Всеволод Олександрович Голубович нар. 1885 пом. 16 травня 1939

З сайту Родовід

Запис:600305
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Голубовичі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Всеволод Олександрович Голубович
Батьки

Олександр Голубович [Голубовичі]

Ірина Овсіївна ? (Голубович) [?]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Голубович_Всеволод_Олександрович

Події

1885 народження:

шлюб: Тетяна Михайлівна Кардиналовська [Кардиналовські] нар. 1899 пом. 27 червня 1993

16 травня 1939 смерть:

Нотатки

Все́волод Олекса́ндрович Голубо́вич (* 1885, село Молдаванка Балтського повіту Подільської губернії — † 16 травня 1939, Ярославль, РРФСР) — український громадсько-політичний і державний діяч, за фахом — інженер.

Народився в сім'ї священика. Після закінчення духовної семінарії навчався в Київському політехнічному інституті, здобувши 1915 року диплом інженера. З 1903 року був членом Революційної української партії, через дев'ять років вступив до Української партії соціалістів-революціонерів. Працював інженером Південної залізниці, у 1916 — серпні 1917 р. — начальником відділу водних, шосейних, ґрунтових шляхів Румунського фронту. У квітні 1917 року від імені Одеської управлінської громади надіслав петицію керівництву Тимчасового уряду з вимогою надання Україні територіальної автономії. Належав до Одеської української громади. У Генеральному Секретаріаті — секретар шляхів (з 27 липня 1917 року), секретар торгу і промисловості (з листопада 1917 року). Від 18 січня 1918 року — голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР. Протягом 3-20 січня перебував у Бресті на перемовах із Німеччиною та її союзниками. За участь у викраденні банкіра А. Доброго 29 квітня був заарештований німцями і до 16 грудня 1918 року перебував у Лук'янівській в'язниці. У 1919 р. — першій половині 1920 р. редагував друковані органи УПСР у Кам'янці-Подільському та Вінниці.

У серпні 1920 р. був заарештований Особливим відділом 14-ї армії, наступного року засуджений на процесі українських есерів до п'яти років ув'язнення, але амністований у грудні 1921 року. До 1931 року працював у відділі капітального будівництва Української Ради народного господарства. 1931 року засуджений у справі так званого Українського національного центру. Помер у в'язниці Ярославля.


Від дідів до онуків

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»