Петро Григорович Лобода

З сайту Родовід

Запис:610656
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Лобода
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Петро Григорович Лобода
Користувач Motorny

Нотатки

Родина Лобода

Відома одеська сім'я потомствених моряків, яка мешкає в Одесі з 1914 р. Морській службі члени родини Лобода присвятили більш століття. Дргою сімейною традицією є колекціонування предметів, що відносяться до історії й культурі Одеси та України : стародавні монети, банкноти, поштові марки та інше. Наприкінці ХХ сторіччя сім'я Лобода заснувала Одеський музей нумізматики й подарувала йому свою колекцію, яку збирали три її покоління.

Лобода — нащадки стародавнього українського (малоросійського) дворянського роду. Герб родини Лобода був внесений у VІІ частину «Загального гербовника дворянських родів Російської імперії».


Родоначальники

Лобода Петро Григорович (1890-1953 рр.). До революції 1917 р. працював матросом на каботажних судах Російського товариства пароплавства й торгівлі (РОПиТ), що обслуговували внутрішні лінії Чорноморського й Азовського морів. У довоєнний час керував рядом одеських підприємств. Офіцер, учасник Великої Вітчизняної війни. По її закінченню в якості досвідченого керівника-господарника працював у складі радянської делегації в Бухаресті з питань репарації. Після повернення до Одеси працював начальником Одеського трамвайно-тролейбусного управління. Колекціонер, збирав поштові марки РОПиТ - попередника Чорноморського морського пароплавства (ЧМП) й антикварні листівки з видами старої Одеси.

Лобода Феодосія Яківна (1892-1969 рр.) мала двох дітей і п'ять онуків, займалася їхнім вихованням і господарювала . У роки Великої Вітчизняної війни й тимчасової окупації Одеси румунськими військами із двома малолітніми онуками перебувала в евакуації. По закінченню війни й поверненні додому багато років працювала медсестрою в лікувальних установах Одеси.


Склад сім’ї

На початок Великої Вітчизняної війни сім'я складалася із шести осіб:

- Петро Григорович, батько;

- Феодосія Яківна, мати;

- Григорій, син;

- Антонина, донька;

- Рудольф, онук, (син Антонині), 1937 р.;

- Леонід, онук, (син Антонині), 1939 р.

Лобода Григорій Петрович (1912-1989 рр.) в 30-х роках ХХ сторіччя працював кочегаром- машиністом на судах Чорноморсько-Азовського морського пароплавства (ЧАМП). В 1935 р. у складі екіпажа пароплава "Ілліч" брав участь у перегону судна через три океани з Одеси до Владивостока і передачі його до складу Далекосхідного морського пароплавства. Учасник двох війн - Радянсько-фінської й Великої Вітчизняної. Офіцер. Мав поранення, пройшов полон. Після війни й до виходу на пенсію працював шофером у різних транспортних організаціях Одеси. Колекціонував монети й банкноти Російської імперії, Української Народної Республіки й міста Одеси.

Лазаричева (Лобода) Антонина Петрівна (1914-1997 рр.) учасник Великої Вітчизняної війни, воювала фронтовим шофером. По закінченню війни повернулася в Одесу й до виходу на пенсію працювала в різних підприємствах транспорту та зв'язку міста. Її старший син Рудольф за прикладом діда та дяді став моряком, молодший син Леонід - токарем.

Повернувшись із фронту Григорій Лобода у 1948 р. створює свою сім'ю, одружившись з Євгенією Волковою, молодим фахівцем-геологом, яка прибула в Одесу для відбудови міста після війни й окупації. Молода сім'я мала трьох дітей : синів Петра й Семена, а також доньку Олену.

Лобода (Волкова) Євгенія Федотівна (1926 р.). Займалася вихованням дітей і домашнім господарством. Працюючи в різних установах Одеси, часто обиралася профспілковим керівником трудових колективів. Двічі здійснила паломництво у Святу Землю. Враження від відвідування біблійських місць і особисті релігійні погляди стали основою книги "Бути Правді на Землі" та іншіх її творів на тему християнського виховання підростаючого покоління. Учасник ряду телевізійних проектів, присвячених історії християнства. Академік літератури Академії "Фатьян" (Одеса).

Сини Петро Григорович Лобода (1949 р.) і Семен Григорович Лобода (1950 р.) - випускники Одеського морехідного училища ММФ і Одеського Вищого інженерного морського училища. Кадрові працівники ЧМП. Морські офіцери. Пройшли шлях від мотористів до старшого командного складу суден закордонного плавання: Петро Лобода працював першим помічником капітана, Семен Лобода - старшим механіком. Мають нагороди за участь у бойових діях у різних частинах світу. Працювали з легендарними капітанами ЧМП: О.М. Назаренко (т/х "Шота Руставелі"), Т.І. Продан (т/х "Більшовик Суханов"), В.М. Нікітін (т/х "Іжма"). Із навколосвітніх рейсів привозили монети й марки різних країн та колоній, поповнюючи сімейну колекцію.

Донька Бабіна (Лобода) Олена Григорівна (1952 р.). Ведучий економіст Одеського головного поштамту. Делегат ХХVІ з'їзду Комуністичної партії України. Ветеран праці.


Діти, онуки, правнуки

Лобода П.Г. має двох синів Ігоря й Петра, доньку Наталю й онучку Ольгу (донька Ігоря) 2002 р.

Лобода Ігор Петрович (1978 р.). Мешкає з сім'єю в Бресті (Білорусія). Працює начальником планово-економічного відділу на підприємстві "Брестгорсвет".

Глазова Наталя Петрівна (1981 р.). Мешкає з сім'єю в Одесі. Працює заступником директора в Одеській філії Правекс-Банку.

Лобода Петро Петрович (1986 р.). Закінчив Одеський національний університет. Юрист. Заступник директора Одеського музею нумізматики.

Бабіна О.Г. має сина Семена й двох онуків - Даніїла (2002 р.) та Матвія (2010 р.), синів Семена.

Бабін Семен Юрійович (1977 р.)- випускник Одеського морського університету.


Громадська діяльність

Лобода П.Г. по закінченню роботи в ЧМП в 1992 р. обирається керівником найбільшої громадської організації міста - Одеського товариства колекціонерів. В 1994-2002 рр. він депутат Одеської міської ради, з 2002 по 2010 рр. - радник Одеської міськради з питань культури.

При активній допомозі членів сім'ї в 1999 р. засновує Одеський музей нумізматики й стає його директором, а в 2004 р. сім'єю Лобода створюється в Одесі філія музею - галерея "Монетний двір". Основою музейних фондів стала сімейна колекція. Лобода П.Г. автор 6 книг і більш 40 наукових статей, присвячених античної нумізматиці Північного Причорномор'я. Доповідач на міжнародних наукових конференціях по нумізматиці. Засновник і автор наукового збірника "Вісник Одеського музею нумізматики". Голова піклувальної ради Одеської обласної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. Член піклувальної ради музею "Християнська Одеса". Заслужений працівник культури України.

Активна просвітницька й гуманітарна діяльність сім'ї Лобода відзначена державними й урядовими нагородами, а також нагородами Української православної церкви, різних козацьких і громадських організацій.

Посилання

- Каменный А. Э. Одесса: Кто есть Кто. 1794—1994. Литературно-энциклопедическое издание. — Одесса.: ОКФА, 1999. 544 с.: ил. — ISBN 966-571-040-0. с. 151 (рос.)

- Кто есть Кто в Одесском регионе. Энциклопедия. — Часть 1. — Одесса: «Эвен», 2007. — 247 с.: ил. — ISBN 978-966-8169-34-2. — С. 121. (рос.)

- Інститут біографічних досліджень. Ювіляри України: Події та особистості XXI століття. Випуск четвертий. - Київ, 2010. - 399 с.: ил. - ISBN 978-966-8178-38-2. - с. 359. (укр.), (рос.)

- Владимир Март, Валерий Чайка. Одесса славна именами. Публицистическое издание. — Том 1. — Одесса: ПТ «Издательский центр», 2011. — 315 с.: ил. — С. (рос.)

  • Морская энциклопедия Одессы. — Одесса: Издательство «Порты Украины», 2012. — 704 с. : ил. — ISBN 978-966-7928-20-9. - С. 418. (рос.)
  • В.И. Март, А.С. Троц, В.Ю. Чайка. Имена эпохи нашей. — Том 1. — Одесса: Издательство «СМИЛ», 2012. — 268 с. : ил. — ISBN 978-966-1606-71-4.- С. 92. (рос.)

Дивись також


Від дідів до онуків

Персональні інструменти
захист приватності