УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Ганна Іванівна Ходкевич (Корецька) пом. 1626

З сайту Родовід

Запис:456911

Рід	Ходкевичі
Стать	жінка
Повне ім’я від народження	Ганна Іванівна Ходкевич
Зміни прізвища	Корецька
Батьки ♂ Ян Ієронім Ходкевич [Ходкевичі] нар. 1537 пом. 1579 ♀ Христина Мартинова Дочка Зборовська [Зборовські] пом. 1588

Події

народження дитини: ♀ Марцибелла Анна Корецька (Hlebowicz, Rakowska) [Корецькі] пом. 1648

народження дитини: ♀ Софія Юхимівна Серафима Корецька [Корецькі] пом. після 1630

народження дитини: ♀ Гелена Корецька (Калиновська) [Корецькі]

народження дитини: ♀ Лавиния Корецкая (Радзивилл) [Корецкие] пом. 1641

титул: графиня

1582 шлюб: ♂ Іоаким Яким Юхим Богушевич Корецький [Корецькі] пом. 1612

близ. 1586 народження дитини: ♂ Самійло Юхимович Корецький [Корецькі] нар. близ. 1586 пом. 27 червня 1622

близ. 1588 народження дитини: ♂ Кароль Самійло Корецький [Корецькі] нар. близ. 1588 пом. 4 травня 1633

1595 народження дитини: ♀ Изабелла Корецкая (Чарторыйская) [Корецкие] нар. 1595 пом. 1669

1626 смерть:

Нотатки

Якось в 1607 році один з наїздів татарських, застав тут коронні війська, які звели з ними битву, але були розгромлені, а Білилівка і ціла околиця повторно знищена. Поліг у цьому бою Ярош Вільга Гадзімірський, досвідчений військовий муж, лицар, захисник цього краю.

З давніх актів відомо, що вже 1608 року прибрала ці маєтності Анна з Ходкевичів, княжна Іоахімова-Корецька, дідичка містечка Корець, уроджена сестра великого Кароля Ходкевича. Не встигла однак набути ці маєтності, як в 1612 році знову напали татари і Білилівка тільки що по-новому заселена обернулась в пустелю. Та попри те, ці місця знову були заселені людьми. Окрім Білилівки, неподалік виникли ще інші села: Сестринівка, Махаринці, Огіївка і Голубівка. Засновниками цих сіл стала шляхта, яка була на службі князів Корецьких. Це Сестринець, Махаринський, Огій і Голуб. В Білилівці Анна Корецька збудувала замок тут же монастир східного обряду і другий банний недомурований. Також збудувала дім для подорожніх.

Її син Самуель, князь Корецький, був узятий в полон у битві під Цецорою і в Стамбулі був задушений у вежі. Мати його пережила. По її смерті маєтність Білилівська перейшла до дочки Самуеля Анни, яка була замужем за Андрієм Ліщинським зреклась своєї частки з Білилівських володінь на користь Кароля.

Князь Кароль Корецький був фундатором в Білилівці костьолу римського обряду. Помер він у 1623 році. По його смерті володіння волинські і українські перейшли у спадок до його єдиного сина князя Самуеля Кароля. Той син помер у 1651 році останній нащадок сестер князя Самуеля і Кароля, а дочок князя Іоахіма Корецького, Чарторийських, Сапігів, Радзівілів і Санечушків.

Князі Самуель і Кароль Корецькі мали великі борги. Білилівку і інші села ще за життя свого роздали під застави. Тому володарем Білилівки вже в 1644 році був якийсь Павло Янковський.

Але надійшли часи воєн козацьких і до Білилівки ні їхні володарі, а ні ті, хто тримав Білилівку як заставу, не зголошувались. Тільки коли вже все стихло, пройшли роки, до Білилівки повернулась дочка заставника Янковського Катерина Флоріанівна Потоцька з Народич. Від цьго часу і в наступні роки (завжди способом застави) перейшли ці маєтності до її дочки Марини Лясковської. Тим часом дідичі сперечалися між собою за спадщину по Корецьких оскільки заставники не сплачували грошей.

В 1701 році князь Єжі Любомирський, один з претендентів на цю спадщину, разом з іншими панами, які мали спадкові права на Білилівку, саме в пасхальний день зі своєю власною збройною силою на чолі якої стояв війт з Межиріччя та при допомозі козаків Семена Палія, зайняв це містечко. Лясковська за наїзд подала протестдо короля. Нарешті по довгих судових справах, тяжбі Білилівка і інші села, що належали Корецьким в 1751 були присуджені спадкоємцю Степану-Миколі Браницькому.