1722 пом. 1756

10 грудня 1728 смерть: Москва, 21 грудня за С.С.

Нотатки

генеральний суддя Іван Федорович (?) Чарниш (Черниш) (+ 1728), посланець до Константинополя (1700 — квітень), перед тим був посланцем до Москви (1699), господар Батуринського замку (1701), військовий канцелярист (1699, 1700, 1703, 1708), резидент Мазепи при царській головній квартирі у Гродно (1705), знатний військовий товариш (1709), полковник гадяцький (1709-1715), генеральний суддя (1715-1725).

Чарниш (Чорниш, Черниш) Іван Федорович († 10(21).12.1728), український військовий і політичний діяч Мазепинської доби, родом з Гадяччини.

Був військовим канцеляристом, виконував дипломатичні доручення Івана Мазепи в Москві (1699) й Константинополі (1700), резидент гетьмана при Петрі І у Ґродні (1705). На чолі Гадяцького полку брав участь у Північній війні 1700-1721.

За причетність до змови проти гетьмана І.Мазепи, яку очолювали В.Кочубей та І.Іскра, був ув'язнений (після поразки І.Мазепи Чарниша звільнили), що сприяло його кар'єрі за гетьманування Івана Скоропадського, з яким породичався (його дружиною була Євдокія Голуб дочка Анастасії Марківни дружини гетьмана).

З 1709 до 1715 очолював Гадяцький полк, потім з 1715 - генеральний суддя Лівобережної України (до 1723).

Іван Чарниш різними засобами (у тому числі й ґвалтовними) здобув собі великі маєтки. Належав до козацької старшини, очолюваної Павлом Полуботком, яка відстоювала політичну автономію Лівобережної України, домагався права на обрання нового гетьмана та ліквідації Малоросійської колегії.

У 1723 році Чарниш був викликаний до Петербурґу разом з наказним гетьманам П. Полуботком і генеральним писарем С.Савичем. Разом з ними ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Звільнений по смерті Петра І в 1725 році. Після чого жив у Петербурзі та Москві, де й помер.


Року тысяча семсот семогонадцеть, месяця априля, осмого дня

Ставши перед суд войсковий енералний намесник соколскый полку Полтавского пречесній отец Игнатий Власеевич в справе з Павлом Моргуном и Анною, женою его, жителми соколскими ж, о верби в лесе зарубанние за водной при инстанциалном листе его милости пана Ивана Черняка, полковника полтавского. Поневаж презентовал тут писменние права врядовое соколское в року тисяча семсот шестомнадцеть, марта первогонадцеть дня виписанное свидетелство, да здати тоеже октовриа 23 дня заруками старшини полковой полтавской померкователно писмо, над тие от ясне в Богу Преосвященного архиепископа митрополита Киевского, Галицкого и всея Малия России его архипастирской святине з консистории виданное и тому ж последуючое на суде полковом полтавском в року сем же настоящом марта двадцеть первого споряженное писание, в якым согласно изображено, же речоный отец намесник в власном своем лесе Моргуном верби зрубанние по свидетелству вероятном людском себе одобрал. И як на все тие вишепомянутие мунемента просил преречонный отец намесник главного потверженя. Так суд Войска его царского пресветлаго величества Запорожскаго енералный, зрозумевши Моргунову и жены его упорчивость и напрасное турбованеи а намесникову невинность, заховуеть при оном, як власный его лес, навечное вспокойное самому и потомком его владение и всказуеть важившомуся над слушность завод, взнаваючи через шесть недель в вязеню седене правние [...] все, если на чоли не упросить, повинен будеть Моргун отцу намеснику нагорожати. Тым декреталним писанием конфермил року, месяця и дня вижей вираженними.

Его царскаго пресветлаго величества Войска Запорозкаго судия енеральный Иван Чарныш.


Від дідів до онуків

Батьки
Батьки
 
== 2 ==
Іван Федорович Чарниш (Чорниш, Черниш)
шлюб: Олена Степанівна Гречана
шлюб: Євдокія Костянтинівна Голуб (Чарниш)
заповіт: 9 листопада 1710, 9 листопада 1710 р. зробив духовний «запис» полковник гадяцький, майбутній генеральний суддя (1715-1725) Іван Чарниш, який мав значні володіння, на
смерть: 10 грудня 1728, Москва, 21 грудня за С.С.
== 2 ==
Діти
Семен Іванович Чарниш
народження: близ. 1715
смерть: 1742
Олена Іванівна Чарниш
народження: близ. 1720
смерть: 1745
Діти
Онуки
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Іншими мовами