Іван Мартинович Брюховецький нар. 1623 пом. 17 червня 1668

З сайту Родовід

Запис:249470
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Брюховецькі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Іван Мартинович Брюховецький
Батьки

Мартин Брюховецький [Брюховецькі]

[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10]

Події

1623 народження:

1648 військове звання: Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Начал службу в Войске Запорожском, как старший джура (слуга) при гетмане Богдане Хмельницком

1649 військове звання: Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Упоминается в реестре 1649 года среди казаков Чигиринской сотни

після 16 серпня 1657 військове звання: Киев, Малороссия, Русское царство, После смерти Богдана Хмельницкого верно служил его сыну Юрию, уехал с ним в Киев и жил в одном доме, исполняя обязанности слуги

з 1659 до 1663 титул: Запорізька Січ, Кошовий отаман

близ. березня 1660 військове звання: Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Русское царство, Наместник в Чигирине, назначен гетманом Юрием Хмельницким на время похода на Львов

8 жовтня 1660 військове звання: Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Бежал из Чигирина в Лохвицу к князю Борису Мышецкому после капитуляции Юрия Хмельницкого в битве под Слободищем и перехода гетмана на сторону Речи Посполитой

1661 військове звання: Москва, Русское царство, Отправился из Лохвицы в Москву за царской поддержкой

1662 військове звання: Вновь избран кошевым атаманом Запорожской Сечи Левобережной Украины

січня 1663 військове звання: Лівобережна Україна, Гетьман Війська Запорізького

червня 1663 військове звання: Нежин, Нежинский полк, Малороссия, Русское царство, На Чёрной раде в Нежине Иван Брюховецкий был избран гетманом Левобережной Украины. Представители враждебной Брюховецкому старшины были арестованы и потом сосланы в Сибирь, Сомко и Золотаренко - казнены

з 22 січня 1664 до 9 лютого 1664 військове звання: Глухов, Глуховский полк, Малороссия, Русское царство, Гетман. Участвовал в обороне Глухова от польско-татарских войск, которая предопределила провал похода короля Яна II Казимира на Левобережную Украину

11 лютого 1664 військове звання: Гетман. Участвовал в битве на переправе через Десну у села Пироговка под Новгородом-Северским, в которой русско-казацкое войско одержало победу над польской армией короля Яна II Казимира при её отступлении

вересня 1665 військове звання: Москва, Русское царство, За оборону Глухова и Пироговскую битву Гетман получил дворянский придворный чин: боярин и в вечное владение Шестаковскую сотню в Стародубском полку и двор в Москве, где бы он на всякий случай мог найти приют. В ответ Брюховецкий подписал с царским правительством Московские статьи, существенно ограничившие автономию Гетманщины

листопада 1665 шлюб: Дарья Дмитриевна Долгорукова (Брюховецкая) [Долгоруковы] нар. близ. 1640

грудня 1665 військове звання: Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Гетман. Вернулся из Москвы в Малороссию. Попытки реализовать Московские Статьи привели к стремительному падению авторитета гетмана

1666 народження дитини: Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Іванівна Брюховецька [Брюховецькі] нар. 1666

1667 народження дитини: N. Іванівна Брюховецька (Самойлович) [Брюховецькі] нар. 1667

1667 військове звання: Андрусовский договор закончил войну России с Польшей (1654-1667), но политически закрепил разделение территории Украины на левобережье и правобережье. Правобережный гетман Пётр Дорошенко уговарил Левобережного гетмана Ивана Брюховецкого отказаться от Москвы, обещая помочь ему сделаться гетманом обеих сторон Днепра под покровительством Турции и Крыма

1668 народження дитини: Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Іванович Брюховецький [Брюховецькі] нар. 1668

1 січня 1668 військове звання: Гадяч, Гадячский полк, Малороссия, Русское царство, Чувствуя непрочность своего положения в Русском царстве и стремясь сохранить власть гетмана, на съезде полковников Брюховецкий объявил разрыв с Москвой и объединение с правобережной частью Гетманщины

березня 1668 військове звання: Гадяч, Гадячский полк, Малороссия, Русское царство, Пётр Дорошенко потребовал, чтобы Брюховецкий отдал булаву и присягнул ему. Обманутый Брюховецкий попытался договориться с султаном и принять протекцию Турции. Султан согласился и в Гадяче Брюховецкий присягнул на верность Турции

17 червня 1668 смерть: Сербине поле, Полтавський полк, Був забитий власними козаками

Нотатки

Український військовий діяч, гетьман Лівобережної України 1663–68. Н., ймовірно, в шляхетській родині. З початком національної революції 1648–1676 перебував при дворі Б.Хмельницького, виконуючи обов’язки «старшого слуги» гетьмана. Осн. обов’язком Б. на той час було виховання гетьманича Юрія (див. Ю.Хмельницький), а також виконання дипломатичних завдань: навесні 1656 відвідав Трансільванію (істор. обл. на пн. зх. Румунії) з метою нормалізації укр.-трансільванських відносин та укладення військ.-політ. союзу. З осені 1657 супроводжував Ю.Хмельницького в поїздці на навч. до Києво-Могилянського колегіуму. Навесні наступного року за дорученням гетьмана І.Виговського відвідав Варшаву. З весни 1659 Б. перебував на Запорозькій Січі, де вів антигетьман. агітацію. Восени цього ж року обраний кошовим отаманом Запороз. Січі. 1661 прийняв титул кошового гетьмана. Відтоді повів активну боротьбу за булаву гетьмана Лівобереж. України. У контексті цієї боротьби Б. першим з кошових відвідав Москву, мав аудієнцію в рос. царя Олексія Михайловича, після повернення в Україну встановив тісні контакти з рос. військ. адміністрацією, схилив на свій бік надзвичайно впливового на той час місцеблюстителя Київської митрополії єпископа Мефодія (Максима Филимоновича). Енергійно виступав проти зміцнення гетьман. влади, посилення залежності рядових козаків і селян від старшини, поглиблення соціальної нерівності. Вдало проведена передвиборча кампанія дала змогу Б. на Чорній раді 1663 заволодіти гетьман. булавою. Після цього Б., стративши гол. суперників у передвиборній боротьбі – Я.Сомка і В.Золотаренка та приборкавши опозицію, спрямував свою діяльність на зміцнення гетьман. влади в Україні, підпорядкування козац. адміністрації міськ. населення, обмеження впливу Запороз. Січі на політ. життя гетьманату, впорядкування фінансової справи тощо. Намагався також підпорядкувати своєму впливові правобереж. ч. Гетьманщини. Зустрівши опір з боку опозиції та її лідера єпископа Мефодія, Б. прагнув досягти своїх цілей з допомогою царського уряду. З цією метою восени 1665 першим з гетьманів здійснив офіц. візит до Москви. Однак його результатом стало не зміцнення гетьман. влади, а її подальше обмеження, зафіксоване у Московських статтях 1665. Після повернення Б. в Україну і його спроб реалізувати Моск. статті авторитет гетьмана почав швидко падати. Прагнучи втримати важелі влади, а також протестуючи проти міжнар.-правового закріплення поділу укр. земель між Польщею та Рос. д-вою, зафіксованого в положеннях Андрусівського договору (перемир’я) 1667, Б. в січ. 1668 оголосив про розрив з Москвою та об’єднання з правобереж. ч. Гетьманщини.

17(07) черв. 1668 поблизу Диканьки під час зустрічі військ Правобереж. й Лівобереж. України та проведення спільної ген. ради загинув від рук лівобереж. козаків. За наказом гетьмана об’єднаної України П.Дорошенка тіло Б. було перевезено до м. Гадяч і там поховано з усіма гетьман. почестями.

[ред.] Джерела

  1. http://regiment.ru/Lib/A/75/0.htm - Русская Императорская армия. Альбовский Е.А. История Харьковского Слободского казачьего полка (1651-1765 гг.) — Харьков: Тип. Губернского Правление, 1895
  2. http://greatrussianpeople.ru/info2023.html - Великие люди России. Биография Брюховецкий Иван Мартынович. Материал из кн.: Костомаров, "Монографии", т. XV, С. Е. "Гетманство Брюховецкого", изд. "Киевская Старина", 1881
  3. http://www.hrono.info/biograf/bio_b/bryuhovecky.php - Брюховецкий Иван Мартынович. Владимир Богуславский. Материал из кн.: "Славянская энциклопедия. XVII век". М., ОЛМА-ПРЕСС. 2004
  4. http://www.biografija.ru/biography/brjukhoveckij-ivan-martynovich.htm - Биографическая энциклопедия
  5. http://enc-dic.com/enc_biography/Brjuhovecki-ivan-martnovich-78081.html - Большая биографическая энциклопедия 2009. Вл. Греков. {Половцов}
  6. https://ru.wikisource.org/wiki/РБС/ВТ/ Брюховецкий,_Иван_Мартынович -
  7. http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/2023 - Биографический словарь. 2000. Брюховецкий Иван Мартынович
  8. http://zhurnal.lib.ru/e/ewtushenko_w_f/kazaki1654.shtml - Гетман Брюховецкий Иван Мартынович. Евтушенко Валерий Фёдорович. Очерк истории малороссийского казачества. (То же http://old.mglin-krai.ru/Kazaki/Istoriya/Bruchoveckii.htm)
  9. http://nado.znate.ru/Киевская_митрополия_(1620-1685) - Киевская митрополия (1620-1685)
  10. https://ru.wikipedia.org/wiki/Хмельницкий,_Юрий_Богданович - Юрий Богданович (Зиновьевич) Хмельницкий. Биография

Від дідів до онуків

Батьки
Батьки
 
== 2 ==
Іван Мартинович Брюховецький
народження: 1623
військове звання: 1648, Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Начал службу в Войске Запорожском, как старший джура (слуга) при гетмане Богдане Хмельницком
військове звання: 1649, Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Упоминается в реестре 1649 года среди казаков Чигиринской сотни
військове звання: після 16 серпня 1657, Киев, Малороссия, Русское царство, После смерти Богдана Хмельницкого верно служил его сыну Юрию, уехал с ним в Киев и жил в одном доме, исполняя обязанности слуги
титул: з 1659 до 1663, Запорізька Січ, Кошовий отаман
військове звання: близ. березня 1660, Чигирин, Черкасский полк, Малороссия, Русское царство, Наместник в Чигирине, назначен гетманом Юрием Хмельницким на время похода на Львов
військове звання: 8 жовтня 1660, Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Бежал из Чигирина в Лохвицу к князю Борису Мышецкому после капитуляции Юрия Хмельницкого в битве под Слободищем и перехода гетмана на сторону Речи Посполитой
військове звання: 1661, Москва, Русское царство, Отправился из Лохвицы в Москву за царской поддержкой
військове звання: 1662, Вновь избран кошевым атаманом Запорожской Сечи Левобережной Украины
військове звання: січня 1663, Лівобережна Україна, Гетьман Війська Запорізького
військове звання: червня 1663, Нежин, Нежинский полк, Малороссия, Русское царство, На Чёрной раде в Нежине Иван Брюховецкий был избран гетманом Левобережной Украины. Представители враждебной Брюховецкому старшины были арестованы и потом сосланы в Сибирь, Сомко и Золотаренко - казнены
військове звання: з 22 січня 1664 до 9 лютого 1664, Глухов, Глуховский полк, Малороссия, Русское царство, Гетман. Участвовал в обороне Глухова от польско-татарских войск, которая предопределила провал похода короля Яна II Казимира на Левобережную Украину
військове звання: 11 лютого 1664, Гетман. Участвовал в битве на переправе через Десну у села Пироговка под Новгородом-Северским, в которой русско-казацкое войско одержало победу над польской армией короля Яна II Казимира при её отступлении
військове звання: вересня 1665, Москва, Русское царство, За оборону Глухова и Пироговскую битву Гетман получил дворянский придворный чин: боярин и в вечное владение Шестаковскую сотню в Стародубском полку и двор в Москве, где бы он на всякий случай мог найти приют. В ответ Брюховецкий подписал с царским правительством Московские статьи, существенно ограничившие автономию Гетманщины
шлюб: Дарья Дмитриевна Долгорукова (Брюховецкая)
військове звання: грудня 1665, Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство, Гетман. Вернулся из Москвы в Малороссию. Попытки реализовать Московские Статьи привели к стремительному падению авторитета гетмана
військове звання: 1667, Андрусовский договор закончил войну России с Польшей (1654-1667), но политически закрепил разделение территории Украины на левобережье и правобережье. Правобережный гетман Пётр Дорошенко уговарил Левобережного гетмана Ивана Брюховецкого отказаться от Москвы, обещая помочь ему сделаться гетманом обеих сторон Днепра под покровительством Турции и Крыма
військове звання: 1 січня 1668, Гадяч, Гадячский полк, Малороссия, Русское царство, Чувствуя непрочность своего положения в Русском царстве и стремясь сохранить власть гетмана, на съезде полковников Брюховецкий объявил разрыв с Москвой и объединение с правобережной частью Гетманщины
військове звання: березня 1668, Гадяч, Гадячский полк, Малороссия, Русское царство, Пётр Дорошенко потребовал, чтобы Брюховецкий отдал булаву и присягнул ему. Обманутый Брюховецкий попытался договориться с султаном и принять протекцию Турции. Султан согласился и в Гадяче Брюховецкий присягнул на верность Турции
смерть: 17 червня 1668, Сербине поле, Полтавський полк, Був забитий власними козаками
== 2 ==
Діти
Григорій Іванович Самойлович
народження: близ. 1663, Закатований
шлюб: N. Іванівна Брюховецька (Самойлович) , Чернигов, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство
військове звання: 1685, Чернигов, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство, Получил должность Черниговского полковника, а также значительные имения — городок Любеч и около полусотни сёл и хуторов на Левобережье
військове звання: січня 1686, Москва, Русское царство, Гетман Иван Самойлович отправил сына Григория и генерального есаула Ивана Мазепу к московскому царю и князю Голицыну с целью убедить в нецелесообразности заключения мирного договора с Польшей. Однако 26 апреля 1686 года в Москве был подписан «Вечный мир»
військове звання: травня 1687, Под Полтавой на реке Самаре русские войска во главе с князем Василием Голицыным соединились с войском гетмана Ивана Самойловича, в котором полковник Григорий командовал отдельным отрядом из 4 казацких и 4 охотных полков
військове звання: 15 червня 1687, В 100 верстах от Перекопа крымские татары подожгли степь, что сделало невозможным обеспечить войско водой и продовольствием, поэтому князь Василий Голицын принял решение об отходе
військове звання: 23 липня 1687, Гетмана Ивана Самойловича арестовали и вместе с его сыном Яковом привезли к князю Голицыну, обвинили в измене — якобы отдаче приказа поджечь степь. Голицын объявил об отстранении Ивана Самойловича от гетманства и выборах нового гетмана
військове звання: 4 серпня 1687, Севск, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство, После низложения его отца Григорий в Кодаке был взят под караул, лишен знаков достоинства и отправлен в Севск. Основанием для обвинения его послужили письма гадяцкого полковника Михаила Васильева, в которых были написаны разные непристойные слова, якобы сказанные Григорием Васильеву
військове звання: 11 жовтня 1687, Севск, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство, Проводился допрос отца и сына с пыткой
військове звання: 24 жовтня 1687, Севск, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство, Постановлено: казнить смертью за его воровские, затейные и непристойные слова, донесённые окольничим и воеводой Леонтием Романовичем Неплюевым, а так же за его измену, когда из Запорогов он Гришка, забунтовав, ушел с ратными людьми своевольством своим к Кодаку, без великих государей указу. А жене его дать свободу и жить ей в малороссийских городах
смерть: 11 листопада 1687, Севск, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство, Приговор был исполнен в Севске, причем для большей мучительности казни Григорию отрубили голову не сразу, а в три приёма. Расправа была учинена над всей семьёй Самойловичей — его отца Ивана Самойловича сослали в Сибирь — в город Тобольск, а брата Якова с женой — в Енисейск (потом перевели в Тобольск), мать Григория отправили на постоянное проживание в городок Седнев на Черниговщине к её младшей дочери Анастасии
N. Іванівна Брюховецька (Самойлович)
народження: 1667
шлюб: Григорій Іванович Самойлович , Чернигов, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство
Роман Іванович Сірко
народження: близ. 1650, Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство
шлюб: Іванівна Брюховецька , Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство
військове звання: 1680, Иван Сирко послал сына Романа с сотней казаков на службу королю Речи Посполитой Яну III Собескому, который взял его после смерти отца под опеку
смерть: після 1682, Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, Умер в Мерефе на глазах у матери
Іванівна Брюховецька
народження: 1666, Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство
шлюб: Роман Іванович Сірко , Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство
Іванович Брюховецький
народження: 1668, Лохвица, Полтавский полк, Малороссия, Русское царство
Діти
Онуки
Юрий Петрович Кожуховский
шлюб: ? Самойлович
військове звання: полковник компанийский
інше: соратник Ивана Степановича Мазепы
Саввівна Савич (Самойлович)
шлюб: Тимофій Григорович Самойлович , Седнев, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство
Тимофій Григорович Самойлович
народження: близ. 1684, Чернигов, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство
шлюб: Саввівна Савич (Самойлович) , Седнев, Черниговский полк, Малороссия, Русское царство
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами