Микола Олексійович Островський нар. 16 вересня 1904 пом. 22 грудня 1936

З сайту Родовід

Запис:356316
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Островські
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Микола Олексійович Островський
Батьки

Олексій Іванович Островський [Островські]

Ольга Йосипівна Заєць [Зайці] нар. 1875

Вікі-сторінка wikipedia:ru:Островский, Николай Алексеевич

Події

16 вересня 1904 народження: Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія

шлюб: Раїса Порфирівна Мацюк (Островська) [Мацюки] нар. 1906

близ. 17 вересня 1904 хрещення: Вілійська церква святої Параскеви, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія

22 грудня 1936 смерть: Москва, РРФСР, СРСР

Нотатки

Мико́ла Олексі́йович Остро́вський (* 16 (29) вересня 1904, Вілія — † 22 грудня 1936, Москва) — радянський письменник, чекіст. Писав російською мовою. Автор романів «Як гартувалася сталь» (дія відбувається в Шепетівці, Києві та Боярці) і «Народжені бурею».

Народився в Україні, у селі Вілія (нині Острозький район Рівненської області). Значну частину свого життя прожив в Україні (у своєму рідному селі, потім у містах Шепетівка, Київ, Берездівському районі, Ізяславі).

Мати Островського, Ольга Йосипівна, походила з родини чеських колоністів, які оселилися на Волині в другій половині XIX століття. Не бажаючи наймитувати, Ольга Йосипівна одружилася з немолодою людиною, удівцем Олексієм Івановичем Островським.

У селі Вілія він закінчив церковнопарафіяльну школу, деякий час після приїзду в Шепетівку навчався тут в училищі. Це були навчальні заклади, де викладання велося російською мовою. Більшість книг, які читав майбутній письменник, були російською мовою.

Коли в Шепетівці існувала влада Української Народної Республіки (УНР), а потім гетьманату Павла Скоропадського й знову УНР (друга половина 1917-перша половина 1919 років), майбутній письменник навчався в початковому училищі, де викладання велося українською мовою. Згадуючи про прихід Миколи до цього училища, М. Рожанівська писала: «Я пояснила хлопцеві, що тепер в Україні відкриваються школи, в яких викладатимуть рідною мовою. Хлопчик відразу ж попросив книгу українською мовою. Я дала йому підручник з історії культури і дозволила взяти його додому».

М. Рожанівська ще згадує, що на підлітка М. Островського велике враження справила творчість Т. Шевченка: «…читали біографію Тараса Шевченка і його «Кобзар». На Колю справило величезне враження життя цієї великої людини».

З 1919 р. вступає в Комсомол, згодом зголошується до батальйону Особливого призначення Ізяславської ЧК. У складі цього формування брав участь у революції. З червня 1920 р. працював у Ревкомі містечка Шепетівка. Брав участь у нічних обшуках, грабунках та стратах. У серпні 1920 р. вирушив на фронт, був поранений у боях з Військом польським під Львовом, демобілізований.

В 1921–1922 роках навчався у Київському електромеханічному технікумі (тепер ім. М. Островського). У жовтні-грудні 1921 року працював на будівництві вузькоколійки між Києвом та Бояркою (у Боярці відкрито музей М. Островського — тепер краєзнавчий, встановлено пам’ятний знак на честь будівництва вузкоколійки «Боярка-БАМ»). У 1923-1924 рр. - член Шепетівського окружкому Комсомолу, політрук Райвсеобуча, кандидат в члени губкому Комсомолу. У 1924 р. вступив до ЧОН (Частей особого назначений - рос.), обіймав посаду комунара Окремого шепетівського батальйону ЧОН. Того ж року вступив до РКП(б).

З 1927 р. прикутий до ліжка невиліковною хворобою, яка стала наслідком важкого поранення, одержаного в боях із поляками. Після невдалого лікування оселився у Сочі. Брав активну участь в складанні списків "ворогів народу", які мешкали в Сочі. Зокрема, за доносом Островського був ліквідований син священика, який був власником будинку, де мешкав Островський. Того ж року до Островського прибула комісія ДПУ, яка підтвердила, що всі доноси крім одного були підтвердженні. [1]

Був одружений з Раїсою Порфирівною Островською.

В 1932 році в журналі «Молода гвардія» був надрукований роман Островського «Як гартувалась сталь». Поява роману викликала великий резонанс в країні. На адресу письменника приходили сотні читацьких листів.

У 1935 році Островській був нагороджений орденом Леніна, йому були даровані будинок в Сочі і квартира в Москві. В січні 1936 року йому було присвоєно звання бригадного комісара. Зелену гімнастерку з ромбами Островський вперше одяг 8 березня 1936 року.

Останні декілька місяців він прожив на вулиці свого імені (раніше Мертвий провулок), приймаючи вдома читачів і письменників. Він узяв на себе зобов’язання написати новий роман «Народжені бурею» в трьох частинах і встиг написати першу частину, але роман був визнаний слабкішим попереднього, зокрема самим Островськім. Рукопис роману був в рекордні терміни набраний, віддрукований, і екземпляри книги показували на похоронах письменника.

...

Перші згадки про перебування родини Островських у селі Вілія зафіксовані в церковній сповідальній книзі від 1848 року. У великий піст кожна сім’я обов’язково мала сповідатися і причащатися. Отож y ній зазначено, що таїнство сповіді здійснили Іван Васильович Островський (дід Миколи), його дружина та син Володимир. Дід був учасником героїчної оборони Севастополя у 1854—1855 рр. Батько письменника — Олексій Іванович — дуже рано, у 19–річному віці, одружившись з Іулітою Бондарчук, теж відразу ж відбув на військову службу. Був учасником російсько–турецької війни, вийшов у відставку в званні унтер–офіцера, нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Відомо, що його дружина померла в 40–річному віці від холери і похована на сільському кладовищі. Там же спочивають і її батьки. У 1895 році Олексій Іванович одружився вдруге з Ольгою Йосипівною Заєць, яка походила з родини чеських переселенців. Була освіченою жінкою, знала шість мов, писала вірші. Саме Миколі передалися від матері приваблива зовнішність та чорні очі.

У сім’ї Олексія та Ольги Островських народилося шестеро дітей. Правда, дві молодші сестри Миколи померли в молодому віці, вони поховані на Вілійському кладовищі, де покояться також і батьки Ольги Йосипівни. Побувавши на кладовищі, помітив, що могили родичів Островського відрізняються від інших: на них усіх лежать кам’яні плити, напис на яких свідчить, що виготовлені вони коштом Олексія Івановича. Така справа потребувала неабияких грошей, а тому люди без достатку зробити цього просто не могли.

Старожили села стверджують, що родина мала корчму, яка стояла на краю села, а також чайну в центрі Вілії. Зокрема, чайна розміщувалася у тому ж будинку, де й проживала сім’я Островських: у правій половині було жиле приміщення, а в лівій, за згадками жительки села Єфросинії Бондарчук, Ольга Йосипівна продавала чай, булочки та смажену рибу. Оскільки заклад розташовувався поблизу церкви, продавати горілку тут заборонялося. Хоча алкоголю в селі було вдосталь, адже у Вілії був винокурний завод, що давав «16, 428 відра горілки сорокаградусної річно». І належав він члену Державної думи, відомому російському акушеру–гінекологу Георгієві Рейну. У деяких документах зазначено, що Олексій Іванович Островський працював «сидельщиком казенной Вилийской винной лавки», яку утримував до 1907 року. Напевне, власник корчми і «сидельщик винной лавки» — це одна й та сама посада, тільки для жителів села слово «корчма» зрозуміліше і ближче. Стверджують, що Олексій Іванович практично не брав участі у вихованні дітей, а згодом узагалі залишив сім’ю. Він був азартним гравцем у карти і, програвши велику суму грошей, залишив родину без засобів існування. У 1912 році Ользі Йосипівні довелося залишити будинок, який був куплений у борг. Вона забрала дітей і перебралася до родичів: спочатку — в село Оженин Острозького району, а згодом у Шепетівку.

+ + +

Упокой Боже Миколу і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія


Від дідів до онуків

Діди
Йосип Йосипович Заєць
народження: 1832, Моравська Острава, Чехія
шлюб: Катерина Яківна ? (Заєць)
смерть: 13 березня 1905, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Катерина Яківна ? (Заєць)
народження: 1838
шлюб: Йосип Йосипович Заєць
хрещення: 8 березня 1905, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
смерть: 22 березня 1905, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Діди
Батьки
Иулитта Прокофьевна Бондарчук (Островская)
народження: 13 липня 1858, Вилия, Острожский уезд, Волынская губерния, Российская империя
шлюб: Олексій Іванович Островський
смерть: 13 серпня 1895, Российская империя
Марія Йосипівна Заєць (Пулавська)
народження: 1856
шлюб: Андрій Станіславович Пулавський
смерть: 16 січня 1913, Старокостянтинів
поховано: 18 січня 1913, Старокостянтинів
Ганна Йосипівна Заєць (Верник, Коханська)
народження: близ. 1860, Моравська Острава, Чехія
шлюб: Іван Верник
шлюб: Андрій Станіславович Коханський , Російська імперія
смерть: 1917, Новоросійськ, Російська імперія
Йосип Йосипович Заєць
шлюб: Параскева Михайлівна Савицька (Заєць)
смерть: Катеринославська губернія, Російська імперія
Ольга Йосипівна Заєць
народження: 1875, Дубно, Волинська губернія, Російська імперія
шлюб: Олексій Іванович Островський
Батьки
 
== 3 ==
Надія Олексіївна Островська
заручини: Ераст Гансович Мянд , Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Катерина Олексіївна Островська (Сакович)
шлюб: Іпполит Захарович Сакович , Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
смерть: 1963, Сочі, РРФСР, СРСР
Неоніла Олексіївна Островська
народження: 1899, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
смерть: 2 січня 1902, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Ніна Олексіївна Островська
народження: 1909, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
смерть: 31 травня 1910, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Микола Олексійович Островський
народження: 16 вересня 1904, Вілія, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
шлюб: Раїса Порфирівна Мацюк (Островська)
хрещення: близ. 17 вересня 1904, Вілійська церква святої Параскеви, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
смерть: 22 грудня 1936, Москва, РРФСР, СРСР
== 3 ==

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами