Володимир Степанович Кательницький пом. 8 липня 1997

З сайту Родовід

Запис:718386
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Кательницькі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Володимир Степанович Кательницький
Батьки

Степан Кательницький [Кательницькі]

Лукерія ? (Кательницька) [?] нар. 1912 пом. 7 липня 1997

Події

8 липня 1997 смерть:

Нотатки

Патріарх УПЦ-КП Філарет висловив занепокоєння з приводу зволікання з розслідуванням жорстокого вбивства одного з родоначальників автокефальної церкви, старости Покровської парафії на Подолі Володимира Кательницького та його матері Лукерії.

Офіційна версія працівників міліції схиляється до пограбування, адже з квартири вбитого зникли $8 тис., які нібито були залишені покійним Патріархом Мстиславом на розбудову автокефалії.

Окрім релігійної В. Кательницький займався ще й журналістською працею, був заступником голови Української християнсько-демократичної партії, очолював Українське Православне Братство Андрія Первозванного. Багатьом Володимир запам`ятався саме своїми гострими випадами проти Московського Патріархату на захист Української Автокефальної Православної Церкви.

Володимир Степанович Кательницький був пасіонарним українцем. Ще у 1980-х, коли інші боялися, він пропагував національну ідею. Працював у товаристві “Знання”. Коли йому запропонували вступити в комуністичну партію, відмовився. Він давно зрозумів облудність компартійної ідеології і з 1985 року став на шлях боротьби з тоталітарною системою.

– Володя ріс кволою дитиною, – згадує його старший брат, – хворів на поліомієліт, але міцності духу йому не треба було позичати. Він ніколи не скаржився на здоров’я, але гостро сприймав несправедливість, підступність, неправду.

Володимир був релігійною людиною, очолював братство Андрія Первозванного і дбав про національну церкву. Відстоював повернення храмів Київському патріархату, вважав, що суверенна Україна повинна мати суверенну церкву.

Патріарх Мстислав хотів послати Володимира на навчання до США, щоб той прийняв духовний сан, але він вирішив залишитися в Україні.

Його статті публікувалися як в Україні, так і за кордоном. Кательницький підтримував зв’язки з українською діаспорою Сполучених Штатів, Австралії, Канади, Аргентини. Очолив Комітет захисту Івана Дем’янюка.

А ще Кательницький розслідував історію розстрілів у Бабиному Яру. Писав, що там загинули не лише євреї, а й багато українців – енкаведисти чинили тут розстріли ще в далеких 1920-х роках. Це вже пізніше, в 1930-х, закатованих звозили до Биківнянського лісу. Звичайно, й це викликало обурення у тих, хто хотів “приватизувати” трагедію Бабиного Яру.

– Мабуть, щось “недозволене” знав Кательницький і про загадкову смерть патріарха Володимира Романюка, – розповідала член братства Андрія Первозванного Ганна Ткаченко, – його весь час переслідували, били, вимагали якісь документи. Останні дні він ходив озираючись. Відчував, що за ним стежать, хотів навіть квартиру поміняти.

Рідний брат Микола впевнений, що вбивство було сплановане на чиєсь замовлення.

– Його і маму вбили проти ночі на 8 липня 1997 року, – каже старший брат. – Ще увечері 7 липня я з ним розмовляв по телефону. Ні другого, ні третього дня телефон не відповідав. Я зчинив тривогу. 10 липня зранку звернувся до Мінської районної міліції міста, написав заяву, але правоохоронці не квапились. А коли став рішуче наполягати, щоб відчинили квартиру, мене побили й кинули до камери. Лише ввечері до мене прислухались і надіслали пожежну машину з драбиною, аби потрапити в квартиру через вікно.

– Мені й моїй сестрі, – розповідає далі Микола Кательницький, – не показали того вечора ні маминої квартири, ні тіл рідних. Коли ж через декілька днів дозволили оглянути приміщення, я був вражений гармидером.

Друзі й рідні Кательницького збирають документи про його життя. Вони планують видати книгу спогадів про Володимира, його громадську діяльність і жертовну смерть в ім’я національного і духовного відродження українського народу. Така книга матиме виховне значення для молодого покоління й стане доброю пам’яттю про Володимира Кательницького.

Кательницький знайомий менi заочно ще з 1991 року, як зв'язковий Патріяршої Канцелярії з дiаспорою (якщо не помиляюсь, була на той час в УАПЦ саме така посада), речник (прес-секретар) Всеукраїнського Православного Братства апостола Андрія Первозванного. Окрім релігійної, займався ще й журналістською працею, був заступником голови Української християнсько-демократичної партії, очолював прес-центр Всеукраїнського Православного Братства Андрія Первозванного. У 1993 р. створив та очолив "Комітет Оборони Івана Дем'янюка в Україні", став заступником голови Всеукраїнського братства.

Я забув про один цікавий випадок, що трапився вдома. Після того, як Оксану Яківну вивезли в Аян, до мене під двері прийшло два дебелих міліціонери. Подзвонили. Я подивився і не пустив їх у хату. Я тоді був один удома. Вони, певно, стежили за мною, вони знали, що я один. Тоді один з них пішов вниз на вулицю і задивився на балкон, чи я вигляну. Я їх бачив, а вони мене ні. Тоді він пішов у теплопункт, щоб потелефонувати комусь. Після того повертається назад і пішли вони до сусіда на площадці, у 126-у квартиру, теж міліціонера, тільки водоохорони. Той приходить до мене, дзвонить в двері. Я й тому не відчинив. Вони через деякий час пішли. Це було серед літа 1984 року.

Що цікаво? Якби міліції щось було потрібно до мене особисто, то вони обов'язково прийшли б знову. А зазвичай вони викликають до себе, якщо потрібен. А то ні дільничний, ні двірник з ними не приходили. Два дебелих мужики в міліцейській формі… Я так думаю, що якби відчинив їм, могло б бути таке, що вони б мене цапнули по голові, розкидали б одяг, начебто злодії обкрадати прийшли, а я захищався, то вони мене вбили. Це моя особиста думка така. Міг би такий трапиться випадок. Так, я думаю, пізніше вбитий був Володимир Кательницький.

7 липня 2012 року минуло 15 років, як у власному помешканні на Оболоні у Києві було вбито - 100-то !!! ножових смертельних поранень Голову Українського Громадського комітету захисту Івана Дем"янюка-1990 р, старосту Свято-Покровської церкви УПЦ КП на Подолі, члена Всеукраїнського Православного Братства Св. Андрія Первозванного УПЦ КП, активного участика 3-го відродження УАПЦ -Володимира Кательницького.

Вшанування Українських новомучеників та страстнотерпців Володимира та Лукерії Кательницьких відбулося в день Свята Різдва Хрестителя Господнього - Іоана Предтечі, якому як відомо за проповідь Слова Божого з наказу царя Ірода було відтято мечем голову.


Від дідів до онуків

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»