Теодор Федір Рудольфович Штейнгель нар. 27 листопада 1870 пом. 11 лютого 1946

З сайту Родовід

Запис:724221
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Штейнгелі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Теодор Федір Рудольфович Штейнгель
Батьки

Рудольф Васильович Штейнгель [Штейнгелі] нар. 5 червня 1841 пом. 20 листопада 1892

Марія Федорівна Каменська (Штейнгель) [Каменські] нар. 1 серпня 1843 пом. 30 жовтня 1890

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Штейнґель_Федір_Рудольфович
[1]

Події

27 листопада 1870 народження:

титул: барон

1891 шлюб: ? (Штейнгель) [Штейнгель] пом. 1892

1892 народження дитини: Борис Федорович Штейнгель [Штейнгелі] нар. 1892 пом. жовтня 1919

26 вересня 1893 шлюб: Вера Николаевна Штейнгель [Штейнгели] пом. 1910

1898 народження дитини: Володимир Федорович Штейнгель [Штейнгелі] нар. 1898 пом. 1935

після 1910 шлюб: Александра Вильгельмовна ? (Штейнгель) [Штейнгели]

після 1910 народження дитини: Федір Федорович Штейнгель [Штейнгелі] нар. після 1910

11 лютого 1946 смерть:

Нотатки

Барон Фе́дір Рудо́льфович Ште́йнґель (Теодор фон Штайнґайль) (* 9 грудня 1870 — † 11 лютого 1946) — громадсько-політичний і культурний діяч, дипломат. Депутат І Державної думи Російської імперії. Член ТУП, Генеральний секретар торгівлі й промисловості Центральної Ради. Український посол у Берліні. Засновник першого світського музею на Волині й в Україні.

Народився 9 грудня 1870 року в Санкт-Петербурзі в Російській імперії. Батько, залізничний інженер, статський радник, барон

Рудольф фон Штейнґель, придбав маєтність в Городку на Волині, тож Федько у восьмирічному віці, разом з сім'єю, оселяється в Городку[2].

У Городку бував лише під час літніх вакацій. Взимку, разом з братом, мешкали в Києві. Навчався спочатку в Київському університеті. Згодом на природничому відділенні фізико-математичного факультету Варшавського університету. Під час побуту у Варшаві зібрав колекцію букіністичної літератури про Волинь. Познайомився з Миколою Біляшівським, що в майбутньому розробив структурний план приватного музею Федора Штейнґеля в Городку.

1892 року, після смерті батька, успадкував городоцьку маєтність — понад 700 десятин землі.

1902 року заснував і очолив в Городку музей з цінними археологічними, історичними і етнографічними волинськими музеаліями.

Перший світський музей але водночас — перший сільський музей на Волині і в Україні [2][3]. Виступав із доповідями і рефератами на різноманітних конференціях та з'їздах.

Розкопував могильники княжої доби в Студинці на Рівенщині.

З початку ХХ століття майстер-намісник масонської ложі «Київська зоря»[4]. Також член однієї з французьких лож[5].

З 1906 року депутат Першої Державної думи від міста Києва (Конституційно-демократична партія), належав до Української парламентської громади. На одному з пленарних засідань виступив з ідеєю національно-територіальної автономії України.

З 1908 року член Товариства Українських Поступовців, товариш (заступник) голови Українського Наукового Товариства в Києві.

Очільник Київського товариства взаємного кредиту з річним обігом капіталу майже в пів мільярда рублів[6].

За часів Першої світової війни був членом, а з осені 1915 року головою Комiтету Пiвденно-Захiдного фронту Всеросійського союзу міст[6][7].

Згодом, колега по роботі в Комітеті, історик і політик Дмитро Дорошенко згадував:

Мало мені доводилося бачити на своїм життєвім шляху таких прекрасних шляхетних людей, як барон Федір Штейнгель. Як людина — це був джентльмен у кращому й ідеальному розумінні цього слова. Мати з ним справу було для кожного найбільшою приємністю, настільки це була мила та симпатична людина. В українських колах він користувався високою повагою й авторитетом.

З 4 березня 1917 року голова Виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій, що була впродовж перших пореволюційних місяців фактично найвищою владою в Києві[8]. Брав участь у роботі Всеукраїнського національного конгресу, входив до складу президії, став членом Української партії соціалістів-федералістів. Генеральний секретар торгівлі й промисловості Центральної Ради.

Михайло Грушевський вважав Федора Штейнґеля «людиною дуже обмеженою, але амбітною»[9].

З 1918 року посол Української Держави в Берліні, підтримував добрі зв'язки з дипломатами нейтральних держав (Іспанії і Нідерландів)[10].

Сам гетьман Павло Скоропадський згадував про Штейнгеля так:

До Берліна поїхав барон Штейнгель, найчесніший та найшляхетніший українець, що носив лише німецьке прізвище, але навіть не розмовляв німецькою, що, звісно, було для його діяльності значним недоліком.

Пізніше про роботу посла Федора Штейнґеля у Берліні згадував болгарський дипломат та історик Іван Шишманов:

Навідався барон Штейнгель – його щойно призначили українським послом у Берліні. Красень, високий, років 40-42. Бліде обличчя, довгаста борода, як у патріарха. Вельми коректний. Його батько – остзеєць, але сам барон німецьку знає погано, французьку також, хоча у дитинстві мав гувернантку-француженку. Говорив про Крим, що його треба втримати – він потрібен Україні.

Після поразки перших Визвольних змагань Федір Штейнґель залишає окупований радянцями Київ та повертається у Городок, котрий відійшов до Польщі. Радянська влада конфісковує всі підприємства, будинки і маєтки Федора Штейнґеля та його братів в Україні та на Кавказі[6].

Активно займається меценатською діяльністю. Будує в Городку цегляну лікарню, де безплатно лікувалися всі хворі; двоповерховий водяний млин (майже в руїнах існує і досі); чайну, де подорожні могли випити безплатно чаю; вимощує дорогу до Клевані. Крім того будує школу-обсерваторію. Займається педагогікою.

Перша дружина Федора Штейнґеля померла під час пологів. З другою теж довго не прожив, померла в Парижі, була похована у родинній усипальниці на Аскольдовій могилі, збудованій архітектором Владиславом Городецьким. 1936 року склеп висаджений у повітря комуністами. Звістка про цю подію потрясла Федора Штейнґеля на все життя. Також комуністи знищили фундовану матір'ю Федора — баронесою Марією Штейнґель, Стрітенську церкву в Києві[6].

1939 року Городок зайняли радянці. Маєтки барона конфіскували, а сам він з сім'єю вимушений був жити в домі своєї колишньої кухарки. Перебравшись в селянський одяг, разом з дружиною і сином, на селянській підводі вночі залишив Городок. За кілька днів до Городка у пошуках Штейнґелів до Городка прибули співробітники НКВС[6]. Оселився під Дрезденом, де й помер 11 лютого 1946 року. Там і похований.

Протягом багатьох десятиліть прізвище Штейнґеля не згадувалось в жодних історичних книгах, статтях.

[ред.] Джерела

  1. http://nado.znate.ru/Штейнгель_Федор_Рудольфович -

Від дідів до онуків

Діди
Вильгельм фон Штейнгель
народження: 17 липня 1801, Пастфер, Санкт Симонис, Виру, Эстония
титул: барон
шлюб: Полин фон Шиллинг (дом Оргена)
смерть: 26 липня 1878
Полин фон Шиллинг (дом Оргена)
народження: 13 червня 1806, Ревель, Эстония
шлюб: Вильгельм фон Штейнгель
смерть: 22 листопада 1869, Ревель, Эстония
Павел Павлович Каменский
народження: 1810, Астрахань, по другим сведениям 1812 или 1814 годы
шлюб: Мария Фёдоровна Толстая (Каменская) , Санкт-Петербург, Россия
смерть: 13 липня 1871, г. Спасск, имение Стерлингов, Спасский уезд, Рязанская губерния, Россия
Діди
Батьки
Леонгард Васильевич Штейнгель
народження: 8 лютого 1845, Ревель, Российская империя
заняття: Российская империя, инженер желвзных дорог
титул: Российская империя, барон
шлюб: Екатерина Павловна Каменская (фон Штейнгель) , Санкт-Петербург, Россия
смерть: 21 січня 1918, Крым, Российская Республика
Николай Васильевич фон Штейнгель
народження: 1 вересня 1832, Пастфер, Санкт Симонис, Виру, Россия
шлюб: Софья Карловна Врангель (Штейнгель)
титул: Барон
смерть: 14 березня 1908
Рудольф Васильович Штейнгель
народження: 5 червня 1841, Ревель, Эстония
титул: барон
шлюб: Марія Федорівна Каменська (Штейнгель)
смерть: 20 листопада 1892, Киев
Николай Федорович Каменский
народження: 22 жовтня 1845, Россия
шлюб: Мария Даниловна Вальтер (Каменская)
помешкання: з 1869 до 1885, Петербург, Россия
Батьки
 
== 3 ==
Иван Рудольфович Штейнгель
народження: 13 червня 1868, Витебск
титул: барон
шлюб: Анфиса Михайловна Мельникова , Владикавказ
смерть: 25 жовтня 1908, Владикавказ
Володимир Рудольфович Штейнгель
народження: 1 грудня 1871
титул: baron
помешкання: Kouban, Russie, domaine Khutorok, maintenant dans le raion de Novokubansky
шлюб: Варвара Петровна Трубецкая (Штейнгель, Жеребцова)
розлучення: Варвара Петровна Трубецкая (Штейнгель, Жеребцова)
шлюб: Мария Крейдл (Штейнгель)
смерть: 23 листопада 1926, Hauteville (01), 10 novembre 1926 d’après le calendrier ancien orthodoxe
? (Штейнгель)
титул: баронесса Федор Штейнгель
національність: украинка
шлюб: Теодор Федір Рудольфович Штейнгель
смерть: 1892, умерла во время родов сына Бориса
== 3 ==
Діти
Федір Федорович Штейнгель
народження: після 1910
Борис Федорович Штейнгель
народження: 1892
смерть: жовтня 1919, Одесса, Россия, убит коммунистами
Володимир Федорович Штейнгель
народження: 1898
титул: барон
смерть: 1935
Діти
Онуки
Микола Штейнгель
народження: 26 грудня 1913, Киев, Россия
титул: барон
поховано: червня 1996, Киев, Украина, Лукьяновское кладбище
смерть: 5 червня 1996, Киев, Украина
Александра Фёдоровна Штейнгель
помешкання: Германия
титул: баронесса
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами