УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
З сайту Родовід
Рід | Савченки-Більські |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Володимир Олександрович Савченко-Більський |
Батьки | |
Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Савченко-Більський_Володимир_Олександрович |
Події
14 липня 1867 народження:
каста: дворянин
військове звання: генерал-хорунжий фльоту УНР
військове звання: контр-адмірал
21 вересня 1955 смерть: Франція
Нотатки
Володи́мир Олекса́ндрович Са́вченко-Бі́льський (* 14 липня 1867, с. Олишівка, Чернігівщина — † 21 вересня 1955, Франція) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Фльоти УНР, контр-адмірал, з старого козацького роду на Чернігівщині; 1919-20 начальник Головної Воєнно-Морської Управи Військового Міністерства. Співробітник військових журналів «Табор», «Укр. Інвалід», «За Державність».
Народився у с. Оленівці (тепер с. Козелець Чернігівської області). Після закінчення у 1893 піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку. У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флоті. На початку Першої світової війни переведений на Чорноморський флот. Навесні 1917 — командир Севастопольського флотського півекіпажу, капітан 2-го рангу. Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських екіпажів у Севастополі та Одесі. У грудні 1917 призначений директором департаменту Українського Морського міністерства у Києві. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам'янці-Подільському. Підвищений у ранзі до контр-адмірала. У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, з травня 1920 — командувач Чорноморського флоту, начальник Воєнно-Морської управи. Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами Армії УНР у Польщі. З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію. Помер 21.9.1955 у французькому місті Абодант. Автор низки статей з історії Українського воєнно-морського флоту, опублікованих у таборних виданнях «Табор», «За державність», «Український інвалід», альманасі «Літопис червоної калини» та ін.
САВЧЕНКО-БІЛЬСЬКИЙ Володимир /н. 1868, Україна — + 1955, Франція; поховано?/ — укр. військовий діяч, генерал-хорунжий флоту УНР, походив зі ст аровинного козацького роду на Чернігівщині; 1919—20 — начальник Головної воєнно-морської управи військового міністерства; співробітник військ. журналу «Табор», «Український інвалід», «За державність». Емігрував до Польщі. Як далі склалася доля? В УРЕ не представлено.
Від дідів до онуків
заняття: з 1917 до 1918, генеральний секретар хліборобства в другому уряді В. Винниченка
заняття: 1918, член президії Всеукраїнського Земського Союзу