Василь Петрович Капніст нар. розрах. 1701 пом. 19 серпня 1757

З сайту Родовід

Запис:59607
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Капністи
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Василь Петрович Капніст
Батьки

Петро Христофорович Капніссі [Капнісси] пом. 1711

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Капніст Василь Петрович

Події

розрах. 1701 народження:

народження дитини: Николай Васильевич Капнист [Капнисты] пом. після 1811

народження дитини: Данило Васильович Капніст [Капністи] пом. близ. 1757

шлюб: Елена Согден (Капнист) [Согден]

народження дитини: Ананий Васильевич Капнист [Капнисты] пом. до 1802

народження дитини: Андрей Васильевич Капнист [Капнисты] пом. до 1809

між 1750 та 1755 народження дитини: Пётр Васильевич Капнист [Капнисты] нар. між 1750 та 1755 пом. 22 листопада 1826

1757 народження дитини: имение Обуховка Миргородского уезда Полтавской губернии, Украина, Василь Васильович Капніст [Капністи] нар. 1757 пом. 1823

19 серпня 1757 смерть: під Гросс-Єгернсдорфом (Прусія), вбитий на війні, на полі битви була знайдена його рука із шаблею (подарунок Єлизавети Петрівни)

поховано: Обуховка

Нотатки

Венецианский дворянин, грек по национальности. В Венеции носил фамилию Капнисси. В 1711 будучи десяти лет от роду выехал с отцом в Россию, где в городе Изюм (Украина) потерял отца (умер от болезни).

Был усыновлен бездетным украинским сотником Павлюком. В 14 лет был записан в один из слободских украинских козачих полков с фамилией Капнист. Принимал участие в польских походах волонтером. Службу начал сотником Изюмского слободского полка и отличился при разгроме орды калмыцкого князя Дондука-Асибо в 1734. Стал украинским козацким полковником Миргородским (1737-1750), затем бригадиром российской службы. Погиб в ходе Семилетней войны 1756-1763.

Был помещиком в селе Обуховка Сорочинской сотни, в селе Зуевцы Миргородской сотни, в селах Поповка и Трубайцы Хорольской сотни - всего имел 152 двора. Получая грамоты на владения он не закрепощал украинских крестьян-козаков, а оставлял в козацком сословии и фактическими пользователями земель, даже записал 76 своих крепостных в вольные козаки. Женат не единожды. Первая жена - единственная дочь греческого купца Согдена - Елена, после смерти тестя получил хороший капитал, начал заниматься торговлей.

Друга жінка - ДУНІНА-БОРКОВСЬКА СОФІЯ АНДІЇВНА, онука генерального обозного.

На острове Занте в Ионическом море находятся руины первого родового замка Капнистов (Капниссос - по-гречески). Особенной храбростью и героизмом в боях с турками за независимость греческих островов отличался Стомателло Капниссос, которому был пожалован в 1702 году графский титул правителем Венецианской республики Алоизия Мачениги. Внук Стомателло, Пётр Христофорович воевал с турками на стороне российского императора Петра I, осел на Украине, и вскоре умер.

Его сын Василий, переписав свою фамилию на "Капнист", прославился в боях под Очаковом, будучи командующим казачьими войсками. За боевые заслуги царица Елизавета “высочайше пожаловала” Василию Капнисту родовые земли на Полтавщине. Там у него родилось шестеро сыновей, младший из которых, Василий Васильевич, стал великим украинским поэтом и драматургом.

Каждый из рода Капнистов имел много детей. Сыновья женились, дочери выходили замуж, отсюда их родственная связь с Апостолами, Голенищевыми-Кутузовыми, Гиршманами, Новиковыми, Гудим-Левковичами и многими другими известными фамилиями. Среди них есть род знаменитого запорожского атамана Ивана Дмитриевича Сирко. В 17 веке турки и татары называли его “урус-шайтаном”. Из 55 великих битв он не проиграл ни одной. Спустя три столетия в Петербурге обвенчались граф Ростислав Ростиславович Капнист и прапраправнучка Ивана Сирко Анастасия Дмитриевна Байдак. 22 марта 1914 года родилась у них дочка Маша.

Жила семья в шикарном доме на Английской набережной. В гости к Капнистам приходили самые известные и уважаемые петербуржцы, среди которых был и Фёдор Шаляпин, безумно влюблённый в Анастасию Дмитриевну. Она была очень красивой женщиной, знала восемнадцать языков, умела поддержать любой разговор, и певец не отходил от своей дамы, целовал ей руки и осыпал комплиментами. Обратил внимание Шаляпин и на юную Марию. Он давал ей уроки вокала и хвалил её первую сценическую работу в домашнем спектакле.

По-різному складалася доля переселенців у межах Лівобережжя, Слобожанщини, Південної України. Важливу інформацію про деяких із них містять, зокрема, матеріали 1748 p., що стосуються Миргородського полку і суміжної з ним території. Так, від місцевого полковника Василя Петровича Капніста (1737-1750 pp.), батька відомого українського письменника і громадського діяча В.Капніста, "заднепровских мест обыватели" зазнавали "крайнія обиды и разоренія", "разбойническия нападенія" та "нещадный бой". Повновладний старшина, ігноруючи спеціальні укази царського уряду про дозвіл заселяти вільні землі, забороняв це робити в своєму полку, карав неслухняних. Нерідко грабував чи нищив господарства "жидов" та колишніх жителів "Полской области", "отягощал своими податями", проганяв їх, що часто-густо призводило до повернення останніх на старі місця проживання. "Полковник миргородский Капнист, - зазначається в документі, - по Заднепром на собственной государевой земли (підкреслення наше - авт.) умышленно не имея никакого указу (тобто, без дозволу - авт.) отняв от тамошних жителей многія пахотныя земли, леса и населив себе слободы, а именно первая слобода прозываемая Свинарня, другая Чернечая Гребля, третая Начутце. И до той слободы Свинарне сверх поселенія того рабочего поля верст на двадцать, до другой слободы... и до третой... поля рабочего и сенокосов верст на двадцать, да пасел" три хутори на берегах Інгульця, Макрихи та Ухівки, "отобрав все поля". Крім того, він посилав своїх слуг на правий берег Дніпра з наказом грабувати тамтешніх мешканців. А в с.Петровський Острів призначив отаманом Василя Кривця, який також "козакам і обывателям чинил бои, грабительства и разоренія", через що ті "розошлись в Полшу безвестно". Внаслідок утисків з боку місцевої старшини в 20-х - 40-х pp. XVIII ст. з окремих сотень Миргородського полку повтікало понад 200 чоловік "з месних людей".


Від дідів до онуків

Діди
Діди
Батьки
Петро Христофорович Капніссі
смерть: 1711, г.Изюм (сейчас - Харьковская область, Украина), заболел и умер
Батьки
 
== 3 ==
Василь Петрович Капніст
народження: розрах. 1701
шлюб: Елена Согден (Капнист)
смерть: 19 серпня 1757, під Гросс-Єгернсдорфом (Прусія), вбитий на війні, на полі битви була знайдена його рука із шаблею (подарунок Єлизавети Петрівни)
поховано: Обуховка
== 3 ==
Діти
Василь Васильович Капніст
народження: 1757, имение Обуховка Миргородского уезда Полтавской губернии, Украина
шлюб: Александра Алексеевна Дьякова (Капнист)
смерть: 1823, имение Обуховка Миргородского уезда Полтавской губернии, Украина
Данило Васильович Капніст
смерть: близ. 1757, Пруссия
Пётр Васильевич Капнист
народження: між 1750 та 1755
смерть: 22 листопада 1826
Діти
Онуки
Олексій Васильович Капніст
народження: 1796, Російська імперія
шлюб: Уляна Дмитрівна Білуха-Коханівська (Капніст)
смерть: 1867, Російська імперія
Пелагія Григорівна Горленко
народження: близ. 1757, Прилуки, Полтавский полк, Малороссия, Российская империя
шлюб: Іван Васильович Капніст
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами