УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Рід:Марковичи

З сайту Родовід

Показати записи тільки з цієї локалізації

На Глухівщині (Сумщина) Маркевичі (Марковичі) з'явилися наприкінці ХVІІ століття з Прилук, де їхня шляхетська козацька родина займала значні військові посади.

Яків Андрійович Маркевич (Markiewicz) (Маркевичі, нар. 17 жовтня 1696 пом. 20 листопада 1770)

Після навчання в в Київській академії служив в козацькому війську у гетьмана І.Скоропадського.

За допомогою найближчого друга Ф. Прокоповича придбав у власність села Засулля під Ромнами і Сваркове на Глухівщині, що стало його родовим маєтком.

Яків Андрійович був одним з найосвіченіших людей України. Чудово володів латинню, польською, французькою, іншими мовами, був тонким знавцем мистецтва, добре знався на медицині. Мав бібліотеку. До 1767 року веде свій щоденник, в якому описані події у Ромнах, Глухові, Сварковому.

Окрім державних та літературних справ, займався й суто комерційними. Саме з його прізвищем пов’язане відкриття фарфорової глини в Полошках.

Рід Маркевичів (Марковичів) володів Турівкою з 1716 р., отримавши її від гетьмана Скоропадського. Після успадкування села від батьків до синів у 1832 р. воно перейшло до М.А.Маркевича 1). Дід М.А.Маркевича, Іван Маркевич, збудував на свої кошти у 1782 році церкву в Турівцях 2)

Микола Андрійович Маркевич (Марковичи, нар. 7 лютого 1804 пом. 21 липня 1860)

був відомим українським істориком (у 1842-43 рр. вийшла його “История Малороссии” в 5-ти частинах), етнографом, поетом, музикантом.

[ред.] Джерела

[ред.] Бібліографічні посилання

Грушевський О. Сучасне українське письменство. Дмитро Маркевич // Літературно-науковий вісник. 1908. Кн.4. Т.42.
Грушевский М. Развитие украинских изучении в XIX в.// Украинский народ в его прошлом и настоящем. СПб., 1919. Т. І.
Сарбей В.Г. До 130-річчя-з дня народження В.В.Тарновського // Укр.істор. журн. 1991. №4.
Стовба Олександр. Матеріяли до історії роду Міхновських // Український історик. – Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1983. (78-80). – С.84).
Державний архів Дніпропетровської області. Ф.2, оп. І, спр. 179.
Дорошенко Д. Огляд української історіографії. К., 1996.
Дорошенко П. Марковичи // Русская родословная книга. СПб., 1873.
Енциклопедія українознавства. Л., 1994. Т.4.
Два письма Н.А. Маркевича о своем родначальнике Марке Авраамовиче // Киевская старина. 1891. № 12.
Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. – Полтава: Типо-литография Л.Т.Фришберг, 1902. – С.548).
Косачевския Е.М. Н.А. Маркевич (1804-1860). Л., 1987.
Лазаревскнй А. Прежние изыскатели малорусской старины. А.М.Маркевич // Киевская старина. 1897. №№ 1-2.
Лазаревский А. Люди старой Малороссии. М., 1884.
Лазаревский А. Предисловие к Дневнику генерального подскарбия (1717-1767). К., 1893.
Лопухин А.П. Марковичи // Знциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона СПб., 1896. Т.З6а.
Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. К., 1993
Модзалевский В.Л. Марковичи // Малороссийский родословник. К., 1912. Т.3.
Маркевич А.М. Дневные записки Я.М.Маркевича: В 2 т. М., 1859.
НБУ НАН України. Інститут рукопису. Колекція Лазаревського. Ф.1, спр. 53701. Фамильные акты Марковичей.
Томазов В. Марковичи // Старожитності. 1994. №№ 1-4.
Энциклопедический словарь Брокгауза н Эфрона. Спб, 1896. Т.З6а.
Lynch K.A. The Family and The History of Public Life // The Journal of Interdisciplinary History, 1994, №4.