Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька) нар. 19 листопада 1539 пом. г

З сайту Родовід

Запис:249990
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Острозькі
Стать жінка
Повне ім’я
від народження
Єлизавета Іллівна Острозька
Зміни прізвища Сангушко, Слуцька
Імена протягом життя Гальшка, Євдокія
Батьки

Ілля Костянтинович Острозький [Острозькі] нар. 1510 пом. 20 серпня 1539

Беата Костелецька [Костелецькі] нар. 1515 пом. 1576

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Острозька_Гальшка_Іллівна

Події

19 листопада 1539 народження:

титул: księżniczka

6 вересня 1553 шлюб: Дмитрій Федорович Сангушко [Сангушки] пом. 3 лютого 1554

16 лютого 1559 шлюб: Лукаш Гурка [Гурки] нар. близ. 1533 пом. 23 січня 1573

березня 1559 шлюб: ІІІ, Львов, брак не признан польским королём, Семен Юрійович Олелькович [Олельковичі] нар. близ. 1534 пом. 1560

близ. 1560 народження дитини: Северин Наливайко [Наливайки] нар. близ. 1560 пом. 11 квітня 1597

після 1573 шлюб:

грудня 1582 смерть:

Нотатки

Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька 19 листопада (1539 — †1582) — княгиня, яка походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, меценат культури, засновниця Острозької Академії.

Батько Гальшки Острозької Ілля Острозький мав прихильне ставлення спадкоємця престолу Сигізмунда ІІ Августа і перебував при королівському дворі. Тут же при дворі Іллі підібрали дружину — красуню Беату Костелецьку. Беата належала до одного з найзаможніших і найвпливовіших родів королівства, проте деякі історики вважають, що її дійсне походження було ще вищим. На думку багатьох сучасників, Сігізмунд віддав володарю Волині свою власну позашлюбну доньку від довголітнього зв'язку з Катажиною Тельничанкою. З нею Сигізмунд одружитись не міг, тому видав Катажину за коронного підскарбія — Анджея Костелецького і Беата була його невизнаною дитиною[1].

Шлюб Іллі Острозького та Беати Костелецької узяли 3 вересня 1538 року. Після святкування цієї події подружжя Острозьких від'їхало у свої волинські володіння. Але спільне життя закінчилося несподівано швидко: в 1539 році, через півроку після одруження, здоровий і сильний князь Ілля раптово помер[1]. У заповіті князь подбав про майновий стан своєї родини й визнав законність появи на світ дитини, яку чекала його дружина Беата Костелецька. Крім того, заповітом визначались опікуни для неї і для ненародженої ще дитини, ними князь просив стати польського короля Сигізмунда-Августа і його дружину — Бону Сфорца. Гальшка народилася в день святої Єлизавети, тобто 19 листопада 1539 року. В офіційних документах, зокрема, в книгах Литовської метрики вона записана під ім'ям Альжбети, Ельжбети, а також по-народному Гальшка. Під цим ім'ям вона увійшла в історію. Вже по народженню Гальшка була власницею багатьох міст, містечок, замків, маєтностей.[2] Це стало пізніше причиною постійних позивань Беати Костелецької з Василем Острозьким за спадщину та трагічної долі Гальшки.

Про дитячі та юнацькі роки Гальшки залишилось небагато відомостей . Відомо, що вона уміла читати, писати, вивчала Святе Письмо й напевно крім русинської говорила польською мовою.[3] Галшка була вродливою дівчиною. Сучасники називали її найгарнішою жінкою XVI століття.

« «Така краса народжується протягом століть, завойовує собі славу... і пам'ять про неї зберігається у нащадків...» (Вс. Соловйов) [4]  »

Довести правдоподібність цього твердження можливості у істориків немає, бо немає жодного сучасного портрета Гальшки. Зображення князівни на полотні Яна Матейка «Сказання Скарги» і незліченні портрети Гальшки, виставлені в Острозькій Академії, імовірно написані під враженням портрета її матері, Беати Костелецької — Гальшку зображують темноокою брюнеткою часто одягненою в костюм чужої епохи.[5] Вигідною «партією» для представників багатьох магнатських родів робили Гальшку її багатства і бажання породичатися династією Острозьких. Шлюбні питання доньки вирішувала мати Беата, дядько Костянтин-Василь Острозький і король Сигізмунд-Август, кожен із яких, перш за все, намагався подбати про свій інтерес і вигоду. У 1551 році Сигізмунд-Август, бажаючи видати Гальшку за вигідну йому людину, на Віленському сеймі добився ухвали спеціального положення, за яким питання про заміжжя дівчат-сиріт повинно було вирішуватися їх найближчими родичами. Такими особами були і Острозькі та польський королівський дім. Беата в цей час займається сватанням доньки за Мартина Зборовського, сина калішського воєводи. В той час до дівчини сватались подільський воєвода Микола Мелецький, Дмитро Сангушко, лютеранин Андрій Гурка і князь Ян Зенбицький.

Існує напівісторична-напівлітературна легенда (використана пізніше П.Кулішем), що серед претендентів був і Дмитро Вишневецький, відомий ще як Байда. В легенді йшла мова про глибоке почуття до Гальшки, яке змусило Дмитра Вишневецького не одружуватись зовсім. Сімейним станом своєї племінниці зацікавився і князь Острозький, він пропонував Гальшці одружитись із старостою канівським й черкаським Дмитром Сангушкою. Беата на це не погоджувалась. На початку вересня 1553 року князь Острозький і Дмитро Сангушко прибули в Острог, де жила вдова Беата із дочкою. За легендою Дмитро Сангушко, був вражений красою дівчини і закохався в неї.[7] Беата перечила цьому шлюбу. Тому вінчання відбулось попри її волі. Гальшці було на той час 14 років, тому за налякану наречену на вінчанні згоду висловив її дядько, князь Острозький.

« Настав час мінятись шлюбними обручками. І тут скоїлось страшне. В храм увірвався величезної сили вітер. Який розкрив навстіж масивні церковні врата. Від одного його подиху згасли свічки і огні в лампадах, розхитались хоругви, все тряслось і тріщало, а на банях дзвонили і завивали, розколисані вітром, дзвони. Стало моторошно і страшно.

— Княже, сам Бог і природа проти цього вінчання, — прошепотів священик. — Отче, гроші плачу тобі я, а не природа, продовжуй! — тихо наказав князь.

»

Беата звернулась із скаргою до Сигізмунда-Августа, наслідок — узимку 1553—1554 відбувся суд, на який Дмитро та князь не з'явилися. Вирок суду був таким: князя Сангушка стратити, а Гальшку повернути матері. Універсали було надіслано по всіх містах, замках і монастирях, для того, щоб швидше піймати князя. Сангушко вирішив сховатися в Рудницях, у Чехії. Разом з Гальшкою, переодягненою в чоловічий костюм, Сангушко перетнув кордон Речі Посполитої. Але його наздогнав воєвода Мартин Зборовський із синами. Воєвода представив Сагнушка як злочинця, а потім із слугами здійснив напад на беззбройного Дмитра. Жорстоко побитого, закривавленого князя закували в кайдани й посадили у в'язницю. На початку лютого Зборовські вивезли Сангушка в Яромєж, його замкнули в стайні, а наступної ночі вбили. Через чотири дні князя вдалось поховати. Гальшка опинилася під «опікою» вбивць свого чоловіка, які конкурували між собою за право стати її чоловіком. Але Гальшку повернув Сигізмунд-Август і мав плани одружити її з Лукашем Гурком. Беата не погоджувалась на цей шлюб. Гальшку було обмануто, повідомивши, що Беата не має нічого проти і вона дала згоду на одруження. Гальшку й Лукаша Гурка обвінчав єпископ Познанський в присутності короля. Проте, Гальшка, дізнавшись, що її обмануто, відмовилась вважати свого чоловіка законним і втекла до Львова, де знайшла притулок у монастирі домініканців. Король Сигізмунд-Август дав наказ відібрати Гальшку в матері й віддати Гурці, її законному чоловіку. Гальшка на цей час була закохана у князя Слуцького Симеона і проявила характер. Симеона приводять в монастир в одязі жебрака і він вінчається з Гальшкою. Це сталося у 1559 році, коли дівчині було 19 років. Король не погодився з цим, з'явився універсал силою відібрати Гальшку. Аргументи, що Гальшка має законного чоловіка сили не мали.

Дівчину силоміць віддають Лукашеві Гуркові. Беата переписала всі свої та Гальшкині володіння на князя Слуцького. Гурка ревнує Гальшку до князя Слуцького і згодом князя було вбито, як доказ смерті Гальшка отримала відрубану руку коханого. Гальшку заточили до Шамотульської вежі. Беата, шукаючи захисту, одружується з Ольбрахтом Лаським, який одержав землі дружини, а її саму заточив у замку Кєжмарк, в Угорщині, де вона і померла. Гальшка залишилась без захисників і прожила в Шамотульській вежі близько чотирнадцяти років. Гурка наказав одягти на обличчя дружини маску, щоб ніхто не бачив її красу. Із вежі вона могла робити тільки одну прогулянку — підземним коридором у костьол, де за ґратами могла прослухати месу. Люди називали її «чорною княгинею» через жалобний одяг. За час проведений у вежі було прочитано багато книг. У лютому 1573 року воєвода Лукаш Гурка помирає, Гальшка отримала волю. Вона повернулась до князя Острозького, передала йому управління своїми маєтками.


Від дідів до онуків

Діди
Михайло Іванович Острозький
титул: князь
смерть: 1501
Олександра Семенівна Слуцька (Острожська)
народження: близ. 1500
титул: княгиня
шлюб: Костянтин Іванович Острозький , ІІ
смерть: близ. 1556
Костянтин Іванович Острозький
народження: 1460
титул: князь
шлюб:
заняття: з 1497 до 1500, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
військове звання: з 10 серпня 1497 до 1500, Гетьман Великий Литовський
заняття: з 1507 до 1522, староста Луцкий и маршалок земли Волынской
заняття: з 1507 до 1516, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
військове звання: з 26 листопада 1507 до 1530, великий гетман Литовский
шлюб: Тетяна Ганна Семенівна Гольшанська (Острозька, Корецька) , І
заняття: з 1511 до 1522, кастелян Виленский
заняття: з 1518 до 1530, староста Брацлавский, Винницкий и Звенигородский
заняття: з 1522 до 1530, воевода Трокский
шлюб: Олександра Семенівна Слуцька (Острожська) , ІІ
смерть: 11 вересня 1530
поховано: Успенский собор, Киево-Печерская Лавра, Киев
Hedvig de Pologne
народження: 21 вересня 1457, Cracovie
шлюб: Georg de Bavière , Landshut
шлюб: Georg de Bavière , Landshut, Deutschland
титул: 14 листопада 1475, Landshut, Princesse de Bavière
титул: 18 січня 1479, Landshut, Duchesse de Bavière-Landshut
смерть: 18 лютого 1502, Burghausen
Владислав II Ягеллончик
народження: 1 березня 1456, Krakow, Poland
титул: з 22 серпня 1471 до 13 березня 1516, King of Bohemia
шлюб: w Barbara Hohenzollern von Brandenburg , Frankfurt (Oder)
титул: з 18 вересня 1490 до 13 березня 1516, King of Hungary
шлюб: w Беатриса Арагонская , Esztergom
анулювання шлюбу: w Беатриса Арагонская , Rome
шлюб: Anna de Foix-Candale
смерть: 13 березня 1516, Buda, Hungary
поховано: Székesfehérvár, Ungarn (deutsch: Stuhlweißenburg)
Софія Ягеллон
народження: 6 травня 1464, Krakow, Poland
шлюб: Friedrich II von Brandenburg-Ansbach , Frankfurt
титул: 14 лютого 1479, принцесса Польская
титул: 11 березня 1486, Francfort-sur-le-Main, Margravine de Brandebourg-Ansbach
титул: 26 лютого 1495, Ansbach, Margravine de Brandebourg-Kulmbach
смерть: 5 жовтня 1512, Ansbach, Bavaria
Анна Ягеллонка
народження: 12 березня 1476, Нешава, Польша
титул: з 12 березня 1476 до 2 лютого 1491, принцесса (велика княжна) Польська
шлюб: Богуслав X Померанський , Szczecin, Poland
титул: з 2 лютого 1491 до 12 серпня 1503, Herzogin von Pommern
смерть: 12 серпня 1503, Иккермюнде, Передняя Померания, Германия
поховано: Greifswald, Mecklenburg-Vorpommern, Kloster Eldena (Greifswald)
Барбара Ягеллонка
народження: 15 липня 1478, Сандомир, Польша
титул: Prinzessin von Polen
шлюб: Georg Wettin von Sachsen , Leipzig
титул: 21 листопада 1496, durch Heirat Herzogin von Sachsen
смерть: 15 лютого 1534, Дрезден, Саксония
поховано: після 15 лютого 1534, Мейсенский собор
Олександр Ягеллон
народження: 5 серпня 1461
титул: з 7 червня 1492 до 19 серпня 1506, Великий князь Литовский
шлюб: Helena von Moskau , Вильнюс
титул: з 17 червня 1501 до 19 серпня 1506, Король Польши
смерть: 19 серпня 1506
Elisabeth III Jagiellonica
народження: 13 листопада 1482, Litauen
титул: Принцесса Польская и Литовская
титул: з 25 листопада 1515 до 16 лютого 1517, Герцогиня Легница
шлюб: w Friedrich II von Liegnitz und Brieg , Вроцлав .
смерть: 16 лютого 1517, Легница
Barbara Zápolya
народження: 1495
титул: з 1512 до 1515, Königin von Polen
шлюб: Zygmunt I Stary Jagiellon
смерть: 2 жовтня 1515, Krakau
Бона Сфорца
народження: 2 лютого 1494, Vigevano
шлюб: Zygmunt I Stary Jagiellon
смерть: 19 листопада 1557, Bari, Italien
Zygmunt I Stary Jagiellon
народження: 1 січня 1467, Kozienice
титул: з 20 жовтня 1506 до 1 квітня 1548, wielki książę litewski
титул: з 8 грудня 1506 до 1 квітня 1548, król polski
шлюб: Barbara Zápolya
шлюб: Бона Сфорца
смерть: 1 квітня 1548, Kraków
поховано: 26 липня 1548, Wawel, Kraków
Станислав Косцелецкий
народження: 1460
титул: Староста свецкий
титул: Староста тухольский
титул: з 1490 до, Староста нешавский
титул: з 1493 до, Староста члухувский
титул: з 1501 до 1511, Каштелян иновроцлавский
титул: з 1511 до 1520, Воевода иновроцлавский
титул: з 1512 до, Староста мальборкский
титул: з 1513 до 1530, Староста штумский
титул: з 1515 до 27 грудня 1534, Староста быдгощский
титул: з 1515 до, Староста гневковский
титул: з 1517 до, Гетман Прусской земли
титул: з 1520 до 1522, Воевода бжесць-куявский
титул: з 1522 до 1523, Воевода серадзский
титул: з 1523 до 1525, Воевода калишский
титул: з 1525 до 27 грудня 1534, Воевода познанский
смерть: 27 грудня 1534
Николай Косцелецкий
титул: Староста иновроцлавский
титул: Староста мальборкский
титул: Староста тухольский
шлюб: Анна Олесницкая
титул: з 1475 до 1480, Староста быдгощский
титул: до 1477, Староста нешавский
титул: з 1482 до 1485, Староста быдгощский
титул: з 1489 до, Староста члухувский
титул: з 1501 до 1510, Воевода бжесць-куявский
титул: з 1504 до, Староста осекский
смерть: 1510
Анджей Косцелецкий
народження: 1455, Косцельце под Иновроцлавом
титул: бургграф краковский
титул: з 1485 до 1515, Староста быдгощский
титул: з 1487 до, Староста свецский
титул: з 1501 до, Маршалок надворный коронный
титул: з 1507 до, Староста спишский
титул: з 1508 до, Каштелян бецкий
титул: з 1508 до, Каштелян вислицкий
титул: з 1508 до, Жупник величко-бохненский
титул: з 1509 до 1515, Подскарбий великий коронный
титул: 1509, Староста освенцимский
шлюб: Катажина Охштат Тельничанка (Косцелецкая)
титул: 1510, Староста иновроцлавский
титул: 1512, Староста сондецкий
титул: 1513, Староста заторский
титул: з 1513 до, Каштелян войницкий
смерть: 6 вересня 1515, Краков, Польша
Катажина Охштат Тельничанка (Косцелецкая)
народження: близ. 1480
шлюб: Анджей Косцелецкий
смерть: між 25 серпня 1528 та 10 вересня 1528
Діди
Батьки
Костянтин Костянтинович Василь Острозький
народження: 2 лютого 1526
віросповідання: Православие
шлюб: Софія Тарновська (Острозька)
інше: 1559, воевода киевский
смерть: лютого 1608
Юрий Константинович Острожский
народження: після 1527
титул: князь
Ілля Костянтинович Острозький
народження: 1510
титул: князь
заняття: з 1530 до 1539, староста Брацлавский и Винницкий
шлюб: Беата Костелецька , І
смерть: 20 серпня 1539
Ядвіга Ягеллон (Ягеллонка)
народження: 15 березня 1513, Poznań, Wielkopolska, Polska
шлюб: Joachim Hector de Brandebourg (Joachim II) , Kraków
титул: 1 вересня 1535, Prinzessin von Polen
смерть: 7 лютого 1573, Alt Ruppin (heute: Neuruppin, Brandenburg)
Zygmunt II August Jagiellon
народження: 1 серпня 1520
титул: з 18 жовтня 1529 до 7 липня 1572, великий князь Литовский
титул: з 20 лютого 1530 до 7 липня 1572, король Польши
шлюб: Elisabeth von Österreich
шлюб: Варвара Радзивіл , Vilnius
шлюб: Catherine d'Autriche , Cracovie
смерть: 7 липня 1572
Katarzyna Jagiellonka (Waza)
народження: 1 листопада 1526, Kraków
титул: з 1562 до, królewna polska
шлюб: Johan III von Schweden
титул: з 1569 до, królowa szwedzka
смерть: 16 вересня 1583
Ганна Ягеллон (Ягеллонка)
народження: 18 жовтня 1523
титул: з 1575 до 9 вересня 1596, Королева польская
титул: з 1575 до 9 вересня 1596, Великая княгиня литовская
шлюб: Стефан Баторій
смерть: 9 вересня 1596
Isabella Jagiellonica
народження: 18 січня 1519, Krakau
шлюб: Johann Zápolya
смерть: 15 вересня 1559, Alba Iulia
Анна
народження: 1515
смерть: 1520
Zofia de Pologne
народження: 1522
шлюб: Heinrich de Brunswick-Wolfenbüttel (Heinrich II)
титул: 1556, Duchesse de Brunswick-Lünebourg et Princesse de Wolfenbüttel
смерть: 1575
? Косцелецкий
смерть: до 1515
Ольбрахт Ярославів син Ласький
народження: 1536
заняття: староста Спишский
заняття: староста Мариенбургский
шлюб: Sabina de Sévé (Łaska) , будучи женатым на Е.Острожской, женился вторично (незаконно)
шлюб: Беата Костелецька , ІІ, 1-я жена
заняття: з 1566 до 23 листопада 1605, воевода Серадзский
смерть: 23 листопада 1605
Батьки
 
== 3 ==
Дмитрій Федорович Сангушко
титул: князь
заняття: з 1552 до 1554, староста Каневский
шлюб: Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька)
смерть: 3 лютого 1554
Лукаш Гурка
народження: близ. 1533
титул: граф
заняття: староста Буковский
заняття: з 1554 до 1555, каштелян Бжесць-Куявский
заняття: з 1555 до 1558, воевода Бжесць-Куявский
заняття: з 1558 до 1563, воевода Ленчицкий
шлюб: Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька)
заняття: з 1563 до 1565, воевода Калишский
заняття: з 1565 до 1573, воевода Познанский
поховано: 1573, Шамотулы
смерть: 23 січня 1573
Семен Юрійович Олелькович
народження: близ. 1534, Słuck
титул: książę
шлюб: Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька) , ІІІ, Львов, брак не признан польским королём
смерть: 1560
Єлизавета Іллівна Острозька (Сангушко, Слуцька)
народження: 19 листопада 1539
титул: księżniczka
шлюб: Дмитрій Федорович Сангушко
шлюб: Лукаш Гурка
шлюб: Семен Юрійович Олелькович , ІІІ, Львов, брак не признан польским королём
шлюб: після 1573
смерть: грудня 1582
== 3 ==
Діти
Федір Наливайко
смерть: 5 січня 1609, Володимир
Северин Наливайко
народження: близ. 1560
смерть: 11 квітня 1597
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Джерельна довідка за населеним пунктом
Іншими мовами