УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

Дворецькі - україноруський козацький рід. Згадується в реєстрах Війська Запорізького з XVII ст.

Григорьичевы: Матрона Алексеевна Григорьичева в 1875 г. вышла замуж за Тимофея Семеновича Дворецкого-Ситкина (потомки Дворецкие-Дворецковы проживают на Кантемировской улице г. Москвы);

Умершего крестьянина Василия Алексеевича Григорьичева жена Евдокия Ивановна (урожд. Голышева), 1876, 1877, 1880 1881, 1883, 1884, 1886, 1890 гг. (Дворецкие – восприемница), 1869, 1871 гг. (Голышевы – восприемница); Алексея Матвеевича Григорьичева, жена Евдокия Андреевна, 1887 г. (Дворецкие – восприемница), Алексей Матвеевич Григорьичев, 1888 г. (Дворецковы – поручитель); Андрей Алексеевич Григорьичев, 1875 г. (Дворецковы – поручитель); Анастасия Ивановна Максимова-Смыслова (1856 г.р.) в 1881 г. вышла замуж за не установленного Григорьичева; Матвей Иванович Григорьичев, 1889 г. (Максимовы-Смысловы – поручитель); Михаил Стефанович Григорьичев, 1902 г. (Дворецковы – поручитель).

• http://www.smyslovy.ru/relative.html

Зміст

1. Звернення автора до всіх родичів…………………………………………2

2. Виникнення і поширення прізвища Дворецький…………………………3

3. Походження нашого роду Дворецьких……………………………………..7

4. Соціальний портрет роду Дворецьких……………………………………..12

5. Генеалогічне дерево Дворецьких…………………………………………...18

6. Мої відносини з членами роду Дворецьких………………………………..19

7. Мої предки………………………………………………………………………32

8. Мої нащадки……………………………………………………………………38

1. Звернення автора до всіх родичів

Вельмишановні брати, сестри, діти, внуки! Шановні братанки, братові, вуйчаники, зяті, кузени, кузини, куми, небожі, невістки, племінники, свати, свояки, своячениці, сестринці, сестрінки, швагри, швагерки, шурини, шуряки і т.д. і т. п.!!! Дорога родино!!! Звертаюсь до вас вдруге! Рік назад я звернувся до братів і сестер та їхніх родин із зверненням, в якому дав старт узагальненню даних роду Дворецьких і створенню історії цього великого роду. Я обіцяв розпочати вивчення питань Генеалогічного дерева Дворецьких, написання родоводу Дворецьких, виходячи з таких переконань. Родина – це те коріння, яке живить усе дерево життя людського. Коли відсікти його корені, то воно не зможе нормально жити. З історії роду складається історія держави. Родовід – це невичерпне джерело героїчних, мудрих, красивих, добрих вчинків людей. Нас зацікавило пізнання родоводу з метою усвідомити природне життя людини в єдності, солідарності, у виживанні, в пошуках свого коріння. Знати свій родовід, зберігати його нетлінну пам’ять – означає любити свою Вітчизну. Це обов’язок не тільки перед минулими, але й перед майбутніми поколіннями. Одвічне Шевченкове: «Що ми? Чиї сини? Яких батьків?» – понині хвилює підростаюче покоління. Тому захотілося звернутися до витоків, джерел мого роду, щоб вивчити досвід минулих поколінь, долю української родини. Вважаю, що означена проблема на сьогодні є надзвичайно актуальною. Отже, метою роботи стало наукове дослідження свого родоводу, історія якого тісно пов’язана з історією розвитку Української держави. А ще хотілося зацікавити школярів, молодь, людей старшого покоління, спонукати їх до глибокого вивчення історії України, рідного краю, своєї родини. Адже я 25 років викладав історію і знаю її недоліки. Відповідно до поставленої мети мною ставилися на 2009 рік такі завдання: 1. провести дослідження питань виникнення і походження прізвища Дворецький; 2. теоретично опрацювати матеріал про родину, рід, сім’ю; 3. переглянути і систематизувати всі старі документи: свідоцтва про народження , шлюб, смерть, освіту, трудові книжки, посвідчення тощо; 4. ретельно переглянути всі фотокартки, уточнити імена та іншу інформацію про зображених на них людей; 5. систематизувати дослідницькі матеріали, одержані з архівів та бібліотек, особливо православної церкви (метричні книги, ревізькі акти тощо) , тому що початок закріпленню прізвищ як спадкових родових назв серед інших прошарків суспільства поклало українське православне духовество. У 1632 р. Київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священникам вести метрики народжених, одружених і померлих. 6. зробити попередні узагальнення про родовід Дворецьких; 7. через анкетування, опитування, інтерв’ю, бесіди більше дізнатися про родовід своєї сім’ї Петра Дворецького; 8. створити в Інтернеті генеалогічне дерево роду Дворецьких; 9. організувати родинні сайти в Інтернеті; 10. взяти участь на територіях спілкування: порталах, форумах, мережах, родинних сайтах тощо. Доповідаю про результати своєї роботи. Я дав чотири статті новин, з якими ви можете ознайомитися.

2. Виникнення і поширення прізвища Дворецький

Як свідчить VІІІ том Словника української мови: прізвище - це "найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість". Отже, найголовніша ознака найменування, що виступає як прізвище, - його спадковий характер і перехід у єдиній незмінній формі від попереднього покоління до наступного. Поява прізвищ - родових найменувань - пов'язується із задоволенням потреби у найточнішій ідентифікації особи, чого вимагала адміністративно-юридична практика суспільства. Українське прізвище чи не найстаріше в Європі. У всякому разі до 17 століття мало чи не всі українці носили прізвища. Деякі українці мали прізвища, які дали їх предкам ще в князівські часи. Для порівняння французькі простолюдини отримали прізвища лише на початку 19 століття завдяки указу імператора Наполеона Першого. Російські селяни отримали прізвища лише після Реформи 1861 року. Тому то у росіян так багато прізвищ Іванов, Петров, Сідоров…Відомо, що виписуючи «вольну» вчорашнім кріпакам їм давали прізвища за ім’ям батька. Імена Іван, Петро, Сидір на той час були найпоширенішими в російських дєрєвнях та селах. Принагідно, хочу зазначити, що єдиним народом Європи в якого немає до сих пір сталих прізвищ є ісландці. У них ім’я батька автоматично стає прізвищем для дитини. Тому чоловіки мають прізвища на кшталт Петерсен (син Петера), а жінки Петердоттір (дочка Петера). Як виникло прізвище Дворецький? Це прізвище у 60% випадків має чисто українське походження і походить або з самої України, або з країн, що граничать з нею (Польща, Росія, Білорусія). Майже всі представники таких прізвищ відносилися до польської або української шляхти. У 10% відсотках носій такого прізвища міг бути нащадком стародавнього руського княжого або боярського роду. У обох випадках прізвище указує, як правило, на місце, де жили дальні предки людини чи на те місто або село, звідки, за легендами, походить цей рід, але може походити і від імені далекого предка людини. Крім того, в 30% випадках таке прізвище було одержане предком священнослужителем, коли він випускався з семінарії. У цих випадках прізвище давалося по волі керівництва семінарії. Збірник законів "Руська правда" Ярослава Мудрого (середина XI ст.) закріпив недоторканість приватної земельної власності. Власність князя і держави ототожнювалася, розмір данини та податків не регулювався. Тобто усе було в руках князя. Ця риса господарського, юридично закріпленого побуту, мала величезний вплив на формування обліку в майбутньому, за принципом: держава є власником всього або майже всього майна, що знаходиться в країні. Найвищу урядову посаду при княжому дворі займав дворецький. Основним його завданням було доглядати за княжим двором і всім княжим майном. З II половини XII ст. Київ уже не відігравав тієї визначної політичної ролі, яка була притаманна йому здавна. До цього спричинилася боротьба за київський стіл, яка точилася між представниками різних ліній князівського дому. В 1169 році суздальський князь Андрій Боголюбський (син Юрія Довгорукого) втрутився в усобиці українських князів і вчинив нечувану жорстоку розправу над Києвом: “Кілька день грабували місто, церкви, монастирі, не жалуючи нічого… людей убивали і забирали в неволю”. Із зовнішніх факторів, що спричинилися до занепаду Києва, слід назвати зруйнування в 1240 р. Києва татаро-монголами. Таким чином, осередком політичного і державного життя України з того часу до середини XIV ст. стає земля Галицько-Волинська. Галицько-Волинська держава мала розвинену державну організацію. Тут раніше, ніж в інших руських землях, виникло двірсько-вотчинне управління. В системі цього управління провідне місце посідав дворецький, який заступав князя в управлінні, війську, суді. Як “суддя князівського двору”, він входив до Боярської ради. В його обов’язок входило також супроводжувати князя під час його поїздок за межі князівства. Серед чинів двору згадується печатник, стольник, оружник, отрок, ловчий, конюший, ключник. Печатник відповідав за князівську печатку, складав тексти грамот або керував роботами з їх складання, зберігав князівські грамоти та інші державні документи, керував князівською канцелярією. Стольник відповідав за своєчасне надходження доходів з князівських земельних володінь. Оружник відповідав за князівське військо. Отрок супроводжував князя в військових походах. В системі адміністративного управління територія князівства поділялася на воєводства і волості, які очолювали відповідно воєводи і волостелі. Воєвод і волостелів призначав князь. У межах своєї компетенції вони володіли адміністративними, військовими та судовими повноваженнями. Містами управляли тисяцькі та посадники, яких також призначав князь. Вони стежили за збиранням з населення податків. Усі названі посадові особи мали в своєму розпорядженні допоміжний адміністративний персонал. Так, в апараті посадників були биричі (збирачі податків), мостники (збирали платню за проїзд через мости), митники (збирали мито) та ін. Місцеве управління будувалося за системою “кормління”. В общинах обиралися старости, які відали адміністративними та дрібними судовими справами. Якщо за найдавніших часів перше місце в урядовій ієрархії займав тисяцький (начальник округи), якого призначали з найвпливовіших бояр, то за часів короля Данила провідне місце серед урядовців займає двірський або дворецький. Дворецький очолював увесь апарат управління князівського двору і в разі необхідності заступав князя в управлінні, війську, суді («суддя княжого двору»). Канцелярією князя керував печатник, тобто канцлер. Печатник зберігав печатку і прикладав її до княжих документів, зберігав документи і розсилав їх за призначенням. Впливовою посадовою особою того часу вважався стольник, який займався фінансовими справами та управляв княжими землями-маєтками. Військове керівництво здійснював збройник, судовими справами відали дитячі, охороною князя - отроки. Особисті доручення князя виконував сідельний. Зразки урядових документів писалися латиною, печатки воло¬дарів вживалися західного взірця. На князівському дворі були ще особливі двірські урядовці: покладник, ключник, які охороняли княже майно та виконували різні адміністративні доручення. Велике князівство Литовське, під владу якого попала Україна, зберегло традиції Київської Русі більшою мірою, ніж Московія. Українські історики навіть твердили, що по суті Україна стала відновленою руською державою, а не чужоземним формуванням, що поглинуло Україну. Підпорядкування поляками земель і населення України було важливим поворотним пунктом в історії обох народів. Для поляків це означало сталу орієнтацію на Схід, на відміну від західної, що переважала раніше; ця зміна несла далекосяжні політичні, культурні та соціально-економічні наслідки. Для українців це було більш ніж просто заміною своїх правителів чужими: воно означало підпорядкування чужій нації з іншою релігією й культурою. Незважаючи на певні позитивні наслідки такого симбіозу, згодом із нього виріс гострий релігійний, соціальний та етнічний конфлікт, що тривав близько 600 років і поширився на всі царини життя України. Якщо великі князі литовські не дуже турбувалися тим, щоб зберегти прихильність своїх українських підданих, то великі князі московські, навпаки, плекали їхню прихильність. А вони були тепер силою, з якою належало рахуватися. Протягом поколінь, запобігаючи ласки своїх володарів — ханів Золотої Орди, князі московські посіли провідне місце серед руських князівств. Із часом свою першість вони перетворили на владу: відтак у 1474 р. Москві підкорилося князівство Ростовське, в 1478 р.— Новгород із його багатими й неозорими володіннями, а в 1485 р.— останній серйозний суперник — Тверське князівство. Маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід, Москва в 1480 р. скинула вікове монголо-татарське іго. Поширення експансії Москви викликало необхідність виправдовувати її. Так постала бандитська доктрина так званого «третього Риму». В ній проголошувалося, що після падіння Риму й Константинополя Москві було призначено стати третьою вічною, священною і всесвітньою імперією. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул «государя всієї Русі» й проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Скликаний у 1569 р. в Любліні королем Сигізмундом Августом сейм проходив у драматичній та гострій боротьбі. Незадоволені перебігом переговорів, магнати Великого князівства на чолі з протестантом литовським князем Кшиштофом Радзивіллом та православним українським князем Костянтином Острозьким, у якого дворецькими були наші предки,залишили їх. У відповідь на це поляки за підтримки дрібної шляхти на Волині, у Підляшші та Києві оголосили про приєднання цих земель до Польщі. Це змусило норовистих магнатів повернутися за стіл переговорів, і 1 липня 1569 р. була укладена Люблінська унія. Внаслідок підписання унії утворилася Річ Посполита, що мала єдиного виборного короля, сейм, гроші, податки та єдину зовнішню політику. Але Велике князівство певною мірою зберігало автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарбницю та систему судочинства. Та тепер до Польської корони відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям. Люблінська унія 1569 р. стала для українців подією величезної ваги. Попри всі свої недоліки Велике князівство Литовське протягом двох століть створювало для них сприятливі умови існування. Українські князі хоч і підпорядковувалися литовцям, однак мали великий вплив у суспільній, економічній, релігійній та культурній царинах життя. Проте, як свідчила доля Галичини, що першою потрапила під владу Польщі, з переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлено під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільності. Між XIV і XVI ст. на авансцену вийшли країни, які в наступні століття визначатимуть долю України. Спочатку вражаючих успіхів на Україні добилася Литва, правління якої виявилося найбільш прийнятним для українців. Але більш численна й агресивна польська шляхта поступово витіснила литовців з України. Вдаючись до військового тиску на Литву та дипломатичних угод, вона визначила найбагатші українські землі як головний об'єкт своєї експансії. На задньому плані вимальовувалися інші держави, котрі впливатимуть на Україну. Це — царство Московське, яке швидко зростало, й Кримське ханство, пов'язане із всемогутньою Оттоманською імперією. Очевидно, що за таких обставин перспективи досягнення Україною незалежності були малообіцяючими. Знать окремих українських земель кілька разів робила спроби стати на захист своїх інтересів. Найвизначнішими з них були захоплення влади в Галичині Дмитром Детком у 1340-х роках, коли згасла місцева династія князів, підтримка українцями Свидригайла у 1430-х роках і литовське повстання Глинського у 1508 р. Але чужоземне й насамперед польське панування породило нове явище — культурну асиміляцію української знаті панівною державою. Поступово ототожнюючи власні прагнення з потребами держави, що виявила готовність іти їй назустріч, українська шляхта втрачала здатність боронити місцеві інтереси. До речі, за прикладом України в Росії з”являється дворова людина московських царів-дворецький. З розвитком приказного ладу боярин-дворецький в XVII ст. стає начальником приказу Великого палацу, у віданні якого знаходилися господарські двори. З 1473 по 1646 рік був завжди тільки один дворецький; з 1646 це звання мали одночасно 12 бояр; потім майже щорічно його надавали то одному, то кільком боярам відразу. В результаті посада боярина-дворецького перетворилася на почесний титул, тому що приказом Великого палацу продовжував керувати тільки він один. Дворецькими стали називати керуючих господарством в поміщицьких садибах і міських особняках в Росії, з цього моменту розпочалось поширення прізвища Дворецький в Росії та інших державах світу. Так у Англії, Італії, Німеччині, посада-прізвище Дворецький вимовляється як Вutler, у Іспанії - Мajordome, Мaître d'hôtel, у Іспанії - Мayordomo, Мaestresala тощо. Цікаво, що сучасний світ визнає посаду дворецького як дуже важливу. Нещодавно в київському п’ятизірковому готелі «Прем’єр Палас» відбулася презентація служби дворецьких (або батлерів). Небагато готелів у світі можуть дозволити собі утримувати службу дворецьких. П’ятизірковий готель «Прем’єр Палас» представив усім гостям зібрання 14 досвідчених фахівців (7 леді-батлер та 7 батлер-менів) віком від 22 до 43 років, освічених, які володіють багатьма мовами (до 6 мов, серед яких, окрім англійської, ще французька, німецька, італійська, голландська, японська та грузинська). Кастинг, який пройшли дворецькі-кандидати, був доволі жорсткий: із 200 претендентів вибрали 20, а після другого туру на піврічне навчання у Швейцарію запросили лише 14 осіб. Нині до Києва для подальшого навчання дворецьких запросили зі Швейцарії представників компанії Luxury Hotels & Spa Management Ltd – Андреаса Мадера та Френка Мітчела, які є дійсними членами Міжнародної гільдії дворецьких, членами Міжнародного інституту сучасних дворецьких. Відтепер дворецькі обслуговуватимуть гостей люксових номерів готелю «Прем’єр Палас». Тобто в кожного гостя буде персональний дворецький, причому вартість номера не змінилася. Гість може за бажанням вибирати чоловіка-дворецького чи жінку-дворецького. Як зазначило керівництво готелю, підготовка та впровадження цього сервісу були вкрай необхідними для «Прем’єр Паласу», оскільки цей готель вважають найкращим серед столичних готелів і він увесь час упроваджує нові ексклюзивні послуги. На сьогоднішній день людей з прізвищем Дворецький, за моїми підрахунками, налічується в Україні -9 тисяч, в Російській Федерації-1050, в Білорусі-730, в Казахстані-300, в Польщі-270 тощо.Це ще не перевірені дані. Через тиждень направлю істинні. Необхідно удосконаливати і уточнити родовідне «дерево», але самому це важко робити. Необхідно знайти більше родичів, щоб кожний про свій рід написав усе, що знає. Я знайшов багато однофамільців в Україні, Російській Федерації, Білорусі, Польщі,Литві, Латвії, Естонії, Молодові, Казахстані, але, чи ми з ними родичі, достеменно невідомо. Може, десь роди й перетинаються.На сьогоднішній день я маю адреси і хатні телефони 3500 Дворецьких з 150 міст країн колишнього СРСР. Переконливо прошу усіх вас допомогти мені у вивченні історії нашого роду. Розкажіть якомога більше про своїх родичів, довідайтесь про своє коріння, про сімейні та родинні звичаї, традиції, особливості. Коли дізнаєшся, як раніше жили люди, чим займалися, чому надавали перевагу в житті, кого любили і в що вірили, тоді зовсім по-іншому сприймаєш й історію України в цілому.

3. Походження нашого роду Дворецьких

Досліджувана родина з роду Дворецьких та її землеволодіння на Житомирщині – вперше стає окремою темою дослідження. Дана родина може стати прикладом у дослідженнях про “збирання земель” українською шляхтою, яка в працях сучасних українських так і польських дослідників має бути більш активною. Періодизація накопичення земельного фонду родини має розпочатись з часу остаточного розриву Гетьмана Зиновія Хмельницького з Речпосполитою (Польщею). Наприкінці XVI – п. п. XVII ст. одна з гілок роду Дворецьких змогла піднестись за рівнем економічної могутності до магнатського статуса. Цей процес пояснюється тим, що ще в середині XVI ст. представники старовинного шляхетського роду Дворецьких, які знаходились на посадах дворецьких у князів Острозьких, Корецьких і Горностаїв, просувалися з району Володимира до Житомира і Остра. Так, у 1592 р. Григорій Холявичів-Дворецький згаданий у Володимирі. Богдановичі-Дворецькі зафіксовані уже в межах Київського воєводства. 1 березня 1619 р. жовнір (найманий державою вояк) Адам Дворецький отримав привілей на добра Трибушів (городище Біліковці, Прежов, Прежовку) в старостві Житомирському. Він же у 1620 р. склав декрет з Олізарами на маєтності у с. Біловичі (Біловежі) на Київщині (що було підтверджено в 1622 р.), а з Прежовським на село Трибусів чи городище Прежов і Прежовку на Житомирщині. За історичними документами видно, що з 1583 року Іван Голуб виконує у Білилівці обов’язки підстарости князя Корецького, з 15 квітня 1629 р. ці землі за Королівським універсалом передаються Юрію Івановичу Голубу, королівському ротмістру, на довічне володіння. Проте Юрій Голуб в’їжджає до власного маєтку, лише у 1630 р., на чолі із невеликою армією в якій бачимо Адама Дворецького та ротмістра Самуїла Лаща. До цього власником маєтку вважав себе п. Людвіг Олизар-Волчкович. Правдоподібно, що землі, про які йшла мова вище, постійно діставали нападу орди. Ще за дуже давніх часів стояло тут місто Білилів, який вміщав у собі сорок сороків(усі храми за рішенням Стоглавого собору (1551 р.) були розподілені на староства або благочиння, які називалися «сороками») і багато рицарства, але орда дуже часто нападала на Україну і знищила цей город. В церквах татари тримали коней. Коли це було невідомо, але може бути, що це відбулось у 1483 році, під час наїзду татарів, коли Менглі-Гірей хан Перекопський запустив мародерські загони по всій Київщині і знищив все до щенту і тут запанувала пустеля. Тільки наприкінці 16 століття Білилів, на місці давно знищеного міста, почав заселятись знову під назвою Білилівка чи Роставиці. Якось в 1607 році один з наїздів татарських, застав тут коронні війська, які звели з ними битву, але були розгромлені, а Білилівка і ціла околиця повторно знищена. Поліг у цьому бою Ярош Вільга Гадзімірський, досвідчений військовий муж, лицар, захисник цього краю. З давніх актів відомо, що вже 1608 року прибрала ці маєтності Анна з Ходкевичів, княжна Іоахімова-Корецька, дідичка містечка Корець, уроджена сестра великого Кароля Ходкевича. Не встигла однак набути ці маєтності, як в 1612 році знову напали татари і Білилівка тільки що по-новому заселена обернулась в пустелю. Та незважаючи на те, ці місця знову були заселені людьми. Окрім Білилівки, неподалік виникли ще інші села: Сестринівка, Махаринці, Огіївка і Голубівка. Засновниками цих сіл стала шляхта, яка була на службі князів Корецьких (в тому числі і Дворецькі). Це Сестринець, Махаринський, Огій і Голуб. В Білилівці Анна Корецька збудувала замок тут же монастир східного обряду і другий банний недомурований. Також збудувала дім для подорожніх. Її син Самуель, князь Корецький, був узятий в полон у битві під Цецорою і в Стамбулі був задушений у вежі. Мати його пережила. По її смерті маєтність Білилівська перейшла до дочки Самуеля Анни, яка була замужем за Андрієм Ліщинським зреклась своєї частки з Білилівських володінь на користь Кароля. Князь Кароль Корецький був фундатором в Білилівці костьолу римського обряду. Помер він у 1623 році. По його смерті володіння волинські і українські перейшли у спадок до його єдиного сина князя Самуеля Кароля. Той син помер у 1651 році останній нащадок сестер князя Самуеля і Кароля, а дочок князя Іоахіма Корецького, Чарторийських, Сапігів, Радзівілів і Санечушків. Князі Самуель і Кароль Корецькі мали великі борги. Білилівку і інші села ще за життя свого роздали під застави. Тому володарем Білилівки вже в 1644 році був якийсь Павло Янковський. Щодо дальшої долі роду Дворецьких, то повідомляю таке. Наш родовід на Житомирщині безпосередньо зв”язаний з ім”ям Василя Федоровича Дворецького, з періодом діяльності Богдана Хмельницького. За часів Б.Хмельницького козацька старшина складала менше одного відсотку Війська Запорізького (0,94 %). Виходячи з класифікації її за походженням, часом і тяглістю отримання старшинського уряду, внутрішньо-традиційних регіональних підходів, зовнішньо-політичної орієнтації, слід відзначити неоднорідність. У зв’язку з цим відзначимо, що головним джерелом формування старшини була покозачена шляхта, за часом отримання урядів вони розподілялись на шляхти дореволюційного часу і періоду революційних перетворень, за регіональними особливостями на старшину центрального (корінних полків), західного (козацько-шляхетських полків), північно-східного (полків Чернігівського воєводства), південно-східного (полків січової орієнтації і впливу) регіонів. За зовнішньо-політичними симпатіями і орієнтаціями старшина поділялась на самостійницьку, пропольську, промосковську, протурецьку і протатарську. Василь ФедоровичДворецький – військовий та політичний діяч, полковник Війська Запорізького. Він народився в 1609 році в Києві в родині українського православного шляхтича. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. Брав активну участь у національній революції 1648–1676, з 1649 року-сотенний старшина Київського полку, у 1650-1656 роках – виконуючий обов”язки київського наказного полковника, наказний полковник київський у 1656-1659 роках, повноправний у 1659-1668 роках. Його син Іван Дворецький обіймав посаду остерського сотника у 1680-1690 роках, а посаду київського полкового судді у 1692-1694 роках. Василь Дворецький був послідовним прибічником орієнтації на Російську державу. Активно виступав проти політики гетьмана Івана Виговського, в 1658 році проголосив себе київським полковником замість П.Яненка-Хмельницького, активно допомагав російським воєводам у відбитті наступу гетьманських військ на чолі з Виговським на Київ. В 1659 році претендував на гетьманську булаву. Восени 1660 року у битві під містечком Чуднів (нині селище міського типу Житомирської області) потрапив до польського полону. Після повернення в Україну на Чорній раді в 1663 році підтримував кандидатуру Івана Брюховецького на гетьманство. В наступні роки в ранзі київського полковника виконував різноманітні політичні, дипломатичні та військові доручення гетьмана. У 1665 році гетьман Іван Брюховецький з групою старшин (в тому числі був Київський наказний полковник Василь Дворецький) поїхав до Москви і підписав там з царським урядом нові, так звані Московські статті 1665, які позбавляли Україну значної частини незалежності і суверенітету. Царський уряд пожалував Брюховецькому боярський титул, а старшині, що прибула з ним,- дворянство. Отже, наш прадід у 12 поколінні став дворянином. Через 2 місяці Василь Дворецький одержав у довічну власність землі на території Київського полку, в тому числі і на Житомирщині. Коли гетьман Іван Брюховецький виступив проти російського царя, Василя Дворецького було ув’язнено. Після падіння Івана Брюховецького Василь Дворецький більше року провів під арештом у гетьмана Дорошенка в місті Чигирині, звідки втік на початку травня 1669 року. У середині того ж року Василь Дворецький відвідав Москву, де був щедро обдарований царем Олексієм Михайловичем-йому було підтверджено дворянський титул і подаровано нові багатства, землю і майно. Однак після повернення в Україну був знову заарештований київським полковником Солониною за підозрою в організації безпорядків у полку. Наприкінці 1671 – початку 1672 року Василь Дворецький керував укріпленням Києва та прилеглих до нього околиць. Був убитий агентами польського короля у 1672 року. Василь Дворецький був ініціатором укладення рукописного «Збірника Дворецьких», ядро якого становлять оригінальні пам’ятки: «Навіти», «Пам’ять», «Пересторога України» та «Літописець», автором яких, найімовірніше, був він сам. Дуже цікаві документи знаходяться у Свято-Михайлівському золотоверховому монастирі м. Києва, де знайдені цікаві факти з історії нашого роду. Є можливість уточнити родовід Дворецьких – нащадків київського полковника Василя Дворецького. Тут згадується “товариш” Київського полку Остерської сотні Іван Петрович Дворецький, що був онуком Івана Дворецького (сина чи брата Василя Дворецького), зафіксований у 1714 р. з дружиною (Христина Іванівна) та його дядьком (Тимофій Губка). Наведений нижче документ № 11 свідчить, що Тимофій Павлович Губка (“товариш полку Киевского, а обивател острицкий”) насправді був чоловіком тітки: він був одружений із Марією (уродженою Дворецькою). Документ свідчить, що ця Марія Дворецька у першому шлюбі була за Максимом Юшкевичем і мала від нього сина Данила (внук Івана Дворецького, видно, правнук полковника Василя). У цьому ж документі згадується ще один з Дворецьких (Федір Антонович), котрий, видно, не обіймав якоїсь значної посади і навіть не вмів писати. У документі № 26 згадується остерський городовий отаман Іван Дворецький Ось копії витягів з цих документів. “Выпыс з кныг міскых ратуша острицког(о). Року тысяча семъсот четвертогонадцят июня первого надцят дня. На враді нашом зуполным войсковом и міском острицком перед нами, Сергыем Солоныною, сотныком острыцкым, Иваном Опушным, атаманом городовым тамошным, Павлом Боровыком, войтом острицким, Хведором Комарецкым, бурмыстром, Афанасием Илленком, Сергием Кузменком и Максимом Коравым, раднымы, сполне в дому ратушовом засілимы, ставшы персоналне Иван Дворецкый, товарыш полку Киевского, з жоною своею Хрыстиною, сознал явне, ясне а доброволне в тые слова мовячы: Міючы мы млын о трох колах, двома мучнымы, а третім ступным на реці Острі на греблі слободской середный под городом Острем стоячый, по небожчыках блженной памяти Ивановы, дідусевы, и родычу нашем Петру Дворецкым, нам позосталый, нікому ні в чом не пенный, ані теж заведенный розділенный частю едною, то ест коло едно заднее мучное дядковы моему Тымофею Губці, а другую передным колом мучным, а другым ступным нам, якую мы част, а именно коло переднее мучное, а другое ступное, з своей власной доброй волі продалы обытелисто_Мыхайловской Золотоверхой киевской высоце в Бгу превелебному его милосты гспдыну отцу Иоаныкыю Сенютовычу, игумену, и всей братыї за певную суму и юж цале моими руками отобранную, лычбы и монеты доброй лытовской тысячу зол.//(арк. 340 зв.) и пятсот зол., которым то млыном волно ест и будет отцу игумену и посессором его з братиею моею стыя обителы, яко власным монастырскым купленым добром владіт, продат, дароват и ко найліпшому пожитковы ведлуг волі и сподобаня обытелы стой обернут, а я, прерочоный Иван Дворецкый, жона, діти, кревные мої, близкые и далекые и прочые посполитие люде весма себе отдалывшыс, варуем, если бы хто колвек з кревных моїх близкых и далекых жадную и найменшую трудност в том спокойном владіныї того млына, мною добровлне проданного, важился отцу игумену и поссессором его братыею чыниты таковый неомылне выны на его мылост пана полковныка киевского тысячу зол., а на уряд нш войсковый и міскый острыцкый талярей сто заплатыт, з нагороженем идучых правных накладов оправданной стороні. Прето мы, вышмянная старшына, так добровлную куплю отца игумена з братыею на обытелстую и Ивана Дворецкого продажу, усмотрівшы по прошеныю обох сторон велілисмо в кныги нашы міские острицкые прынят, а екстракт из оных слов в слов вписавши, потребуючой стороні высоце в Бгу превелебному его мылости гсдну отцу Иоаныкию Сенютовычу, игумену з братыею во лучшое достовірство и защыщеные з подписом власных рук и притесненем звыклих печатый наших ствержаем Сергей Солонина, сотник остерский. Иван Опушной, атаман городовий тамошний. Павел Боровик, войт острицкий з магистратом. Корыкговал з кныгамы Даныло Дадзінскый, пысар острицкий.” (НБ. _ ІР. _ № 535 П./1763. – Арк. 340_340 зв. Копія. Наприкінці документа намальовано три кола, у котрих написано: “місто печати”.). № 6

1714, липня 1(червня 20). – Остер. 36 Сіверянський літопис “Року тисяча сімсотъного четвертогонадцят мсця июля 22 дня. Я, Тимофей Губка, товариш полку Киевского, а обивател острицкий, з женою моею Марею Дворецковною, явно, ясно и доброволно //(арк. 345) сим нашим рукодайним записом сознаем всякому суду и праву тепер и на потомние часи, что міючи мы коло едно мучное заднее у мълині, стоячом на реці Острі на греблі слободской середном под городом Остром, по небожчиках блаженной памяти Иоаннні, дідусеви и родичу нашом Петру Дворецких, жоні моей Мари наданъное, якое мы коло, яко свое власное и нікому ні в чому не заведенъное и не пенъное, продали до обители сто_Михайловской Золотоверхой киевской игумену висоце в Бгу превелебнему гсдну его млсти отцу Иваникию Сенютовичу и по нем будучим игуменом и братиї за певную сумму коп триста доброй монети, а отобравши оную сумму власними нашими руками, подаем помянутое коло задное мучное в середном млині, котрий купили их честност у кревного нашого Иоанна Дворецкого, обытели виш спеціфикованной в вічное владіние, зрекаючися всіх з того кола пожитков и владіния, якое ціле мілисмо, отдаляючи нас самих, кревних наших близких и далеких вічними часы, а преречоной обители належит пожитки и приходы як з власного своего оного кола, от нас проданного отбирати и як хоотя, владіти, я теж сам, жона моя и потомство и жаден близкий и потомство и жаден близкий и делекий не повинен их, честних отцев, и обытели стой ні в чом турбовати под зарукою на ясне велможного добродія его млсти пана гетмана тисячу золотих и во всяких турбациях если бы хто мів у тое помянутое коло интересоватися До жнисмы у кождого суду и права //(арк. 345 зв.) отвітовати, заховуючи обителстую без всякоя ея турбациї и кошту при спокойном и навсегда ненарушном от нас проданном владінию. Діялося в Острі в дому чест. гспдна отца Иосифа Винокградского, священника церкви стого Иоанъна Предитечи, року и дня виш писанного. А для лучшого и спокойнішого в потомние часи уживаня подписуюся рукою моею власною Тимофій Павлович Губка. Сюю доброволную продажу так пана Тимофія Губки и жони его Мари и сина их Даниїла Максимовича Юшкевича, унука пана Иоанна Дворецкого, чуючи ми, нижей менованниї особи подписуемъся: Я, упрошоний о подпис руки Иосиф Винородский, сщеннник сто_Иоановский остранский, подписуюся рукою моею власною. Леонтий Котъляр, бивший войт, устне прошоний от его млсти гспдина иконома и Тимофія Павловича, печантар Захарий Петруха. Я, Феодор Антонович Дворецкий, не уміючи писати, крестом стим подписуюся рукою моею +”. (НБ. _ ІР. _ № 535 П./1763. – Арк. 344 зв. _345 зв. Копія.). № 12

1714, жовтня 4 (вересня 24). –Остер (?). “Року тисяча сімсот тридцят первого мсця марта четвертого дня. Перед нами, ниже подписанними старшинами, в дому ратуша остерского ставши очевисто пн Игнатий Вербицкий, Киевского полку знатний товариш, жител остерский, презентовал річ таковую: Міючи двор свой, прошлого 1730 году в мсці ноевр. 10_м дні, за сумму русскую добрую рублей сорок купленний от Агафиї Артемовой, жени бившой Войнички, а теперешной Красноперского, писаровой, жителки остерской, на слободі в Подолі стоячий близ греблі тамошной, сторони ему от едного шляху, з другой от води Остра зовемого, з третей от волного оболоня низового по дорогу зимъную, а сего вишше изображенного року, мсця и дня, единоутробному брату старшему своему, честному отцу Григорию Вербицкому, презвитерові слободскому сто_Троецкому пн Игнат Вербицкий во вікуистое владіние по благости своей даровал с таким словом, иж я отцу Григорию тим двором тепер и впред,так самому, гспжі и наслідником их волно як хотя владіт, дат, дароват, заминят, //(арк. 361) продат ику найліпшому своем пожитку обернут, а он, пн Игнат, себе от того двора зрікае и чужда творит, и нихто з дхугих его, пна Игнатия Вербицкого, кром отца Григория, гспжи и наслідников их, з близких и далеких кревних втручатися, также и зо всякого чина людей и жадних трудностей чинити не важился под зарукою на властей пна полковника нашег(о) киевского з старшиною его полковою рублевста, а до зобополной городовой остерской старшини рублев пятдесят без иних ходячих з турбатора интрат. Потребуючой же стороні с подписом его пна Игната Вербицког(о) и наших старшинских рук при обиклих печатех екстракт з книг ратушних остерских видати веліли року и дня вишшше писанного.

Игнат Вербицкий, товариш полку Киевского.

Михайло Солонина, сотник остерский.

Иван Дворецкий, атаман городовий.

Феодор Комарницкий, войт. Семен Бородавка, бурмистр, з маестратом. Павел Записоцкий, писар майстратовий остерский.//(арк. 361 зв.)” (НБ. _ ІР. _ № 535 П./1763. – Арк. 60 зв. –361. Копія. Наприкінці документа, після слів “полку Киевского” намальовано три кола, у котрих написано: “місто печати”.) № 28 1731, травня 14(3). –Остер (?).

За Брюховецького зафіксовано 199 старшин з 186 родин. Із 12 родин, які мали по кілька представників на старшинських урядах у попередній період на керівних посадах фіксуються лише три – Дворецьких, Донців, Бурих. Із 141 родин, які зафіксовані з прізвищами повернули уряди 13 родин ( 9,2 %), зберегли 56 ( 39,7 %), нові 72 ( 51 %), не фіксуються 137 на Лівобережжі .

4. Соціальний портрет роду Дворецьких

Важливе місце в процесі дослідження генези нашого роду козацтва належить з’ясуванню його соціального портрету. Актуальність цього питання зумовлена широким спектром джерел формування нашого роду. Крім того, слід враховувати відношення до засновників і представників нашого роду урядових кіл, особливо польських, московських, радянських. Після Люблінської унії в офіційній документації фігурували виключно реєстровці або ж набрані до війська на час чергових воєнних кампаній. В епістолярній спадщині магнатів та шляхти козаки часто називалися хлопами, черню, розбійниками. Тому для складання узагальнених даних вимагається копітка робота по виявленню, відбору і систематизації наявних документальних свідчень. Фактичний поділ козацтва на два прошарки – старшину і рядових простежується вже з середини ХVІ ст., як у середовищі перебуваючих на королівській службі, так і в запорозькій громаді. Відповідно різним було їх суспільне становище, що впливало на формування соціального портрету. Для з’ясування останнього найбільш перспективним є застосування методу просопографії, тобто висвітлення біографій найтиповіших репрезентантів певного осередку в той чи інший період. Йдеться про походження, майнове становище, заняття, стиль поведінки. Немає сумніву, що вищих щаблів козацької ієрархії (на яких знаходився наш предок Василь Дворецький) досягали переважно люди, які, крім природних даних, мали ще й специфічний набір необхідних чинників: освіченість, відповідний рівень культури, матеріальний стан, що значною мірою визначалося походженням. З виникненням козацького реєстру до його верхівки, як правило, входили представники шляхетського стану – Ян Бадовський, Федір Дід, Іван Головач, Войтех Чоновицький, Криштоф Косинський, Григорій Лобода. В наступні десятиріччя старшина Війська Запорозького поповнювалася й вихідцями з інших соціальних верств, хоча шляхтичі завжди становили значний її відсоток. Характеризуючи суспільне становище козацької старшини в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст., ми стверджуємо що тоді в апараті козаччини мали бути люди, що відповідали за її господарчо-військову організацію.Вони вимушені були вдаватися і до побирання стацій на користь козаків, як оборонців краю, з сільського населення. І тоді вже постала межа, що відграничувала не тільки селянство від військового аристократизму, а й рядові козацькі маси. Тоді ще в лавах козацьких жила і діяла верхівка, що становила хребет військової адміністрації і що вела своє господарство, користуючись і працею своїх підданих. Тоді ще серед козаків витворилась її заможніша й культурніша зверхня верства. Зрештою, говорячи про вихідців з шляхти, слід пам’ятати про досить складну структуру цього соціального стану. Всі ті, хто з самого початку приєднався до війська Богдана Хмельницького (такі, як Василь Дворецький) характеризуються такими ознаками. По-перше, середньозем”янське “лицарство” (бояри), володіючи одним або щонайбільше кількома селами, що користується de jure повнотою політичних шляхетських прав, але de facto є гнобленим під оглядом національним і терпить поразку в економічній боротьбі з латифундіями. По-друге, середня і дрібна, напівупривілейована шляхта, осаджена за воєнним правом. По-третє, так звана “неосіла” шляхта, позбавлена землі, шляхетський пролетаріят найрізнородніших категорій. Представники саме цих соціальних верств склали основу керівного ядра Війська Запорозького, зокрема, серед полковників: Іван Богун, Іван Бруяка, Данило Виговський, Остап Гоголь, Петро Головацький, Михайло Громика, Григорій Гуляницький, Василь Дворецький, Петро Дзік, Антон Жданович, Михайло Зеленський, Іван Креховецький, Михайло Криса, Михайло Кричевський, Іван Кунцевич, Григорій Лесницький, Станіслав Морозивицький, Данило Нечай, Іван Нечай, Павло Тетеря, Адам Хмелецький, Павло Хмельницький, обозний Іван Чернята, осавули Михайло Лучченко і Дем’ян Лисовець, суддя Самійло Зарудний50. Вихідці з шляхетських родин обіймали й інші посади генеральної та полкової старшини. Отже, наведені дані свідчать про походження козацької старшини з середовища зем’ян, бояр та шляхти. Матеріальне становище, освітній рівень та бойовий гарт дозволяли їм здобути авторитет у запорізькій громаді і займати вищі урядові посади в реєстровому війську. Характер занять, етнічна належність, усталені в її середовищі цінності сприяли консолідації козацької верхівки в єдиний соціальний прошарок. Вагомими чинниками в цьому процесі виявилася боротьба за відстоювання станових прав та підтримка православ’я перед засиллям уніа тства і католицизму. Так було в період Хмельниччини. Оскільки, наш предок Василь Федорович Дворецький був керівником однієї із складових адміністративних одиниць України – Київського полку, то доцільно дати характеристику цій адміністративній одиниці. Київський полк у складі держави - Війська Запорізького - сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області. За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського (сотника Печерського). Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків. За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська. Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною територією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця. 25 травня 1672 р. на раді в Козачій Діброві від Київського полку були і Конотопські статті підписали: полковник Костянтин Солонина; обозний Афанасій Савенко; писар Петро Іванович Домонтович; хорунжі Семен Жила та Яків Александрович; суддя Юрій Незамай; осавул Семен Карпович та 6 сотників - київський Федір Андріїв; остерський Іван Дворецький; гоголівський Іван Яковенко; козелецький Гав¬рило Жиленко; бобровицький Гнат Калениць-кий; моровський Іван Шумейко. Всього ж за час існування Київського полку, від 1648 року по 1782 рік, до його складу входило 37 сотень. Правобережні: Білгородська (1649), Бородянська (1654), Васильківська (1649), Вишгородська (1654), Ворзельська (1649), Горностайпільська (1654), Гостомельська (1649), Димерська (1654), Житомирська (1659), Карпилівська (1654), Київські чотири (1649-1782), Лісниківська 1654), Макарівська (1649), Мотовилівська 1649), Обухівська (1649), Овруцька (1649), Приорська (1649), Стайківська (1764), Трипільська (1649), Ходосівська (1649), Чорнобильська (1654), Ясногородська (1649), - 22 сотні. Лівобережні: Бобровицька, Бориспільська, Броварська, Гоголівська, Заворицька, Кобижчанська, Козелецька, Новокозарська, Носівська, Олишівська, Остерська, Рожівська, Семиполківська, - 15 сотень. Сотенними центрами Правобережжя у різний час були: Білогородка, Бородянка, Васильків, Вишгород, Горностайпіль, Гостомель, Димер, Житомир, Карпилівка, Київ, Макарів, Мотовилівка, Обухів, Приорка [Приварки, Переварка], Стайки, Трипілля, Ходосівка, Чорнобиль, Ясногородка. Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки. У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк. Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень. Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил. У період гетьманування Юрія Хмельницького козацький реєстр нараховував 361 старшини з 323 родин. Серед старшин були чотири Зеленські, по три Бережецькі, Гуляницькі, Дубовики, Уманці, по два Аврамовичі, Безпалі, Бути, Вербицькі, Войцеховичі, Гамалії, Геращенки, Глосинські, Дворецькі, Донці, Дорошенки, Золотаренки, Зражевські, Канівці, Кваші, Ковалевські, Молявки, Носачі, Пилипенки, Рославці, Рубани, Силичі, Сильницькі, Тироненки, Трушенки, Хмельницькі, Шамрицькі. 5 Лук’яновичів, 3 Андрійовичі, Григоровичі, Степановичі, 2 Івановичі, Михайловичі, Павловичі Федоровичі, Юхимовичі віднесені нами до різних родин невідомих прізвищ. З 320 родин за прізвищами можемо впевнено визначити 253 родини, тобто 79%. Серед тих родин, хто повернув собі владу і вплив, були Аврамовичі, Бережецькі Калющенки, Капусти, Кизими, Килдеї, Кривоноси, Криси, Махаринські, Мозирі, Мурашки, Подобайли, Половці, Рогози, Сухопари, Терещенки, Улезьки, Уманці,рошевичі та інші — всього 37 родин (14,6% від загальної кількості відомих родин).Зберегли вплив — 79 родин (31,2%), серед них: Апостоли, Безпалі, Бистрицькі, Богуни, Булиги, Бути, Вербицькі, Вертилецькі, Войтенки, Ворони, Гаркуші, Горячки, Гладкі миргородські, Гладкі переяславські, Гоголі, Голуховські, Дворецькі, Домонтовичі, Донці, Дорошенки, Жученки, Забіли, Зеленські, Золотаренки, Ковалевські, Коханенки, Кравченки, Кублицькі, Кулябеки, Лизогуби, Лисянські, Лісницькі, Мокрієвичі, Панкевичі, Рославці, Рубани, Силичі, Скоробагаті, Тетері, Суличічі, Третяки, Трушенки, Уманці, Ханенки, Цицюри, Чернявські, Яцьківські_Куницькі, Яхимовичі. Наш рід із самого початку свого виникнення показував приклад українства, незалежності від Росії, Польщі та інших держав, які намагались привласнити і тіло, і душу України. Про це свідчить той факт, що і в період середньовіччя, і в нові часи наші предки мали українсьські клейноди (відзнаки, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних у 12—18століттях). Поєднання блакитного з жовтим було для родових гербів Апостолів, Богунів, Нечаїв, Дворецьких, Долинських, Безбородьків, Дорошенків, Брюхо-вецьких, Розумовських та ін. Слід зауважити, що поєднання кольорів жовтого і синього характерне для знамен козацької старшини, наприклад Апостолів, Богунів, Нечаїв. Ці кольори переважали на знаменах графа Безбородька, гетьманів Михайла Дорошенка, Івана Брюховецького, Кирила Розумовського та багатьох інших знатних людей того часу. Так, символіка роду Богунів мала сині барви в поєднанні з золотим кавалерським хрестом. На дворянській символіці знатного на той час роду Кочубеїв був щит, розсічений на золоте й блакитне поля. Сині щити на своїх геральдичних знаках мали роди Дворецьких, Долинських та багатьох інших українських дворян. Нащадки нашого предка Василя Дворецького передавали з покоління в покоління такий герб: у голубому полі золота зірка в обрамленні золотих кавалерійського хреста (зверху) і півмісяця (зліва). Мні вдалося відшукати оригінал нашого родового герба.

За наявними архівними документами родина Дворецьких в селі Міньківці Андрушівського району за соціальним станом була шляхетською до кінця 18 століття. З початку 19 століття в документах про соціальний склад родини Дворецький ми зустрічаємо категорію «однодворець». Що ж відбулося? В 1709 році Петро І зруйнував Запорізьку Січ після того, як гетьман Мазепа виступив проти царської Росії. В 1722 році створюється Малоросійська колегія по управлінню Україною. В 1724 році заарештована козацька старшина, яка виступала проти Москви. В 1734 році цариця Анна Іванівна ліквідувала в Україні Гетьманство. В 1775 році цариця Катерина ІІ знищила Запорізьку Січ. В 1783 році Катерина ІІ ліквідувала самоуправління України. Ця хронологія показує процес боротьби Росії протии України, який триває до цього часу. Росії не були вигідні вільні люди в Україні, які відносились до української православної шляхти. Хто ж така українська православна шляхта, до якої відносились Дворецькі з села Міньківці Андрушівського району? Українська шляхта – біла пляма нашої історії. До цього часу «шляхта» – анафемне поняття для українців. За моніторинговими спостереженнями, це слово, як і всі похідні від нього, майже не використовують у мас-медіа, воно фактично табуйоване, заборонене для вжитку. Ріже слух!? Це ж треба, як виконуються царські укази! Російський імператор Микола Перший ще в 1831 році заборонив використовувати це слово в офіційних документах, а для знищення самого шляхетського стану застосував усю потугу своєї держави. Українцям варто знати, що один із найвідоміших княжих родів Центрально-Східної Європи – Чарторийські з Чарторийська – маєтку на річці Стир у Луцькому повіті Волинського воєводства. Князі Острозькі – зі славетного Острога. Цікавою є історія дрібношляхетських родів Полісся і Волині. Син великого князя литовського Ольгерда – Володимир – був київським удільним князем. Віддано служили йому боярські роди. Дарував їм князь землю, на якій вони заснували Чоповичі, Мелені, Дідковичі, Вигов та інші тамтешні маєтки і стали згодом Чоповськими, Меленевськими, Дідковськими та Виговськими (і гетьман із того роду). А князь Корецький нагородив свого дворецького землею. Той заснував Дворець. Розросталися роди. Дідковських та й інших стало так багато, що виникла потреба в родових прізвиськах – придомках по-науковому. Одне з відгалужень цього клану, наприклад, мусило користуватися по своїх предках Порохнячу, Купріяну та Филону аж трьома придомками й звалися – Філоненками-Купрієнками-Порохнячами-Дідковськими, – щоб окреслити своє місце в ньому. Подекуди придомки у ХХ ст. стали прізвищами. Відбулося це, коли почалася паспортизація населення. Тоді Меленевським, які вийшли з Меленів у ХІХ столітті чи раніше, пощастило залишитися з родовим прізвищем, а тим, що продовжували мешкати в рідному селі, випало стати, наприклад, Стретовичами (за назвою придомку). Так поступово втрачалася пам’ять про родове прізвище. На щастя, Дворецькі залишили його за собою. Українців у цьому питанні зробили невігласами. А винний хто? Російський цар, який шляхту знищував? Чи ідеологічний страх, який ніяк не витравити з підсвідомості наших мас-медіа? Пригадую масштабний проект російського телебачення – нащадок графського роду Фьокла Толстая розповідала про Демідових, Строганових, Шереметьєвих, Волконських, Юсупових (останні – з кримських татар, до речі). Розшукала їх нащадків по парижах, лондонах та римах. У російських телебосів чомусь не викликає іронічної зверхності подібна тематика. Воно і зрозуміло. Якщо з блакитною кров’ю в Росії боролися лише серпом та молотом і лише сім десятиліть, то з українською – царі російські та радянські віками. Україна в цьому питанні дуже неєвропейська країна. Для справжніх європейців є справою чести вивчення родоводу. І нема тут із чого глузувати розумним людям. Варто просто усвідомити, що шляхтич – це людина, яка знає своє походження і може його науково обґрунтувати (!) за допомогою документів, віднайдених в архівах, державних та родових… А знати свій герб – це означає пам’ятати про того мужнього предка часів середньовіччя, який сплатив податок крові за власну землю і герб (як наш Василь Дворецький!). А герб – за практичним призначенням – це початковий знак власності, яким у давнину клеймили майно.

Багато українських шляхтичів збідніли, їх спочатку примусили записатися в однодворці, а потім перетворили на селян (російський царат проголосив війну дрібній шляхті, відбулася масова декласація). Війну українській шляхті оголошували і царі, і серпо-молотники, а нині її продовжують деякі політики. Ми переконані:шляхетний вірус запущено! Нехлюйська система рано чи пізно зникне. А це означає, що колись, можливо ще в нашому столітті, українські громадяни все ж таки побачать родовідні книги, старовинні герби, почують про шляхетські гнізда, а дехто й розкриє таємниці своїх прізвищ та власного покликання (noblesse oblige). Кажуть, вивчати історію держави через історію свого роду – ще цікавіша справа. Я вірю, що знайдеться багато людей, Які науково ушляхетнять, а власне – повернуть правдиві націєтворчі процеси Тарасового народу. Однодворці — окрема.. внутрістанова група державних селян у царській Росії. Склалася з нащадків колишніх.. дрібних російських служивих людей, які в кінці 16—17 ст. несли дозорну та сторожову службу на південному і південно-східному кордонах Московської держави. Після організації на початку 18 століття регулярної армії з них утворюють особливу групу державних селян, які дістали назву «однодворці». Вони володіли жалуваними або придбаними у приватну власність землями і платили подушну подать та чотирьохгривений оброк. Принцип розподілу громад, земель був не подушний, а подвірний. Однодворці мали більшу свободу в розпорядженні своїми земельними ділянками. Їм не заборонялося мати навіть кріпаків (щоправда, на вельми обмежених підставах). Більшість з них мала лише один двір (можливо, звідси й назва «однодворці»). В Україні однодворці з'явилися на поч. 18 ст. як переселенці у 5 губерніях: Харківській, Полтавській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській. Після селянської реформи 1861 року однодворців зрівняно у правах з усім селянським станом. В СРСР за настановою людиноненависників Леніна і Сталіна зв’язок поколінь силоміць переривали. Тоталітарна фашистська держава потребувала розколу пригнобленої нації, бо тоді легше утримувати її в покорі. Тому в такій державі позбавляли громадянських прав, навіть фізично знищували тільки за приналежність до певних станів (дворянство, шляхта, буржуазія, духовенство, козацтво). Хоч Сталін проголосив, що "син за батька не відповідає", однак у той самий час наказав створити таку соціальну категорію як "діти ворогів народу", тобто жертв репресій 30-х років. Старших дітей теж репресували, а молодших – розміщували в дитбудинках, змінюючи прізвища, іноді й імена, робили з них "Иванов, не помнящих родства". Тому люди часто приховували своє походження, знищували документи, поступово забували своїх предків. Ті страшні часи минули, а в незалежній Українській державі, сподіваємося, наука про родовід-генеалогію ніколи не загине. Серед громадян України дедалі більше поширюється інтерес до свого родоводу, бажання знайти і з’ясувати свої історичні корені. Приходить і розуміння того, що гени, закладені предками, відлунюються в душах наших сучасників. І в часи комуно-фашистської диктатури наша родина не пасла задніх. В родині виховались медичні, педагогічні, сільськогосподарські спеціалісти. Наші родичі працювали керівниками і спеціалістами в машинобудуванні, нафтовій і газовій промисловості, в торгівлі, в побуті, були економістами і державними службовцями. Життя примусило працювати в піонерських, комсомольських і комуністичних організаціях. Скрізь вони мали повагу і авторитет суспільства, хоч комуністична партія часто вмішувалась в родинні справи Дворецьких, намагаючись підкорити її волелюбність та самодостатність своєму впливу. Після національно-визвольної революції 1991 року мої родичі успішно освоюють процеси українського державотворення. Рід Дворецьких за майже півтисячу років своєї вивченої історії поновлювався виходцями з інших родів. Так, лише в селі Міньківці Андрушівського району у нашій родині з”явились представники родин (називаю у називному відмінку): 1. Бараш, 2. Білецький, 3. Бойченко, 4. Василюк, 5. Габзовський, 6. Гаєвський, 7. Гайдай, 8. Герасимчук, 9. Грицюк, 10. Гусар, 11. Дацюк, 12. Заблоцький(шляхтич), 13. Кондеревич(шляхтич), 14. Кондратюк, 15. Короткевич, 16. Костецький(шляхтич), 17. Кравчук, 18. Креванівський(шляхтич), 19. Макаревич (шляхтич), 20. Малівський, 21. Марчук, 22. Мельник, 23. Мельниченко, 24. Олексюк, 25. Остапчук, 26. Пізняк, 27. Пилипчук, 28. Поліщук, 29. Прокопенко, 30. Рудюк, 31. Слотвінський (шляхтич), 32. Ступак, 33. Цицилюк, 34. Шевчук. Тут наведені прізвища на підставі документів Житомирського державного обласного архіву з 1698 року. Після одружень моїх братів і сестер, і мене тоже, до роду Дворецьких влились родини Дацюків, Ковальчуків, Атаманчуків, Панчуків, Швайок та інших.

5. Генеалогічне дерево Дворецьких

Безцінним набутком для нашої родини є знання своїх коренів. Ким би не були наші предки –дворянами, шляхтою,однодворцями,козаками, селянами, купцями, міщанами,колгоспниками чи солдатами. Цінний подарунок для людини з сімейними цінностями – як утворилося наше родове ім’я, які його історичні та культурні корені. Не кожна людина знає, як називається його прабабця або прадід. А вся справа у тому, що в його предків не було можливості або бажання складати генеалогічне дерево. Але ми з вами будемо розумніші і надамо нащадкам всю потрібну їм інформацію. Генеалогія, або сімейна історія, є захоплюючим хобі мільйонів людей в усім світі. MyHeritage.com поставила своїм завданням забезпечити нас найкращими інструментами для генеалогії й вивчення сімейної історії, незалежно від того, хто ми – досвідчений дослідник, або новачок, що бажає вперше познайомитися з генеалогією. Family Tree Builder, наше безкоштовне програмне забезпечення для створення нашого сімейного дерева. Це програма не тільки майже безкоштовна і не містить ніяких рекламних оголошень і програм-шпигунів, але також це одна із кращих існуючих генеалогічних програм. У ній використаються оригінальні, легкі у використанні сторінки, які дозволяють візуально будувати сімейне дерево за наочною схемою. Програма підтримує 34 мови і дозволяє створювати й роздруковувати сімейне дерево кількома мовами. Я уже створив сімейне дерево, насичене фотографіями й документами! Використана унікальна технологія розпізнавання облич, щоб додати інформацію до фотографій й, нарешті, впізнаємо родичів на старих сімейних фотографіях, зовнішність яких нам незнайома. Усього кілька кліків мишкою – і ми зможемо опублікувати наше сімейне дерево на власному сімейному веб-сайті в Інтернеті й поділитися цією інформацією із друзями й близькими! У мене є такі власні сайти в Інтернеті: -Дворецький Web Site-My Heritage.com -Дворецький Web Site-My Heritage.com -Rid Web Site-My Heritage.com Програма призначена для збереження історії та побудови генеалогічного дерева родини. З її допомогою ми створимо детальний перелік членів родини, додамо їх життєписи, фото- та відеоматеріали. Програма проста та легка в освоєнні, має зрозумілий та гарний інтерфейс. Функції програми: • складання життєпису кожного члена родини; • збереження історії родини; • побудова загального генеалогічного дерева по чоловічій або жіночій лінії; • побудова персональної генеалогічної гілки; • складання загального та персонального фотоальбому родини; • складання загального та персонального відеоархіву родини; • зберігання копій документів; • нагадування про День Народження членів родини та родичів; • роздрук генеалогічного дерева, життєписів та фотографій членів родини; • збереження даних в архіві.

На сьогодні наше Дерево роду Дворецьких об”єднує 318 осіб з 136 родин за період 1564-2010 років, тобто за 14 поколінь. В ньому розміщено до 800 світлин (фотографій) , на яких зображено до 3 тисяч осіб. Наводжу деякі звіти комп’ютера про виконану роботу.

6. Мої відносини з членами роду Дворецьких

Схема:Людина Родинні зв’язки Етапи або покоління

1. Володимир Дворецький - вихідна особа 0; 2.Володимир Дворецький є сином 1; 3.Олександр Дворецький є сином 1; 4.Лариса Дворецька є донькою 1; 5.Петро Дворецький є батьком 1; 6.Ганна Кондратюк є матір’ю 1; 7.Олександр Дворецький є братом 1; 8.Іван Дворецький є братом 1; 9.Микола Дворецький є братом 1; 10.Ольга Дворецька є сестрою 1; 11.Марія Дворецька є сестрою 1; 12.Віра Дворецька є сестрою 1; 13.Анастасія Дворецька є сестрою 1; 14.Павліна Дворецька є сестрою 1; 15.Ліда Ковпака є дружиною 1; 16.Ірина Майорова - колишня дружина сина Олександра 2; 17.Богдан Дворецький є онуком 2; 18.Владислав Голуб є онуком 2; 19.Вікторія Дворецька є онукою 2; 20.Віктор Голуб є зятем (чоловік його доньки) 2; 21.Федір Дворецький є дідом по батькові 2; 22.Петра (Петрунька) Заблоцька є бабусею по батькові 2; 23.Іван Дворецький є дядьком (брат його батька) 2; 24.Степан Дворецький є дядьком (брат його батька) 2; 25.Анісія Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 26.Ольга Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 27.Марія Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 28.Антоніна Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 29.Ганна Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 30.Юліана (Вулька) Дворецька є тіткою (сестра його батька) 2; 31.Іван Кондратюк є дідом по матері 2; 32.Катерина є бабусею по матері 2; 33.Григорій Кондратюк є дядьком (брат його матері) і хрещеним батьком 2; 34.Ничипір Кондратюк є дядьком (брат його матері) 2; 35.Марія Кондратюк є тіткою (сестра його матері) і хрещеною матір'ю 2; 36.Петро Дворецький є небожем 2; 37.Анатолій Дворецький є небожем 2; 38.Володимир Дворецький є небожем 2; 39.Михайло Дворецький є небожем 2; 40.Віктор Дворецький є небожем 2; 41.Наталія Дворецька є небогою 2; 42.Тетяна Дворецька є небогою 2; 43.Наталія Дворецька є небогою 2; 44.Ольга Дацюк є невісткою (дружина його брата Олександра) 2; 45.Ніна є невісткою (дружина його брата Миколи) 2; 46.Ніна Пінчук є невісткою (дружина його брата Івана) 2; 47.Марія Пилипчук є невісткою (дружина його брата Олександра) 2; 48.Віктор Ковальчук - колишній чоловік сестри Марії 2; 49.Олег Ковальчук - небіж 2; 50.Тетяна Дворецька є небогою 2; 51.Наталія Головатюк є небогою 2; 52.Оксана Головатюк є небогою 2; 53.Яків Головатюк є зятем (чоловіком його сестри Ольги) 2; 54.Володимир є зятем (чоловіком його сестри Віри) 2; 55.Іван Атаманчук - колишній зять (чоловіком його сестри Павліни) 2; 56.Петро Ковпака є тестем 2; 57.Люба Іщенко є тещею 2; 58.Микола Ковпака є шурином (брат його дружини) 2; 59.Володимир Ковпака є шурином (брат його дружини) 2; 60.Ніна Ковпака є своячкою (сестра його дружини) 2; 61.Валентина Ковпака є своячкою (сестра його дружини) 2; 62.Володимир Майоров - батько колишньої дружини сина Олександра 3; 63.Надія - матір колишньої дружини сина Олександра 3; 64.Іван Голуб є батьком зятя 3; 65.Ніна є матір'ю зятя 3; 66.Наталія Голуб є сестрою зятя 3; 67.Іван Дворецький є прадідом 3; 68.Марія є прабабусею 3; 69.Василь Дворецький є братом діда 3; 70.Вікентій Дворецький є братом діда 3; 71.Йосип Дворецький є братом діда 3; 72.Ксенія Дворецька є сестрою діда 3; 73.Марія Дворецька є сестрою діда 3; 74.Софія Дворецька є сестрою діда 3; 75.Олена Дворецька є сестрою діда 3; 76.Юлія Дворецька є сестрою діда 3; 77.Мартин Заблоцький є прадідом 3; 78.Яків Дворецький є двоюрідним братом 3; 79.Степана є тіткою за шлюбом 3; 80.Ольга Ступак є двоюрідною сестрою 3; 81.Федір Прокопенко є дядьком за шлюбом 3; 82.Данило Герасимчук є дядьком за шлюбом 3; 83.Іван Гайдай є дядьком за шлюбом 3; 84.Омельян Ступак є дядьком за шлюбом 3; 85.Петро Кондратюк є прадідом 3; 86.Марія Кравчук є прабабусею 3; 87.Євген Кондратюк є братом діда 3; 88.Яким Кондратюк є братом діда 3; 89.Павло Кондратюк є братом діда 3; 90.Домнікій Кондратюк є братом діда 3; 91.Панас Кондратюк є братом діда 3; 92.Агрипіна Кондратюк є сестрою діда 3; 93.Глікерія Кондратюк є сестрою діда 3; 94.Євгенія Кондратюк є сестрою діда 3; 95.Домнікія Кондратюк є сестрою діда 3; 96.Феофанія Кондратюк є сестрою діда 3; 97.Антоніна Кондратюк є сестрою діда 3; 98.Дмитро є прадідом 3; 99.Невідома є прабабусею 3; 100.Петро Кондратюк є братом бабусі 3; 101.Павло Кондратюк є двоюрідним братом 3; 102.Петро Кондратюк є двоюрідним братом 3; 103.Невідома Кондратюк є двоюрідною сестрою 3; 104.Ніна Кондратюк є двоюрідною сестрою 3; 105.Віра Кондратюк є двоюрідною сестрою 3; 106.Людмила Кондратюк є двоюрідною сестрою 3; 107.Марія є тіткою за шлюбом 3; 108.Марія є тіткою за шлюбом 3; 109.Федір Цицилюк є двоюрідним братом 3; 110.Андрій Цицилюк є двоюрідним братом 3; 111.Лівон Цицилюк є дядьком за шлюбом 3; 112.Олексій Дворецький є онуком брата Олександра 3; 113.Ірина Дворецька є онукою брата Олександра 3; 114.Невідома є дружиною небожа 3; 115.Галина Малівська є дружиною небожа 3; 116.Віктор Поворозник є онуком брата Івана 3; 117.Олександр Данчук є онуком брата Івана 3; 118.Ольга Данчук є онукою брата Івана 3; 119.Олег Данчук є чоловіком небоги 3; 120.Володимир Дацишин є чоловіком небоги 3; 121.Невідомий є чоловіком небоги 3; 122.Іван Пилипчук є батьком своячки/зовиці Марії 3; 123.Петро Пінчук є батьком своячки/зовиці Ніни 3; 124.Марія Цивколюк є матір’ю своячки/зовиці Ніни 3; 125.Володимир Пилипчук є братом своячки/зовиці Марії 3; 126.Віра Пилипчук є сестрою своячки/зовиці Марії 3; 127.Марко Ковальчук - батько колишнього чоловіка сестри Марії 3; 128.Невідома - матір колишнього чоловіка сестри Марії 3; 129.Тетяна Крикливець - колишня дружина племінника 3; 130.Дарина Ковальчук є онукою сестри Марії 3; 131.Олексій Гашинов - колишній чоловік племінниці 3; 132.Артем Гашинов є онуком сестри Ольги 3; 133.Максим Медведенко є онуком сестри Ольги 3; 134.Швайка є онуком сестри Віри 3; 135.Швайка є онуком сестри Віри 3; 136.Марія Заболотна є онукою сестри Ольги 3; 137.Сергій Медведенко - чоловік небоги 3; 138.Ігор Швайка є чоловіком небоги 3; 139.Макар Головатюк є батьком шурина/дівера 3; 140.Розалія Волинець є матір’ю шурина/дівера 3; 141.Адам Ковпака є дідом дружини 3; 142.Олексій Іщенко є дідом дружини 3; 142.Ярина Фещенко є бабусею дружини 3; 143.Віра Іщенко є тіткою дружини 3; 144.Олександр Ковпака є небожем дружини 3; 145.Сергій Ковпака є небожем дружини 3; 146.Олена Ковпака є небогою дружини 3; 147.Наталія Ковпака є небогою дружини 3; 148.Олена Ковпака є небогою дружини 3; 149.Лариса Ковпака є небогою дружини 3; 150.Людмила Носарєва є зовицею дружини 3; 151.Люба є зовицею дружини 3; 152.Ірина Юхимюк є небогою дружини 3; 153.Наталія Юхимюк є небогою дружини 3; 154.Тетяна Юхимюк є небогою дружини 3; 155.Валентин Юхимюк є дівером дружини 3; 156.Михайло Майоров - дідусь колишньої дружини сина Олександра 4; 157.Іван - дідусь колишньої дружини сина 4; 158.Невідомий є чоловіком сестри зятя 4; 159.Йосип Дворецький є прапрадідом 4; 160.Софія є прапрабабусею 4; 161.Матвій Дворецький є братом прадіда 4; 162.Юліана Дворецька є сестрою прадіда 4; 163.Єфросинія Дворецька є сестрою прадіда 4; 164.Мар'яна Дворецька є сестрою прадіда 4; 165.Марія Дворецька є сестрою прадіда 4; 166.Варвара Дворецька є сестрою прадіда 4; 167.Анастасія Дворецька є сестрою прадіда 4; 168.Олена Дворецька є сестрою прадіда 4; 169.Василь Дворецький є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат батька) 4; 170.Григорій Дворецький є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат батька) 4; 171.Ганна Дворецька є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра батька) 4; 172.Марія Дворецька є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра батька) 4; 173.Марина Дворецька є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра батька) 4; 174.Ганна Дворецька є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра батька) 4; 175.Софія є своячкою діда (тітка батька за шлюбом) 4; 176.Євдокія є своячкою діда (тітка батька за шлюбом) 4; 177.Пелагея Слотвінська є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра батька) 4; 178.Яків Слотвінський є шурином діда (дядько батька за шлюбом) 4; 179.Іван Дворецький є шурином діда (дядько батька за шлюбом) 4; 180.Юліана Дворецька є на одне покоління молодшою двоюрідною сестрою (донькою двоюрідного брата) 4; 181.Ганна Дворецька є на одне покоління молодшою двоюрідною сестрою (донькою двоюрідного брата) 4; 182.Ксенія Дворецька є на одне покоління молодшою двоюрідною сестрою (донькою двоюрідного брата) 4; 182.Марія є дружиною двоюрідного брата Володимир Дворецький 4; 183.Дмитро Короткевич є на одне покоління молодшим двоюрідним братом (син двоюрідною сестри) 4; 184.Василь Короткевич є на одне покоління молодшим двоюрідним братом (син двоюрідною сестри) 4; 185.Марія Короткевич є на одне покоління молодшою двоюрідною сестрою (донька двоюрідної сестри) 4; 186.Степан Короткевич є чоловіком двоюрідної сестри 4; 187.Влас (Василь) Кондратюк є прапрадідом 4; 188.Марія Кравчук є прапрабабусею 4; 189.Йосип Кондратюк є братом прадіда 4; 190.Іван Кравчук є прапрадідом 4; 191.Андрій Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 192.Михайло Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 193.Микола Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 194.Андрій Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 195.Марко Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 196.Ничипір Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 197.Данило Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 198.Павло Кондратюк є на одне покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат матері) 4; 199.Анастасія Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою двоюрідна сестра матері) 4; 200.Анастасія Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 201.Ольга Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 202.Ольга Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 203.Ганна Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 204.Марія Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 205.Агафія Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 206.Євгенія Малівська є своячкою діда (тітка по шлюбу матері) 4; 207.Дар'я є своячкою діда (тітка по шлюбу матері) 4; 208.Олександра Марчук є своячкою діда (тітка по шлюбу матері) 4; 209.Яків Поліщук є шурином діда (дядько матері за шлюбом) 4; 210.Григорій Рудюк є шурином діда (дядько матері за шлюбом) 4; 211.Захар Гусар є шурином діда (дядько матері за шлюбом) 4; 212.Марко Остапчук є шурином діда (дядько матері за шлюбом) 4; 213.Антоніна Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 214.Феодосія Кондратюк є на одне покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра матері) 4; 215.Марія є зовицею бабусі Володимир Дворецький (тітка матері за шлюбом) 4; 216.Кондратюк є на одне покоління молодшим двоюрідним братом (син двоюрідного брата) 4; 217.Людмила Кондратюк є на одне покоління молодшою двоюрідною сестрою (донькою двоюрідного брата) 4; 218.Ліда є дружиною двоюрідного брата Павла 4; 219.Іван є чоловіком двоюрідної сестри Ніни 4; 220.Невідомий є чоловіком онуки брата 4; 221.Василь Малівський є батьком невістки брата Олександра 4; 222.Валентина є матір'ю невістки брата Олександра 4; 223.Ганна Лазаренко є дружиною онука брата Івана 4; 224.Микита Пінчук є дідом дружини брата Івана 4; 225.Роман Цивколюк є дідом дружини брата Івана 4; 226.Невідомий Кондратюк є небожем дружини брата 4; 227.Невідомий Кондратюк є небожем дружини брата 4; 228.Петро Кондратюк є чоловіком своячки/зовиці 4; 229.Василь Швайка є батьком зятя сестри Віри 4; 230.Ольга є матір'ю зятя сестри Віри 4; 231.Семен є прадідом дружини 4; 232.Ганна є прабабусею дружини 4; 233.Іван Нонік є дядьком дружини за шлюбом 4; 234.Денис Ковпака є онуком брата дружини Володимира 4; 235.Едуард Ковпака є онуком брата дружини Володимира 4; 236.Альбіна Ковпака є онукою брата дружини Володимира 4; 237.Альона є дружиною небожа дружини Олександра 4; 238.Оксана Панчук є дружиною небожа дружини 4; 239.Йован Царам - колишній чоловік племінниці дружини Олени 4; 240.Філіпп Царам є онуком брата дружини Володимира 4; 241.Стефан Царам є онуком брата дружини Володимира 4; 242.Наталія є онукою брата дружини Миколи 4; 243.Ігор є чоловіком небоги дружини 4; 244.Валентина Юхимюк є онукою сестри дружини 4; 245.Альона Юхимюк є онукою сестри дружини Валентини 4; 246.Лариса є матір’ю шурина/дівера дружини 4; 247.Михайло Дворецький є прямим предком (5 покоління; прапрапрадід) 5; 248.Федір Дворецький є на два покоління старшим двоюрідним братом (двоюрідний брат діда) 5; 249.Євдокія Дворецька є на два покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра діда) 5; 250.Іван Білявський є чоловіком сестри прадіда 5; 251.Яків Кревановський є чоловіком сестри прадіда 5; 252.Йосип Габзовський є чоловіком сестри прадіда 5; 253.Павло Макаревич є чоловіком сестри прадіда 5; 254.Ілля Кондеревич є чоловіком сестри прадіда 5; 255.Меланія Дворецька - друга двоюрідна сестра 5; 256.Матрона Невідома є дружиною на одне покоління старшого двоюрідного брата 5; 257.Олена Гаєвська - друга двоюрідна сестра 5; 258.Михайло Бараш є чоловіком на одне покоління старшої двоюрідної сестри 5; 259.Йосип Гаєвський є чоловіком на одне покоління старшої двоюрідної сестри 5; 260.Федір Бойченко є чоловіком на одне покоління старшої двоюрідної сестри 5; 261.Василь Слотвінський є батьком дядька за шлюбом батька 5; 262.Федір Дворецький - перший двоюрідний брат на два покоління 5; 263.Василь Дворецький - перший двоюрідний брат на два покоління 5; 264.Вікентій Дворецький є чоловіком на одне покоління молодшої двоюрідної сестри 5; 265.Пилип Костецький є чоловіком на одне покоління молодшої двоюрідної сестри 5; 266.Петро Кондратюк є прямим предком (5 поколіннгя; прапрапрадід) 5; 267.Іван Кондратюк є братом прадіда матері 5; 268.Панас Кондратюк є братом прадіда матері 5; 269.Марія Кондратюк є сестрою прадіда матері 5; 270.Іван Кравчук є прямим предком (5 покоління; прапрапрадід) 5; 271.Іван Кондратюк є прямим предком 5; 272.Ганна Кондратюк є на два покоління старшою двоюрідною сестрою (двоюрідна сестра діда) 5; 273.Олександра є дружиною брата прадіда 5; 274.Наталія Кондратюк - друга двоюрідна сестра 5; 275.Агафія Олексюк є дружиною на одне покоління старшого двоюрідного брата 5; 276.Ганна Поліщук є дружиною на одне покоління старшого двоюрідного брата 5; 277.Домнікія є дружиною на одне покоління старшого двоюрідного брата 5; 278.Панас Василюк є чоловіком на одне покоління старшої двоюрідної сестри 5; 279.Ілля Малівський є батьком тітки за шлюбом матері 5; 280.Кіндрат Марчук є батьком тітки за шлюбом матері 5; 281.Герасим є батьком тітки за шлюбом матері 5; 282.Сергій Поліщук є батьком дядька за шлюбом матері 5; 283.Давид Остапчук є батьком дядька за шлюбом матері 5; 284.Василь Рудюк є батьком дядька за шлюбом матері 5; 285.Микола Кондратюк є батьком шурина/дівера невістки 5; 286.Ксенія є бабусею чоловіка небоги 5; 287.Петро Дворецький є прямим предком (6 покоління; прапрапрапрадід) 6; 288.Іван Мельник є чоловіком на два покоління старшої двоюрідної сестри 6; 289.Діонісій Кондратюк - перший двоюрідний брат на 3 покоління) 6; 290.Євген Кондратюк - перший двоюрідний брат на 3 покоління) 6; 291.Кирило Кондратюк - перший двоюрідний брат на 3 покоління) 6; 292.Ольга Кондратюк - перша двоюрідна сестра на 3 покоління) 6; 293.Ганна Кондратюк - перша двоюрідна сестра на 3 покоління) 6; 294.Олександра Кондратюк - перша двоюрідна сестра на 3 покоління) 6; 295.Марія Мельниченко є невісткою прапрадіда 6; 296.Ганна Гайдай є невісткою прапрадіда 6; 297.Ілля Олексюк є зятем прапрадіда 6; 298.Іван Невідомий є тестем брата прадіда 6; 299.Касьян є тестем на одне покоління старшого двоюрідного брата 6; 300.Пилип Поліщук є тестем на одне покоління старшого двоюрідного брата 6; 301.Іван Олексюк є тестем на одне покоління старшого двоюрідного брата 6; 302.Микита Василюк є свекром **** на одне покоління старшої двоюрідної сестри 6; 303.Адам Дворецький є прямим предком (7 покоління; прапрапрапрапрадід) 7; 304.Глікерія Шевчук є дружиною ******** - першого двоюрідного брата на 3 покоління) 7; 305.Йосип Кондратюк є чоловіком ******** - першої двоюрідної сестри на 3 покоління) 7; 306.Кирило Гайдай є батьком своячки/зовиці **** прапрадіда 7; 307.Микита Мельниченко є батьком своячки/зовиці **** прапрадіда 7; 308.Іван Олексюк є батьком шурина/дівера **** прапрадіда 7; 309.Григорій Дворецький є прямим предком (8 покоління; прапрапрапрапрапрадід) 8; 310.Іван Шевчук є тестем ******** - першого двоюрідного брата на 3 покоління) 8; 311.Петро Кондратюк є свекром ******** - першої двоюрідної сестри на 3 покоління) 8; 312.Юрій Дворецький є прямим предком (9 покоління; прапрапрапрапрапрапрадід) 9; 313.Іван Дворецький є прямим предком Володимир Дворецький (10 покоління; прапрапрапрапрапрапрапрадід) 10; 314.Василь Дворецький є прямим предком (11 покоління; прапрапрапрапрапрапрапрапрадід) 11; 315.Федір Дворецький є прямим предком 12 покоління; прапрапрапрапрапрапрапрапрапрадід) 12.

7. Мої предки

1-е Покоління

1. Володимир Дворецький (#1) народився 1945 19 квітня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Інші події у житті Володимир Дворецький (#1)

	Освіта	1964	м.Боярка Київської області

Середня спеціальна:агроном-плодоовочевод

 	Освіта	1966:вища- військовий інженер; 1972:вища:вчитель історії і суспільствознавства	м.Воронеж; вище авіаційне училище; м.Луцьк,
педагогічний інститут імені Лесі Українки Вища: вчитель історії і суспільствознавства 
 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Пенсіонер
 	Вид діяльності		Голова Контрольної Комісії ОО КУН
 	Титул	1991 21 липня	Житомирська міська рада, помічник першого заступника голови міськвиконкому

Державний службовець

 	Релігія		Православний

Батько: Петро Дворецький (#3) народився 1905 4 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1967 22 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Мати: Ганна Кондратюк (#4) народилася 1906 1 грудня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 2000 29 січня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської.

2-е Покоління (Батьки)

2. Петро Дворецький (#3) народився 1905 4 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1967 22 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Він одружився з Ганна Кондратюк (#4) Невідомо y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Петро Дворецький (#3)

	Освіта	1920	с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області

5 класів

 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Колгоспник
 	Титул		Колгоспник
 	Релігія		Православний
 	Поховання		с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області

Батько: Федір Дворецький (#49) народився 1864 15 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1939 4 жовтня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Мати: Петра (Петрунька) Заблоцька (#50) народилася 1872 3 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1945 23 вересня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. 3. Ганна Кондратюк (#4) народилася 1906 1 грудня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 2000 29 січня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Ганна Кондратюк (#4)

	Поховання		село Міньківці Андрушівського району Житомирської області

Батько: Іван Кондратюк (#47) народився 1876 8 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1960 21 листопада.

Мати: Катерина Невідома (#357) народилася 1868 5 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1929 6 вересня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської.

3-є Покоління (Бабусі та дідусі)

4. Федір Дворецький (#49) народився 1864 15 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1939 4 жовтня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Він одружився з Петра (Петрунька) Заблоцька (#50) 1890 24 січня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Федір Дворецький (#49)

	Освіта		Початкова
 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Однодворець
 	Титул		Однодворець
 	Релігія		Православний
 	Поховання		

Батько: Іван Дворецький (#375) народився 1817 25 вересня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1901 27 серпня. Мати: Марія Невідома (#378) народилася 1821 23 березня та померла 1908 8 квітня. 5. Петра (Петрунька) Заблоцька (#50) народилася 1872 3 липня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1945 23 вересня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Петра (Петрунька) Заблоцька (#50)

	Освіта		с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області
 	Національність		Українка
 	Релігія		Православна
 	Поховання		

Батько: . Мартин Заблоцький (#361) народився 1859 14 вересня та помер 1921 2 грудня. 6. Іван Кондратюк (#47) народився 1876 8 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1960 21 листопада. Він одружився з Катерина Невідома (#357) y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Іван Кондратюк (#47)

	Поховання		

Батько: . Петро Кондратюк (#297) народився 1834 13 березня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1904 29 серпня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Мати: . Марія Кравчук (#48) народилася 1843 18 березня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1912 2 лютого y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. 7. Катерина Невідома (#357) народилася 1868 5 травня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1929 6 вересня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Катерина Невідома (#357)

	Поховання		

Батько: . Дмитро Кондратюк (#364) народився 1844 6 липня та помер 1927 8 травня. Мати: . Невідома Невідома (#365) народилася 1850 17 березня та померла 1921 3 вересня.

4-е Покоління (Прабабусі та прадідусі)

8. Іван Дворецький (#375) народився 1817 25 вересня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1901 27 серпня. Він одружився з Марія Невідома (#378). Інші події у житті Іван Дворецький (#375)

	Вид діяльності		Шляхтич
 	Титул		Шляхтич
 	Поховання		

Батько: . Йосип Дворецький (#385) народився 1795 5 квітня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1890 1 грудня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської. Мати: Софія Невідома (#386) народилася 1799 8 вересня та померла 1862 5 листопада. 9. Марія Невідома (#378) народилася 1821 23 березня та померла 1908 8 квітня. Інші події у житті Марія Невідома (#378)

	Поховання		

10. Мартин Заблоцький (#361) народився 1859 14 вересня та помер 1921 2 грудня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Мартин Заблоцький (#361)

	Поховання		

11. Петро Кондратюк (#297) народився 1834 13 березня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1904 29 серпня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Він одружився з Марія Кравчук (#48) 1863 13 жовтня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Інші події у житті Петро Кондратюк (#297)

	Національність		Україна
 	Вид діяльності		Однодворець
 	Титул		Однодворець
 	Релігія		Православний
 	Поховання		

Батько: Влас (Василь) Кондратюк (#451) народився 1840 25 липня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1906 4 грудня. Мати: Марія Кравчук (#452) народилася 1859 16 вересня та померла 1931 12 серпня. 12. Марія Кравчук (#48) народилася 1843 18 березня y село Міньківці Андрушівського району Житомирської та померла 1912 2 лютого y село Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Марія Кравчук (#48)

	Поховання		

Батько: Іван Кравчук (#457) народився 1821 7 вересня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1911 5 березня. 13. Дмитро Кондратюк (#364) народився 1844 6 липня та помер 1927 8 травня. Він одружився з Невідома Невідома (#365). Інші події у житті Дмитро Кондратюк (#364)

	Поховання		

14. Невідома Невідома (#365) народилася 1850 17 березня та померла 1921 3 вересня. Інші події у житті Невідома Невідома (#365)

	Поховання		c.

5-е Покоління (Пра(2)-предки)

15. Йосип Дворецький (#385) народився 1795 5 квітня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1890 1 грудня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської. Він одружився з Софія Невідома (#386). Інші події у житті Йосип Дворецький (#385)

	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Шляхтич
 	Титул		Шляхтич
 	Релігія		Православний
 	Поховання		с.Міньківці

16. Софія Невідома (#386) народилася 1799 8 вересня та померла 1862 5 листопада. Інші події у житті Софія Невідома (#386)

	Національність		Українка
 	Вид діяльності		Шляхтянка
 	Титул		Шляхтянка
 	Релігія		Православна
 	Поховання		

17. Влас (Василь) Кондратюк (#451) народився 1840 25 липня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1906 4 грудня. Він одружився з Марія Кравчук (#452) 1863 13 жовтня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Інші події у житті Влас (Василь) Кондратюк (#451)

	Національність		Україна
 	Вид діяльності		Шляхтич
 	Титул		Шляхтич
 	Релігія		Православний
 	Поховання		

18. Марія Кравчук (#452) народилася 1859 16 вересня та померла 1931 12 серпня. Інші події у житті Марія Кравчук (#452)

	Поховання		c

19. Іван Кравчук (#457) народився 1821 7 вересня y с.Міньківці Андрушівського району Житомирської області та помер 1911 5 березня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Іван Кравчук (#457)

	Поховання		

6-е Покоління (Пра(3)-предки)

20. Йосип Дворецький (#385) народився 1795 5 квітня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської та помер 1890 1 грудня y с. Міньківці Андрушівського району Житомирської. Інші події у житті Йосип Дворецький (#385)

	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Шляхтич
 	Титул		Шляхтич
 	Релігія		Православний
 	Поховання		с.Міньківці

Батько: Михайло Дворецький (#532) народився 1764 21 січня та помер 1837 18 серпня.

7-е Покоління (Пра(4)-предки)

21. Михайло Дворецький (#532) народився 1764 21 січня та помер 1837 18 серпня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Михайло Дворецький (#532)

	Поховання		

Батько: Петро Дворецький (#533) народився 1733 3 березня та помер 1790 29 жовтня.

8-е Покоління (Пра(5)- предки)

22. Петро Дворецький (#533) народився 1733 3 березня та помер 1790 29 жовтня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Петро Дворецький (#533)

	Поховання		

Батько: Адам Дворецький (#534) народився 1702 29 листопада та помер 1792 18 січня.

9-е Покоління (Пра(6)-предки)

23. Адам Дворецький (#534) народився 1702 29 листопада та помер 1792 18 січня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Адам Дворецький (#534)

	Поховання		

Батько: Григорій Дворецький (#535) народився 1671 22 лютого та помер 1742 9 травня .

10-е Покоління (Пра(7)-предки)

24. Григорій Дворецький (#535) народився 1671 22 лютого та помер 1742 9 травня . Він одружився з (Невідомо).

Інші події у житті Григорій Дворецький (#535)

	Поховання		

Батько: . Юрій Дворецький (#536

11-е Покоління (Пра(8)-предки)

25. Юрій Дворецький (#536) народився 1640 2 лютого та помер 1712 17 липня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Юрій Дворецький (#536)

	Поховання		

Батько: Іван Дворецький (#537

12-е Покоління (Пра(9)-предки)

26. Іван Дворецький (#537) народився 1615 30 грудня та помер 1671 28 вересня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Іван Дворецький (#537)

	Поховання		

Батько: Василь Дворецький (#538) народився 1595 19 квітня та помер 1670 12 липня.

13-е Покоління (Пра(10)-предки)

27. Василь Дворецький (#538) народився 1595 19 квітня та помер 1670 12 липня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Василь Дворецький (#538)

	Освіта		м. Київ

Києво-Могилянський колегіум

 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Київський полковник, дворянин
 	Вид діяльності		
 	Титул		Київський полковник
 	Релігія		Православний
 	Поховання		м.Київ

Батько: Федір Дворецький (#539)

14-е Покоління (Пра(11)-предки)

28. Федір Дворецький (#539) народився 1564 1 січня та помер 1655 17 грудня. Він одружився з (Невідомо). Інші події у житті Федір Дворецький (#539)

	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Шляхтич
 	Титул		Шляхтич
 	Релігія		Православний
 	Поховання		

8. Мої нащадки

1-е Покоління

1. Володимир Дворецький (#1) народився 19 квітня 1945 року y селі Міньківці Андрушівського району Житомирської області. Він одружився з Ліда Ковпака (#2) 10 серпня 1968 року y смт. Черняхів Житомирської області. Ліда, дочка Петро Ковпака (#18) та Люба Іщенко (#19), народилася 1945 26 жовтня y село Високе Черняхівського району Житомирської області.

Інші події у житті Володимир Дворецький (#1)

	Освіта	1964	м.Боярка Київської області Український республіканський сільськогосподарський технікум

Середня спеціальна:агроном-плодоовочевод

 	Освіта	1966:вища- військовий інженер; 1972:вища:вчитель історії і суспільствознавства	м.Воронеж, вище авіаційне училище, військовий інженер; м.Луцьк, педагогічний інститут імені Лесі Українки,вища: вчитель історії і суспільствознавства
 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Пенсіонер
 	Вид діяльності		Голова Контрольної комісії ОО КУН
 	Титул	1991 21 липня-2005 19 квітня	Житомирська міська рада, помічник першого заступника голови міськвиконкому

Державний службовець

 	Релігія		Православний

	Інші події у житті Ліда Ковпака (#2)
	Вид діяльності		Педагогічна діяльність
 	Титул	1967	Районний Будинок піонерів

Методист

 	Освіта	1972	Бердичів

Середня спеціальна Вчитель молодших класів

 	Національність		Українка
 	Релігія		Православна

Діти Володимир Дворецький (#1) та Ліда Ковпака (#2) 2. Олександр Дворецький (#15) народився 1968 11 листопада y смт. Черняхів Житомирської області. 3. Володимир Дворецький (#16) народився 1976 24 січня y смт. Черняхів Житомирської області. 4. Лариса Дворецька (#217) народилася 1970 20 листопада y смт.Черняхів Житомирської області.

2-е Покоління (Діти) 2. Олександр Дворецький (#15) народився 1968 11 листопада y смт. Черняхів Житомирської області. Він одружився з Ірина Майорова (#59) 22 серпня 1992 року y смт.Черняхів Житомирської області. Ірина, дочка Володимир Майоров (#61) та Надія Невідома (#62), народилася 1970 21 серпня y с. Івантіївка Московської області.

Інші події у житті Олександр Дворецький (#15)

	Освіта	1992	Московський лісотехнічний інститут

Вища: інженер лісового господарства

 	Титул	1992	Кленівське лісництво Новоград-Волинського району Житомирської області, лісничий. ПП  "Бережной",Менеджер
 	Вид діяльності	1995	м. Москва

Лісове господарство.Торгівля

 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Лісничий, менеджер
 	Релігія		Православний

Інші події у житті Ірина Майорова (#59)

	Освіта	1992	Московський лісотехнічний інститут

Вища: інженер лісового господарства

 	Титул	1994	Кленівське лісництво, помічник лісничого;дитячий садок м. Корольова Московської області,вихователь
 	Національність		Росіянка
 	Вид діяльності		Лісове господарство, педагогічна діяльність
 	Релігія		Православна

Інші події у стосункиОлександр Дворецький (#15) та Ірина Майорова (#59)

	Розлучення		

Діти Олександр Дворецький (#15) та Ірина Майорова (#59) i. 5. Богдан Дворецький (#60) народився 1993 2 травня y смт.Черняхів Житомирської області. 3. Володимир Дворецький (#16) народився 1976 24 січня y смт. Черняхів Житомирської області.

4. Лариса Дворецька (#217) народилася 1970 20 листопада y смт.Черняхів Житомирської області. Вона одружилася з Віктор Голуб (#218) y с. Красилівка Овруцького району Житомирської. Віктор, син Іван Голуб (#295) та Ніна Невідома (#296), народився 1976 17 липня y с. Красилівка Овруцького району Житомирської.

Діти Лариса Дворецька (#217) та Віктор Голуб (#218) i. 6. Владислав Голуб (#219) народився 2000 8 лютого y смт.Черняхів Житомирської області. ii. 7. Вікторія Дворецька (#220) народилася 1993 11 листопада y смт.Черняхів Житомирської області. 3-є Покоління (Онуки) 5. Богдан Дворецький (#60) народився 1993 2 травня y смт.Черняхів Житомирської області.

Інші події у житті Богдан Дворецький (#60)

	Освіта	2011 рік	м. Москва

Московський лісотехнічний інститут Національність Українець

 	Вид діяльності		Студент
 	Титул		Студент
 	Релігія		Православний

6. Владислав Голуб (#219) народився 2000 8 лютого y смт.Черняхів Житомирської області.

Інші події у житті Владислав Голуб (#219)

	Освіта	2010 рік	с. Велідники Овруцького району

4 клас

 	Національність		Українець
 	Вид діяльності		Учень
 	Релігія		Православний

7. Вікторія Дворецька (#220) народилася 1993 11 листопада y смт.Черняхів Житомирської області.

Інші події у житті Вікторія Дворецька (#220)

	Освіта	2011 рік	м.Київ

2 курс фізичного факультету Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка

 	Національність		Українка
 	Вид діяльності		Студентка 
 	Титул		Студентка
 	Релігія		Православна

Документи такого змісту я можу видати кожній особі, що належить до нашого роду.

Щоб не заплутатись у гілках родинного дерева інформацію про кожну особу треба записати і подати мені за такою схемою:

Особа___________________________________________________________ Стать___________________________________________________________ Ім’я:____________________________________________________________ Прізвище:________________________________________________________ По-батькові_______________________________________________________ Дівоче прізвище:__________________________________________________ Прізвище, ім”я, по-батькові батьків__________________________________ Прізвище, ім”я, по-батькові хрещених батьків_________________________ Для народжених до 1917 року-соціальний(суспільний) стан_______________ Прізвище, ім”я, по-батькові дружини(чоловіка)_________________________ Імена дітей, дати їх народження______________________________________ Віросподівання___________________________________________________ Місце проживання________________________________________________ Дата народження:_________________________________________________ Місце народження:________________________________________________ Дата одруження:__________________________________________________ Місце одруження:_________________________________________________ Статус особи(одружені, ___________________________________________ розлучені, розійшлись, вдівець, вдова, заручені, партнери, друзі, анульовано, невідомо, інше) Робота, посади, звання_____________________________________________ Військова служба-звання, нагороди, участь у боях_______________________ Дата смерті:_____________________________________________________ Місце смерті:____________________________________________________ Причина смерті:__________________________________________________ Місце поховання:_________________________________________________ Вид діяльності:___________________________________________________ Місце:___________________________________________________________ Опис:____________________________________________________________ Освіта:___________________________________________________________ Дата одержання спеціальності:_______________________________________ Місце одержання спеціальності:______________________________________ Зріст_____________________________________________________________ Вага______________________________________________________________ Колір волосся:_____________________________________________________ Колір очей:________________________________________________________ Стан здоров’я:_____________________________________________________ Поштова адреса:___________________________________________________ Поштовий індекс:__________________________________________________ Телефон:__________________________________________________________ Факс:_____________________________________________________________ Електронна пошта:__________________________________________________ Сайт в Інтернеті:____________________________________________________ Інша інформація____________________________________________________

Кількість записів про людей з роду ''Дворецькі'': 30

Нижче показано 20 результатів, починаючи з #1.
Переглянути (попередні 20) (наступні 20) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).

1. * ♂ N. Дворецкий
2. * ♂ Алексей Дворецкий
3. * ♂ Анатолий Дворецкий
4. ♂ Василь Федорович Дворецький нар. 1609 пом. після 1672
5. ♀ Вера Дворецкая нар. 3 січня 1984
6. * ♂ Владимир Дворецкий
7. ♂ Всеволод Алексеевич Дворецкий
8. * ♀ Галина Дворецкая
9. * ♂ Георгий Дворецкий нар. 1900 пом. 1920
10. ♂ Евфимий Тимофеевич Дворецкий
11. * ♂ Иван Дворецкий нар. 1876 пом. 1936
12. * ♂ Иван Дворецкий
13. ♂ Іван Васильович Дворецький
14. * ♂ Иван Федорович Дворецкий нар. близ. 1888
15. ♂ Кирилл Алексеевич Дворецкий
16. * ♂ Костянтин Дворецький
17. ♀ Мария Петровна Дворецкая (Андросова) нар. 15 вересня 1915 пом. 26 жовтня 1987
18. ♀ Надежда Дворецкая (Бургсдорф) нар. 28 лютого 1933
19. ♀ Надежда Тимофеевна Дворецкая? (Клеветенко)
20. ♂ Николай Феодорович Дворецкий нар. близ. 1888

Переглянути (попередні 20) (наступні 20) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).