| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Іван Микифорович Золотаренко пом. 17 жовтня 1655
З сайту Родовід
| Рід | Золотаренки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Іван Микифорович Золотаренко |
| Батьки | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Золотаренко Іван Никифорович |
Події
народження дитини: ♂ Василь Іванович Золотаренко [Золотаренки]
17 жовтня 1655 смерть: Старий Бихів, Область Війська Запорізького
поховано: Корсунь, Область Війська Запорізького
Нотатки
Був сином корсунського міщанина. Отримав добру освіту. Його коштом у Корсуні побудували церкву Різдва Христового. Володів маєтностями у Батурині та Глухові.
Декілька разів їздив з посольствами від Б.Хмельницького до Москви.
На посаді корсунського полковника брав участь у Батізькій битві 1652 р.
Під час війни 1654-1667 р.р. — як наказний гетьман очолив 20-тисячне українське військо в поході на Білорусь. Допомагаючи московським воєводам, під його проводом козацькі полки здобули Чечерськ, Ново-Бихов, Пропойськ, Бобруйськ, Річицю, Мінськ, Вільно тощо.
17 жовтня 1655 р. був смертельно поранений при облозі Старого Бихова. Похований у м. Корсуні. Могила не збереглася.
Був одружений на Іванівні (ім'я невідоме), дочці чернігівського полковника Івана Аврамовича. Мав брата Василя, який після його смерті деякий час виконував обов'язки ніжинського полковника (1655 - 1656 роки).
Його сестра Ганна була третьою дружиною Б.Хмельницького.
У м. Корсуні-Шевченківському одна із вулиць носить ім'я Золотаренка.
Згадки
Репутацію характерника мали деякі історичні особи. Зокрема, сучасники вважали галдовником наказного гетьмана Івана Золотаренка, який прославився в роки Визвольної війни своїми успіхами в боях з поляками. Його смерть оповита багатьма таємницями. Як оповідає автор «Історії русів», «Наказний гетьман, Золотаренко, повертаючись з військом за наказом в Білорусію і проходячи місто Старий Бихов, пострілом з рушниці, зробленим з однієї дзвіниці засівшим там католицьким органістом Томашем, вбитий на смерть, а органіст признався добровільно, що підготовлений до цього злодійства католицькими ксьондзами, які дали йому кулю зі священної чаші, за його словами, освячену і укріплену спеціальними замовляннями… І справді, після огляду виявилась та куля незвичайною, і в ній середина була срібна з латинськими літерами! Тіло вбитого Золотаренка відвезли на батьківщину в місто Корсунь на поховання в тамтешній дерев’яній церкві, його коштом збудованій. Але коли почалось поховання в присутності багатьох людей і духовенства, то громовим ударом запалена церква, і тіло вбитого разом з церквою згоріло в попіл».
Від дідів до онуків
♀ Ганна Микифорова Дочка Золотаренко (Тарасенко, Пилипенко, Хмельницька) шлюб: ♂ Яким Тихонович Тарасенко , Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая
шлюб: ♀ Мартин Пилипенко , Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая
шлюб: ♂ Зиновій Богдан Михайлович Хмельницький
помешкання: 27 липня 1657, Чигирин, Черкаський полк, Малоросія, Руське царство, Овдовела. Муж умер от кровоизлияния в головной мозг (инсульта) в Чигирине, похоронен рядом с телом его сына Тимофея в селе Суботове, в построенной им самим каменной Ильинской церкви. Переехала в Киев
помешкання: 1671, Київ, Київський полк, Малоросія, Руське царство, Постриглась в монахини под именем Анастасии в Печерском женском монастыре при Киево-Печерской Лавре
смерть: після 1672, Київ, Малоросія, Руське царство
смерть: 18 вересня 1663, Борзна, Чернігівський полк, Область Війська Запорізького, Руське царство
