Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська нар. 17 серпня 1868 пом. 1941

З сайту Родовід

Запис:402391
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Старицькі
Стать жінка
Повне ім’я
від народження
Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська
Батьки

Михайло Петрович Старицький [Старицькі] нар. 2 грудня 1840 пом. 14 квітня 1904

Софія Віталіївна Лисенко (Старицька) [Лисенки]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Старицька-Черняхівська_Людмила_Михайлівна

Події

17 серпня 1868 народження: Київ, Київська губернія, Російська імперія

25 квітня 1900 народження дитини: Київ, Російська імперія, Вероніка Олександрівна Черняхівська (Геккен) [Черняхівські] нар. 25 квітня 1900 пом. 22 вересня 1938

1941 смерть: СРСР

Нотатки

Людми́ла Миха́йлівна Стари́цька-Черняхі́вська (* 17 серпня (29 серпня за новим стилем) 1868, Київ — 1941) — українська письменниця (поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, мемуарист), громадський діяч. Донька Михайла Старицького, племінниця Миколи Лисенка, сестра Оксани Стешенко і Марії Старицької, дружина Олександра Черняхівського, мати Вероніки Черняхівської.

Народилася Людмила Старицька 17 серпня (29 серпня за новим стилем) 1868 року в Києві в сім'ї відомого письменника, драматурга і громадського діяча Михайла Петровича Старицького та Софії Віталіївни Старицької — рідної сестри композитора Миколи Лисенка. Чоловік — Олександр Черняхівський.

Про дитячі роки письменниця писала:

«Наше покоління — виключне покоління: ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями із сповитку».

Навчалася в київській приватній гімназії Віри Миколаївни Ващенко-Захарченко. Гімназистки видавали рукописний журнал, до якого Людмила Старицька написала повість «За Україну» та сатиричні вірші про директрису та її чоловіка.

У 1888—1893 роках брала активну участь у роботі літературного гуртка «Плеяда».

У роки Першої світової війни брала активну участь у роботі Київського комітету для допомоги українцям-утікачам, працювала сестрою милосердя у шпиталі для поранених. Відвідала на засланні Михайла Грушевського.

У квітні 1917 року Старицьку обрали до Української Центральної Ради.

У травні 1917 року брала участь у заснуванні Товариства (комітету) «Український національний театр», входила до його президії.

Як представниця Міністерства освіти 22 жовтня 1918 року виступила з промовою на урочистому відкритті Кам'янець-Подільського державного українського університету [1].

1919 року стала співзасновницею і заступницею голови Національної ради Українських жінок у Кам'янці-Подільському.

У 1920-тих роках працювала у ВУАН. Письменницю заарештовано 14 січня 1930 року і звинувачено в приналежності до так званої Спілки визволення України (СВУ). Допити велися у в'язниці на Холодній Горі в Харкові. Ось кілька витягів з власноручних свідчень Старицької-Черняхівської, датованих 27 січня 1930 року:

«…На засіданні виступали з промовами Єфремов — він казав про загальну організацію українських суголосних сил і про організацію суголосних елементів селянства. Чехівський казав про політичне значення Української церкви, Гермайзе — про залучення до організації пролетаріату, Дурдуківський — про об'єднання учительства, розуміється, з відомою, вгорі зазначеною метою, я казала про роль інтелігенції і про необхідність поставити її на чолі організації. Але на цьому зібранні я не чула ні слова про організацію БУД і про назву СВУ, що нею було охрещено нову організацію.

…З цього часу, себто з часу цих двох зібрань, організаційного зв'язку межи мною і рештою членів, обраних на першому засіданні, не було. Я стрічалася з ними яко з своїми добрими приятелями і на вечірках у себе, і в родині Єфремова, а не яко з членами організації, ні про які директиви я нічого не чула, в жодних організаційних зібраннях участи не приймала.

…Отже, тому що Україна, пригнічена 250-літнім пануванням російського царату, не надбала потрібних культурних вартостей, першим завданням, на мою думку, була й буде культурна праця. Особисто ж до мене я вважаю за краще в міру сил моїх і можливостей працювати на придбання Україні культурних вартостей, ніж бути статистом в непевній політичній організації».

Згідно з вироком особливого складу Верховного Суду УСРР від 19 квітня 1930 року, Старицьку-Черняхівську звинувачено в тому, що вона:

«а) у період 1926—1929 років була членом центру СВУ і провадила керівну організаційну діяльність, згідно з програмою і завданням організації; б) здійснювала зв'язок центру СВУ з представниками деяких чужоземних капіталістичних держав…»

Письменницю засуджено до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки.

4 червня 1930 року Старицьку-Черняхівську звільнено з-під варти і строк замінено на умовний.

Після звільнення вислана до міста Сталіно (нині Донецьк). Займалась перекладацькою діяльністю.

У 1936—1941 роках жила у Києві.

20 липня 1941 року, коли під стінами Києва точилися бої з німцями, на квартирі в Людмили Михайлівни співробітники НКВС провели обшук, конфіскували паспорт і теку з листуванням. Разом із сестрою Оксаною Михайлівною Стешенко Старицьку-Черняхівську вивезли вантажівкою до Харкова. Тут її звинуватили в антирадянській діяльності та вивезли під конвоєм у телячому вагоні до Казахстану.

Проте в дорозі 73-літня письменниця померла. Точна дата її смерті і місце поховання невідомі.

У серпні 1989 року Людмила Михайлівна разом з іншими учасниками «показового процесу СВУ» в Харкові посмертно реабілітована пленумом Верховного Суду УРСР.


Тим часом, письменниця і громадська діячка Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська (1868–1941) була одружена з Олександром Григоровичем Черняхівським, сином Олександри Петрівни Черняхівської, уродженої Топачевської, який доводився двоюрідним братом Ганні Яківні Словачевській, уродженій Топачевській.


Від дідів до онуків

Діди
Діди
Батьки
Михайло Петрович Старицький
народження: 2 грудня 1840, Кліщинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
шлюб: Софія Віталіївна Лисенко (Старицька)
смерть: 14 квітня 1904, Російська імперія
Микола Віталійович Лисенко
народження: 22 березня 1842, Гриньки, Полтавська губернія, Російська імперія
смерть: 6 листопада 1912, Київ, Російська імперія
Батьки
 
== 3 ==
Мария Михайловна Старицкая
народження: 1865
заняття: 1930
Олександр Григорович Черняхівський
народження: 13 листопада 1869, Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
смерть: 22 грудня 1939, Київ, УРСР, СРСР
Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська
народження: 17 серпня 1868, Київ, Київська губернія, Російська імперія
смерть: 1941, СРСР
== 3 ==
Діти
Вероніка Олександрівна Черняхівська (Геккен)
народження: 25 квітня 1900, Київ, Російська імперія
смерть: 22 вересня 1938, Київ, УРСР, СРСР
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами