Петро I Симеонів син Кубратович пом. 30 січня 970

З сайту Родовід

Запис:734655
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Кубратовичі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Петро I Симеонів син Кубратович
Батьки

Симеон I Борисів син Кубратович [Кубратовичі] нар. після 870 пом. 27 травня 927

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Петро_I_(цар_Болгарії)

Події

народження дитини: Роман Петров син Кубратович [Кубратовичі] пом. 997

927 шлюб: Марія Ірина Христофорова Дочка Лакапінська (Кубратович) [Лакапінські]

з 927 до 969 титул: цар Болгарії

931 народження дитини: Борис II Петров син Кубратович [Кубратовичі] нар. 931 пом. 977

30 січня 970 смерть:

Нотатки

Петро I (болг. Петър I), (†30 січня 970) — цар Болгарії від 927 до 969 року. Другий син Симеона Великого.

Після смерті батька Петро I отримав у спадок державу, що знаходилася у стані війни відразу з трьома народами: угорцями, хорватами та візантійцями. Наступного року із Візантією був заключений мир, і Петро одружився з онукою імператора Романа I Лакапіна Марією. Вона після весілля взяла нове ім'я — Ірина, що значить мир.

Така зовнішня політика викликала незадоволення серед болгар і 928 року під керівництвом молодшого брата царя — Івана в країні вибухнуло повстання. Івана незабаром схопили і відправили у заслання до Візантії, а повстання було придушене. 930 року із монастиря утік старший брат Петра — Михайло, який зчинив нове повстання.

931 року з полону утік сербський правитель Чеслав, який зібравши військо, почав воєнні дії, в результаті яких Сербія здобула незалежність.

Вважається, що цариця Ірина померла 963 року. Відносини між Болгарією і Візантією після цього загострилися. Імператор відмовився платити болгарам данину. Отношения между Болгарией и Византией обострились после смерти царицы Ирины в середине 960-х годов. 967 або 968 імператор Никифор II Фока відправив до київського князя Святослава із пропозицією напасти на болгар за винагороду. Святослав погодився, захопив частину Болгарії і влаштувався в Переяславці. Після відвертання набігу печенігів від Києва він знов повернувся, але зіштовхнувся із болгарським повстанням.

Русів вигнали з Переяславця, але в кінці 969—початку 970 Святослав знову взяв його штурмом. Після цієї поразки Петра I вхопив удар. Він відрікся від престолу на користь сина Бориса і усамітнився в монастирі. Там він і помер 30 січня 970 року.

Під час правління Петра була визнана Візантією Болгарська православна церква як незалежна. Цар був дуже щедрим до церкви, обдаровуючи монастирі та інші релігійні установи землями та грошима. Таке нововведення було не всім до душі, навіть деякі священники вважали збагачення церкви надмірним. Це і стало однієї з причин появи на території Болгарії єресі під назвою богомильство. Її прихильники закликали до відмови від мирських благ.

Цар Петро мав зустріч із Святим Іоанном Рильським. Цар надіслав Іоаннові подарунки із фруктів і золота. Золото святий повернув, фрукти ж узяв. Також він написав Петрові духовні настанови.

Цар Петро був проголошений святим благовірним царем і канонізований Болгарською православною церквою. День пам'яті — 30 січня за старим стилем, 12 лютого — за новим. За життя Петро був відомий вірою в Бога, лагідністю та сміренністю. Також він всіляко підтримував Церкву за часів свого правління.


Від дідів до онуків

Діди
Борис I Михайло Симеон Кубратович
титул: з 852 до 864, хан Болгарії
титул: з 864 до 889, князь Болгарії
хрещення у дорослому віці: близ. 865
смерть: 2 травня 907
Діди
Батьки
Володимир Борисович Болгарський
народження: до 870, Болгарський князь, Східне царство
титул: з 889 до 893, Болгарський князь, Східне царство, болгарський князь
Симеон I Борисів син Кубратович
народження: після 870
титул: з 893 до 918, князь Болгарії
титул: з 918 до 927, цар Болгарії
смерть: 27 травня 927
Батьки
 
== 3 ==
== 3 ==
Діти
Борис II Петров син Кубратович
народження: 931
смерть: 977
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Іншими мовами