Євстафій Іванович Дашкович (Дашкевич) нар. з 1455 до 1473 пом. 1535

З сайту Родовід

Запис:277048
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Дашковичі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Євстафій Іванович Дашкович
Зміни прізвища Дашкевич
Імена протягом життя Остафій, Остапій, Остап
Батьки

Іван Глинський (Дашкович, Дашкевич) [Дашковичі] пом. після 1499

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Остафій Дашкович

Події

з 1455 до 1473 народження: м. Овруч, Велике князівство Литовське, Народився в 1455 році в м. Овручі в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашкевичів гербу Леліва ІІІ.

факт 1: Немає доказів його спорідненності з князями Глинськими.

1535 смерть: Річ Посполита

Нотатки

Народився в 1455 році в м. Овручі (нині Житомирська область, Україна) в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашкевичів гербу Леліва ІІІ. Немає жодних доказів його спорідненності з князями Глинськими.

Еще в конце XV столетия, после окончательного опустошения южной части Киевского княжения Менгли-Гиреем в 1482 г., Переяславский повет представлял одну из областей, более всего пострадавших от татарского погрома; поветовый город и его замок были разрушены татарами; народонаселение или уведено в рабство, или бежало в северную часть Киевщины; на протяжении всего повета оставались только редкие хутора и пасеки, сел не было вовсе. Оставшуюся впусте землю долго никто не хотел брать ни за службу, ни в выслугу. Наконец, в 1503 г. великий князь Александр грамотой, данной на имя киевского воеводы, князя Дмитрия Путятича, пожаловал всю северную половину Переяславского повета, лежавшую по Трубежу и Супою, в качестве выслуги, дворянину своему Дашку Ивановичу, которого сын, известный своими подвигами черкасский и Каневский староста Остафий Дашкович, прочной организацией формировавшегося тогда казачества создал надежный оплот для отражения татарских набегов и дал быстрый ход новой колонизации южных частей Киевщины, а вместе и собственных переяславских «выслуг», в которых «на грунтах басанском и быковском» вскоре явилось 2 местечка: Басань и Быков и 9 сел 1.

Обширные имения эти, по смерти Остафия Дашковича, перешли к старшей племяннице его по сестре, Духне, вышедшей замуж за земянина Стефана Дублянского в 1530 г., сын которого Григорий по причине больших долгов продал, в 1578 году, эти вотчины разбогатевшему киевскому мещанину (из крещеных татар) Андрею Кошколдовичу, зятю киевского войта Василия Черевчея.

Троюрідний небіж Яна Ходкевича.

Однією з найвидатніших і найлегендарніших історичних постатей був староста Черкаський Остап Іванович Дашкевич (1473 – 1535 рр.). Він одночасно виконував обов’язки коменданта міської фортеці, керівника Черкаського староства і був командувачем прикордонної варти, його справедливо вважали найбільшим спеціалістом у дипломатичних стосунках із татарами. Д. Яворницький стверджував, що Дашкевич був новатором в озброєнні козацьких полків. Це він «рушницями, як і шаблями козаків першим 1511 року озброїв». До того вони мали на озброєнні укорочені списи (дротики), луки і стріли, якими володіли вражаюче та наводили жах на ворогів. Дашкевич був одним із перших ватажків козацтва Черкащини. Це вже потім були запорозькі козаки, а до того всі вони звалися черкасами. Ця назва збереглася аж до часів Богдана Хмельницького. Дашкевич був добрим господарем і кмітливим політиком. Він дбайливо упорядкував Черкаси, для захисту від ворогів збудував дерев’яний укріплений замок і не один раз відбудовував його після руйнувань і пожеж.

Воскресенская Слободка до 1923 (когда была включена в городскую черту Киева) представляла собой небольшое "казенное" село к северо-востоку от Дарницы. Эта местность известна под названием Олельково Городище еще с середины XV века - как место загородней резиденции последнего Киевского князя Семёна Олельковича из рода великих Литовских князей Гедиминовичей (1420 - 1470). Младшая дочь кнзя Семёна Александра (Олелька) Семеновна Олельковна была выдана замуж за волынского князя и литовского полководца Константина Ивановича Острожского, на службе у которого с 1499 по 1526 и состоял боярин Евстафий Дашкевич. В виде приданого Острожский получил и земли Олелькова Городища (Воскресенки), а затем назначил управлять ими своего верного боярина и старосту Евстафия. И вот уже со второй четверти XVI века местность стала именоваться как Земля Евстафиевская. Впоследствии местность стала называться Воскресенской Слободкой, поскольку Дашкевич подарил ее Киевской Воскресенской церкви, что севернее Братского монастыря на Подоле.

ДАШКОВИЧ Евстафий - принявший христианство татарский князь из рода хана Тохтамыша; в Литве считался старостой трокским и печатался гербом "Лелива".

Герб Лелива-носитель Евстафий Дашкевич:

«У татарских родов. постоянно видна луна, крест и сабля, в том или ином положении, с теми или иными атрибутами, и какие иные эмблемы мог избрать себе мусульманин по происхождению, обратившийся в христианство и добывший себе дворянство отличием на поле брани»(3).


Герб "Лелива" причисляют к польским гербам, которыми пользовались татары. Об этом свидетельствуют и елементы даного герба - полумесяц, шестиконечная звезда, в некоторых разновидностях и стрела.

Село Юрів є стародавнім селом і ровом Олевської волості, яке згадується в листі Євстафія Дашкевича 15 червня 1515 року.

Борис Дашкевич віддав його під заклад Богдану Глинському в 100 кіл грошей литовських . Глинські були великі магнати, князі- мали великі земельні маєтності на Чернігівщині, Білорусії та Київщині. Один із них Михайло Львович прагнув створити окрему Українську державу, в яку б входили Білорусія та Україна, які перебували під владою Литви. За такі думки польський король і Великий князь литовський Сигізмунд усунув Б.Глинського з посади. Але в 1508 році він зі своїми братами Василем та Іваном очолили інспіроване Московітами повстання проти литовського гніту, яке завершилося поразкою і ганебною втечею Глінських до Московії разом з Дашкевичем.


Від дідів до онуків

Діди
Григорій (Георгій, Юрій) Борисович Глинський
заняття: з 1496 до 1503, намісник овруцький
смерть: 1503
Іван Борисович Глинський (Великий)
заняття: з 1490 до 1496, намісник чернігівський
смерть: 1498
Діди
Батьки
Василь Дашкович Глинський (Дашкович)
заняття: з 1504 до 1507, намісник черкаський
смерть: 1507
Іван Глинський (Дашкович, Дашкевич)
заняття: ключник вітебський
смерть: після 1499
Батьки
 
== 3 ==
Василь Дашкович
заняття: городничий ковенський
Олександр Дашкович
заняття: ловчий вітебський
Євстафій Іванович Дашкович (Дашкевич)
народження: з 1455 до 1473, м. Овруч, Велике князівство Литовське, Народився в 1455 році в м. Овручі в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашкевичів гербу Леліва ІІІ.
факт 1: Немає доказів його спорідненності з князями Глинськими.
смерть: 1535, Річ Посполита
== 3 ==

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами