Йосип Федорович Лисенко нар. близ. 1732 пом. близ. 1783

З сайту Родовід

Події

близ. 1732 народження:

народження дитини: ♀ Анастасия Иосифовна Лысенко (Иваненко) [Лысенко]

народження дитини: ♀ Надія Йосипівна Лисенко [Лисенки]

військове звання: бунчуковий товариш(з 1767)

шлюб: ♀ Марфа Іванівна Себастіанович (Лисенко) [Себастіановичі] нар. близ. 1740

1742 народження дитини: ♀ Феодосія Йосипівна Лисенко (Бублик) [Лисенки] нар. 1742

1759 народження дитини: ♀ Агафія Йосипівна Лисенко (Туманська) [Лисенки] нар. 1759

18 лютого 1764 народження дитини: ♂ Лев Йосипович Лисенко [Лисенки] нар. 18 лютого 1764

24 липня 1765 народження дитини: ♂ Роман Йосипович Лисенко [Лисенки] нар. 24 липня 1765

близ. 1767 народження дитини: ♀ Елизавета Иосифовна Лысенко (Огранович) [Лысенко] нар. близ. 1767

близ. 1773 народження дитини: ♂ Захарій Йосипович Лисенко [Лисенки] нар. близ. 1773

близ. 1779 народження дитини: ♀ Варвара Иосифовна Лысенко (Сахновская) [Лысенко] нар. близ. 1779

близ. 1783 смерть:

Нотатки

Від другого шлюбу батька. Народився бл.1732. В 1767-1770 - бунчуковий товариш. Мав частину млина в с.Дягові (1767), жив в с.Куковичах (1768). Помер до 1783 року.

Онук Івана Лисенка і Федорів син, безпосередній прадід композитора Йосиф Федорович (№ 9) був бунчуковим товаришем і жив собі в куковицькому родинному гнізді. Одружився він з Марфою Іванівною Себастіанович, дочкою бунчукового товариша Івана Адріановича, учасника Гилянського походу і, відповідно, внучкою Прилуцького полкового писаря (1709–14) і судді (1714–18) Адріана (Андрія) Івановича Себастіановича (ІV, 584–585).

http://www.s-bilokin.name/history/Aristocracy/Lysenky.html

Село Гриціївка.

Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». Близько 1700 гетьман І. Мазепа надав його своєму племіннику срібнянському городовому отаману Афанасію Мокієвському. 1710 гетьман І. Скоро­падський відібрав село і віддав його прилуцькому полковому писарю Андрію Севастияновичу, після смерті якого (1719) Гриціївка перейшла до трьох його синів - Івана, Василя і Матвія.

Старший син, бунчуковий товариш Іван, володів селом років 20. 1737 - 57 госп. селян, 23 госп. козаків (14 виборних, 9 підпомічників); власником селян був Іван Андр. Севастиянович. Після нього Грниціївка дісталася його дочці Марфі і сину Матвію Андр., в якого було двоє синів - Іван і Матвій Матвійовичі. Останні володіли селянами і в 1780; крім них, власником селян був бунчуковий товариш Осип Федор. Лисенко, якого О. Лазаревський вважає чоловіком Марфи Андр. Всього 1780 в Гриціївці налічувалося: 91 двір (157 хат) селян, 3 двори (8 хат) підсусідків і 17 дворів (38 хат) козаків. У тому ж році споруджена нова дерев. Покровська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1725).

1797 в Г. наліч. 527 душ чол. статі податкового населення. Наприкінці 18 ст. Іван Олександрович Брежинський одружився з Настею Петрівною Севастиянович, яка володіла частиною Гриціївки, і село потрапило Брежинським. На початку 19 ст. (30-ті рр.) поміщиком Гриціївки був Олександр Іванович Брежинський. Його діти володіли селянами Гриціївки до 1861. 1859 - 159 дворів, 1122 ж. У 1861-66 рр. в Гриціївці містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 5 громад (558 ревіз. душ) селян; козаки Г. підлягали Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.

Після реорганізації волостей Гриціївка 1867 увійшла до нової Срібнянської вол. 2-го стану. 1886 -13 8 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад(Брежинського та Шкляревича), 57 дворів козаків, 3 двори міщан та ін., 219 хат, 1202 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1861), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1872), 10 вітряків, З олійниці. 1910-315 госп., з них козаків - 103, селян - 196, ін. непривілейованих-6, привілейованих - 10, наліч. 1876 ж., у т.ч. 16 теслярів, 15 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 1 слюсар, 160 ткачів, 3 візники, 79 поденників, 14 займалися інтелігентними та 204 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1968 дес. придатної землі. Діяло земське однокласне училище, в якому навчалося 72 хлопч. і 37 дівча т (1912), дерев. Покровська ц-ва (у рад. період закрита).

Від дідів до онуків