Мирослав Січинський нар. 11 жовтня 1887 пом. 16 березня 1979

З сайту Родовід

Запис:666092
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Січинські
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Мирослав Січинський
Батьки

Микола Січинський [Січинські] нар. 1850 пом. 8 серпня 1894

Олена ? (Січинська) [?]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Січинський Мирослав Миколайович

Події

11 жовтня 1887 народження: Чернихівці

народження дитини: Іван Січинський [Січинські]

16 березня 1979 смерть: Вестленд, штат Мічіґан, США

Нотатки

Миросла́в Микола́йович Січи́нський (* 11 жовтня 1887, Чернихівці, Збаразький район, Тернопільська область — †16 березня 1979, Вестленд, штат Мічіґан, США) — український громадсько-політичний діяч, в юності - терорист.

Народився в сім'ї священика, громадського діяча, посла до Галицького сейму Миколи Січинського. Двоюрідний брат Володимира Темницького, голови Української соціал-демократичної партії (УСДП) Галичини, міністра закордонних справ УНР (1919).

Навчався у Коломийській та Перемишльській гімназіях, на філософському факультеті Львівського та Віденського університетів.

Належав до УСДП Галичини, брав активну участь у її діяльності, зокрема у виборчих кампаніях.

На знак помсти за кривди місцевої (де-факто польської) адміністрації, заподіяні українцям (вбивство Марка Каганця та фальсифікація виборів до австрійського парламенту) 12 квітня 1908 застрелив у Львові галицького намісника Анджея Потоцького в його робочому кабінеті (існують й інші версії мотивів його вчинку). Хоча відповідальність за цей акт не взяла на себе жодна політична організація, його схвально сприйняли радикальні українські партії та діячі, переважна більшість галицьких українців. Митрополит Андрей Шептицький, духовенство та лідери Національно-демократичної партії суворо засудили вчинок М.Січинського як прояв політичного терору.

Але цей осуд підживив неприхильне ставлення українців до польського панування в Галичині та поміркованої позиції деяких українських політичних кіл. Широкий загал українського громадянства підтримав М.Січинського. Народ по селах співав: «Наш Січинський най жиє, а Потоцький най гниє!», дітям масово почали давати ім'я Мирослав. Водночас після 12 квітня містами Галичини прокотилася хвиля антиукраїнських погромів.

Січинський був заарештований і засуджений до смертної кари, яку цісар через міжнародний резонанс справи замінив на 20-річне ув'язнення. 1911 року Дмитро Вітовський і Микола Цеглинський організували його втечу. За допомогою двох наглядачів-українців 10 листопада він утік із в'язниці у Станіславові і разом з ними нелеґально виїхав до Норвегії, згодом — до Швеції, звідти — до США (1914).

Був одним із засновників Української федерації Соціалістичної партії Америки, редагував її тижневики «Робітник» (1914–1917) і «Народ» (1917), входив до проводу Федерації українців США (1915-1918).

1920 - став співзасновником організації «Оборона України» та редактором її часопису «Українська громада».

1933–1941 — президент Українського Робітничого Союзу (нині Український Братський Союз). Під час Другої світової війни поступово перейшов на прорадянські позиції, хоча не був апологетом державного устрою СРСР і комуністичної ідеології та практики. В 1930-х роках приїздив до Полтави, у 1959 та 1968 — до Львова (до сім'ї свого гімназійного й університетського товариша Федора (Теодора) Замори).

До кінця життя не шкодував про свій вчинок, вважав його виправданим і справедливим.

Останні роки провів у притулку для людей похилого віку.


Від дідів до онуків

Діди
Діди
Батьки
Андрій Січинський
смерть: Перемишль
Микола Січинський
народження: 1850, Нижбірок
посвята у духовний сан: 1871
заняття: 1876, Бережани, сотрудник
заняття: з 1876 до 1883, Копичинці, Гусятинський повіт, сотрудник
заняття: з 1883 до 1893, Чернихівці, Збаразький повіт, парох
заняття: з 1893 до 1894, Стопчатів, Коломийський повіт, парох
смерть: 8 серпня 1894, Стопчатів
Батьки
 
== 3 ==
Мстислав Січинський
смерть: 1907, Львів, Застрелився
Мирослав Січинський
народження: 11 жовтня 1887, Чернихівці
смерть: 16 березня 1979, Вестленд, штат Мічіґан, США
== 3 ==
Діти
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Джерельна довідка за населеним пунктом