УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Дмитрій Федорович Сангушко пом. 3 лютого 1554

З сайту Родовід

Запис:249992

Рід	Сангушки
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Дмитрій Федорович Сангушко
Батьки ♂ Федір Андрійович Сангушко [Сангушки] нар. близ. 1500 пом. листопада 1547 ♀ Ганна Іванівна Бранкович (Сангушко, Збаражська) [Бранковичі] пом. лютого 1578

Події

народження дитини: ♂ Федір Тихонович Наливайко [Наливайки] пом. 5 січня 1609

титул: князь

з 1552 до 1554 заняття: староста Каневский

6 вересня 1553 шлюб: ♀ Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька) [Острозькі] нар. 19 листопада 1539 пом. грудня 1582

3 лютого 1554 смерть:

близ. 1560 народження дитини: Корона Польська, Річ Посполита, ♂ Северин Лукич? Наливайко [Наливайки] нар. близ. 1560 пом. 11 квітня 1597

Нотатки

Дмитро Федорович Сангушкович – канівський староста 1552-54 рр.

http://www.kanivrada.com.ua/istornaris.htm

Тим часом сімейним станом своєї племінниці зацікавився сам князь Острозький, він наполегливо пропонував кандидатуру старости канівського й черкаського Дмитра Сангушка. Батько Дмитра, Федір Сангушко, був відповідно до заповіту покійного князя Іллі, одним із опікунів Беати та Гальшки. Але зарозуміла княгиня й не думала дослухатися порад свого дівера. Тоді князь Острозький і Сангушко вирішили домогтися шлюбу з Гальшкою, усупереч волі її матері...

На початку вересня 1553 року князь Острозький і Дмитро Сангушко прибули в Острог, де жила вдова Беата із дочкою. За легендою Дмитро Сангушко, уражений красою дівчини, нестямно в неї закохався. Незважаючи на боязкі спроби варти не пустити непроханих гостей у замок, за лічені хвилини Острог фактично без бою й жертв захопили солдати князя Острозького, а сам князь ще раз наполіг на шлюбі Гальшки й Сангушка. Княгиня Беата законно заперечувала, мовляв, вона не має права видати дочку заміж без згоди короля. Проте її згода не була обов'язковою, княгиню замкнули в дальньому покої, а вихована в католицтві Гальшка опинилася перед православним священиком. Перелякана чотирнадцятилітня дівчинка й слова не могла вимовити, говорять, що згода на вінчання довелося висловити замість неї князеві Острозькому.

Ображена Беата поквапилася відіслати джуру до короля зі скаргою на сваволю дівера й Дмитра Сангушка. Сигізмунд-Август, що вже мав плани щодо шлюбу своєї племінниці, зреагував миттєво, він наказав князеві Сангушку негайно полишити Острог, а панну зоставити при матері, поквапившись нагадати, що князь кинув прикордонні замки без королівського дозволу, що було порушенням присяги. Узимку 1553-54 відбувся суд, на який сторони за звичкою не з'явилися. Захисники Сангушка говорили про попередню обіцянку Беати видати дочку за князя й про те, що щиро закоханий князь відмовлявся від усіх земель Гальшки. Але суд під контролем Сигізмунда-Августа виніс суворе рішення - князя Сангушка стратити, а Гальшку повернути матері - такі універсали було надіслано по всіх містах, замках і монастирях, щоб якомога швидше піймати князя.

Ледь довідавшись про судовий вирок, Сангушко вирішив сховатися в Рудницях, у Чехії. Він переодяг Гальшку в чоловічий костюм. Таким чином, з одним возом і декількома самими вірними слугами Сангушко перетнув кордон Речі Посполитої. Але навздогін вже відправили калішського воєводу Мартина Зборовського із синами, братів княгині Беати й буського старосту Лукаша Гурку. Старий Зборовський, ймовірно уявляючи Гальшку дружиною одного зі своїх численних синів, забув про утому.

Успіху домоглися лише Зборовські, котрі наздогнали Сангушка першими в чеському містечку Лісса в останній день січня 1554 року. У містечку святкували весілля, і князь Сангушко був на нього запрошений. Ледь стримуючи лють, Збровський привіз війта із сусіднього міста, повідомивши, що Сангушко - злочинець, що вкрав величезні скарби. Місцевий староста ухвалив заарештувати князя й посадити у в'язницю, заборонивши застосовувати проти Сангушка силу. Зборовські й люди війта увірвалися до будинку і зненацька напали на беззбройного Дмитра; потім жорстоко побитого, закривавленого князя закували в кайдани й посадили у в’язницю. На початку лютого невгамовним Зборовським удалося вивезти Сангушка в Яромєж, його замкнули в стайні під наглядом татар воєводи калішського, а наступною ніччю вбили. Ранком, коли місцеві жителі хотіли поховати князя, Зборовський наказав своїм людям витягти тіло із труни й кинути на гноївню. Тільки за чотири дні князя вдалося поховати в костьолі святого Миколи, а на його надгробку було зроблено два написи чеською й латиною: «Тут лежить князь Дмитро Сангушко, староста черкаський і канівський, із роду великих князів Литовських, котрого замордував й убив підлий чоловік Мартин Зборовський, не маючи на те жодних причин». Перелякана й безмовна Гальшка опинилася під „опікою” вбивць свого чоловіка, які готові були перебити один одного за право стати її новим чоловіком й одержати її землі. Тільки за кілька днів Костелецькі, брати Беати, забрали племінницю й повернули її матері.

http://mrspredko.livejournal.com/3035.html

Жолкевский, оставив своё войско добивать остатки мятежников, вернулся в Киев, откуда отправился во Львов - где вручил коронному гетману Яну Замойскому знамена и пленных - во главе с Наливайко. 12 августа 1596 года бывшего предводителя восстания и шестерых его товарищей привезли в Варшаву - причем поляки постарались обставить это на манер римских «триумфов».Процессия состояла из нескольких десятков открытых карет, колясок и телег. .Сначала ехали ротмистры - посланцы от коронного войска. За ними везли восемнадцать пушек, трофейные флаги и пленных. Наливайко везли в отдельной карете, а за ним, по двое, его соратников. По дороге процессия специально свернула к королевской резиденции Уяздов - старая королева Анна Ягеллоновна попросила Замойского показать ему Наливайко.

Их встреча произошла около полудня. Наливайко, поднявшись с сиденья своей кареты, учтиво приветствовал королеву - стоящую на балконе дворца. Старая женщина едва заметно кивнула ему, зачем-то поднесла к глазам платок - после чего удалилась в глубину комнат. Процессия продолжила своё движение…

Что хотела увидеть Анна Ягеллоновна? Зачем ей нужно было увидеть Северина Наливайко - принесшего столько бед и несчастий полякам? И почему, в таком случае, она не удостоила даже мимолетным взглядом того же Матвея Шаулу - сделавшему полякам зла не меньше Наливайки?

Есть мнение, что в начале пятидесятых годов Анна Ягеллоновна - тогда молодая тридцатилетняя женщина - была страстно увлечена Дмитрием Сангушко, красавцем, умницей и сорви-головой. Но молодой магнат не ответил взрослой и замужней женщине взаимностью - он был безумно влюблён в Гальшку Острожскую, с которой и обвенчался - причем тайно - в 1554 году. Молодая пара бежала от преследования польского короля - желавшего самостоятельно назначить супруга одной из наиболее богатых невест польского королевства - в Чехию. Их брак продолжался недолго - Дмитрий Сангушко был убит в Яромеже посланными за ним поляками - но Гальшка успела забеременеть и в начале 1555 года родила мальчика. Этот мальчик - по отцу Гедиминович, по матери - Рюрикович - был правнуком короля Сигизмунда І Старого и имел на польский престол не меньше прав, чем король Сигизмунд III. И Анна Ягеллоновна - что представляется вполне правдоподобным - ЗНАЛА, что мятежник и предводитель казаков Северин Наливайко и есть тот самый мальчик…

Старая королева захотела увидеть сына Дмитрия Сангушко - которого так страстно любила в молодости; и она его увидела. На мгновение она вновь вернулась во дни своей молодости - скованный по рукам и ногам бунтовщик Наливайко так был похож на своего отца! - и поэтому так и не смогла сдержать слёз…

Пока старая королева была жива - Северина Наливайко не смели казнить. Но 9 сентября 1596 года Анна Ягеллоновна предстала перед Всевышним - после этого процесс над предводителем восставших казаков пошёл быстро и довольно скоро добрался до своего финала. 11 апреля 1597 года Северин Наливайко был публично обезглавлен, а тело его четвертовано.

Сигизмунд III уничтожил своего главного и самого опасного врага - так и не сумевшего стать князем Русским…

http://www.usovski.ru/?p=1384

На третий день после смерти деда и опекуна (1550) Василия Полубенского князь Дмитрий Федорович Сангушко, староста Житомирский захватил тогда ещё несовершеннолетнюю Марину - и отдал её на попечение жены подскарбия Богуша Боговитинова, Федии Андреевны (Сангушко), приходившейся тёткой похитителю.

Благодаря родовитости и связям, Сангушкам поначалу (до 1552 г.) удаётся избежать широкого скандала. Тем не менее, особенно после 1553 г., скандал разразился. Когда стало известно, что в октябре 1553 князь Дмитрий женился на княжне Гальшке Острожской, Дмитрия Фёдоровича Сангушко, не в последнюю очередь благодаря помощи Острожских получившего место Старосты Черкасского и Каневского, вызвал на суд Иван Горностай (Новогрудский воевода, тесть покойного князя Льва Полубенского), обвиняя Сангушко в похищении и насильственном удерживании его внучки, княжны Марины Львовны Полубенской. Иван Горностай требовал отобрать княжну Марину у Федии Боговитиновой и отдать ему.