З сайту Родовід

Запис:804700
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Василенки
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Петро Власійович Волош Гетьманець Полтавець Василенко
Батьки

Власій Кузьмович Василенко [Василенки] пом. 1971

Тетяна Дмитрівна Дзюба (Василенко) [Дзюби] нар. 1900 пом. 1945

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Василенко_Петро

Події

1921 народження: Війтовці, Яготинський район, Київська область, УСРР

1921 хрещення: Війтовці, Яготинський район, Київська область, УРСР

2 травня 1946 смерть: Закерзоння, Польша, загинув під час операції "Вісла"

2 травня 1946 поховано: Новий Люблинець, Польша

Нотатки

Петро Василенко (1921-1946) — український поет, публіцист, редактор підпільних видань. Псевдоніми – П. Василенко-Волош, Петро Гетьманець, Петро Полтавець. Справжнє прізвище – Василенко.

Народився 1921 р. у с. Війтовці тепер. Яготинського р-ну Київської обл. у селянській родині. У 1936 р. був репресований батько. Здобув педагогічну освіту, почав учителювати у м. Любачів (Західна Україна). З початком війни повернувся до м. Яготина, став членом ОУН. Редагував підпільне видання УПА „Лісовик”, друкувався в журналі „На чатах” (1946). 21 травня 1946 р. загинув у боротьбі з польськобільшовицьким військом у Закерзонні (Польща), похований у с. Новий Люблинець.

З родини розкуркулених. Добре вчився, але коли закінчував школу через походження батьків медаль не дали і в армію не взяли. Під час війни пропав без вісти. Лише у 1990х роках родичі дізналися, що він потрапив до Української Повстанської Армії і загинув під час операції "Вісла" у 1945 році.

Згадки

Василенко Петро Власович (1921, с. Війтівці Яготинського р-ну Полтавської губернії (нині – Київської обл.) – 2.05.1946 р.). Псевдо: «Волош», «Гетьманець», «Полтавець» – політвиховник куреня «Месники», повстанський поет.

Народився в багатодітній (четверо дітей) сім’ї учасника Української революції 1917 – 1921. Батько в 1936 р. був заарештований НКВС і засланий на 10 років. У часи німецької окупації П. Василенко став підпільником, долучившись до осередку ОУН(б) в м. Яготині під керівництвом працівника міської управи Міхеля Пруца, згодом став одним із керівників осередку.

Разом із своїм дядьком Адрієм Дзюбою у кінці 1943 р. переїхали до м. Любачева на Закерзонні, працювали в Маслосоюзі, активно долучившись до культурного життя. Очевидно, вони налагоджували зв’язки з націоналістичним підпіллям.

На Закерзонні став П. Василенко вояком УПА, політвиховником сотні (далі — куреня) «Месники» й редактором публіцистичного журналу «Лісовик»; редагував інші підпільні видання ОУН і УПА (співредактор збірника документів «Під бойовими прапорами УПА. У боротьбі за волю (репортажі, спогади, звіти, документи з боротьби УПА в 1943-1946 рр.». Писав вірші, що склали підпільну книжечку «Мої повстанські марші» (1945). Крім журналу «Лісовик», друкувався у виданнях Крайового осередку пропаганди, писав оповідан ня, гуморески. Не дійшла до нас його «Ода вождю», присвячена Євгенові Коновальцю.

Дядько Василенка пішов в УПА разом із дружиною, мав псевдо ‘Чубчик’ і загинув 1947 р. в рейді на Захід через Чехословачину.

Курінь «Месники» діяв на теренах Західної ВО «Батурин» і протидіяв акції «Вісла». У Любінецьких лісах Сольської пущі над річкою Танвою відтинок командира «Сталя» прийняв бій, у якому загинли «Сталь», П. Волош і ще два стрільці.

До наших днів дожила сестра П.Волоша – Олімпіада.

Поезії П. Василенка перевидані у книгах «Мої повстанські марші» (1996) і «Мої повстанські марші. Від Полтави до Ярослава, від Дніпра по Сян. Спогади, вірші, пісні» (Львів, 2006), упорядникованих Миколою Петренком.

Горинь В. Нові сторінки життєпису поета-упівця. Василенко Петро («Волош» — «Гетьманець» — «Полтавець»). Мої повстанські марші. Від Полтави до Ярослава, від Дніпра по Сян. Спогади, вірші, пісні / упоряд. М. Петренко. — Львів: Ліга-Прес, 2006. — 142 с.: фото. // Український визвольний рух — № 9 — Львів, 2007 С. 309 — 315

"Петро Василенко уже тоді був знаменитий у повстанських частинах - його вірші переписували, вивчали напам’ять, передавали з рук до рук, із уст до уст на всій території бойових дій УПА, знані були й у середовищі учнів, студентів. Зачитувалася до дірок і перша поетична збірка Петра Василенка “Мої повстанські марші”, видана незадовго перед загибеллю поета в підпільній друкарні. Тій друкарні, де регулярно друкувалися й номери популярного серед повстанців підпільного журналу “Лісовик”, редактором і чоловим автором якого і був месник із чуйною полтавською душею. Говоримо: полтавською, адже до війни Яготинський район належав саме до тієї центральної української області, а сам Петро й народився у селі Війтівцях неподалік Яготина.

Мені випало зустрічатися з кількома бойовими побратимами Петра Василенка, підпільницями, а також загостити до його молодшої сестри, яка добре пам’ятала поета в дитинстві та юності.

...Петро Василенко народився 1921 р. у заможній козацькій родині, яка в часи боротьби за українську державність брала в ній участь, як по батьківській, так і по материнській лініях. Пізніше, звичайно, не уникли репресій - тож поет і писав пізніше у своїх повстанських віршах, що пішов мститися за сибірську каторгу батька, якого родина вважала замордованим там, рівно ж і за смерть засланого в Сибір діда.

Вчився у школі добре, почав писати вірші, написав їх багато. А от мрію про вищу школу здійснити не зміг: дорога до інституту виявилася закритою. Тож і не дивно, що з початком війни, в окупаційний час, шукав шляхів до націоналістичного підпілля. Йому поталанило: межи його старшими товаришами трапився і учасник трагічного бою під Крутами М.Тло (Михайло Лавренко), який потім, уже в еміграції, тепло згадуватиме свого молодшого побратима.

Невдовзі Петро Василенко разом із молодшим материним братом і його дружиною (загинуть пізніше під час відходу повстанської частини на захід через Словаччину) появляються у Львові. Допомоговий комітет порекомендував їм тимчасово оселитися в Любачеві, де могли влаштуватися працювати на молочарці, і де вже тоді формувалася частина повстанського куреня."

"Олег Коломієць, поет, член Національної спілки письменників висновує, що Петро Василенко в роки фашистської окупації був одним із керівників Яготинського осередку ОУН, організовував підпільні партизанські групи на Переяславщині, а отже, українська визвольна боротьба мала загальнонаціональний характер і зміст. Показовим є й той факт, що на Переяславщині у 1920-х рр., а згодом 1943 р. на Яготинщині та Переяславщині виходила підпільна газета «Лісовик». А вже в 1945—1946 рр. на Закерзонні Петро Василенко стає редактором підпільного журналу під цією ж назвою! Водночас, використовуючи псевдоніми ‘Гетьманець’, ‘Полтавець’, він хотів вказати читачам на свої корені, довести сучасникам, що існує певна традиція визвольних змагань українців. Отож, частина партизанів-самостійників із груп ОУН, які діяли на Лівобережній Україні, при наближенні Червоної армії восени 1943 р. переправилася через Дніпро і рушила на Захід. Там вони продовжили боротьбу в нових умовах."

Вірші

Публікації

  • Гетьманець Петро, Мої повстанські марші (Лірика грудня). Збірка поезій, автор - Петро Василенко. Видання УПА, 1946, 69 стор. кишенькового формату на циклостилі; також: два видання ОУН Західньольвівської округи, 1948; 1949. http://forum.ottawa-litopys.org/documents/dos0401_u.htm

+ + +

Упокой, Боже, раба Твого Петра і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.


Від дідів до онуків

Діди
Василина Микитівна Василенко
народження: 1888, Райківщина
Василь Васильович Василенко
народження: 1880, Райківщина, Яготинський район
Олексій Іванович Василенко
народження: 1881, Лебедівка, Яготинський район
Кузьма Василенко
народження: Вітовці
Дмитрій Петрович Дзюба
народження: Дзюбівка
шлюб: ? (Дзюба)
смерть: 1950, Вітовці
Діди
Батьки
Власій Кузьмович Василенко
народження: Війтовці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
шлюб: Тетяна Дмитрівна Дзюба (Василенко)
смерть: 1971, Ничипорівка, Яготинський район, Київська область, УРСР, СРСР
Тетяна Дмитрівна Дзюба (Василенко)
народження: 1900, Дзюбівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
шлюб: Власій Кузьмович Василенко
смерть: 1945, Ничипорівка, Яготинський район, Київська область, УРСР, СРСР
Батьки
 
== 3 ==
Олімпіада Власіївна Василенко
народження: близ. 27 листопада 1927, Війтовці
шлюб: Йосип
смерть: 27 квітня 2008, Ничипорівка, Яготинський район, Київська область, Україна
Василь Власійович Василенко
народження: близ. 1923
смерть: 1942
Петро Власійович Волош Гетьманець Полтавець Василенко
народження: 1921, Війтовці, Яготинський район, Київська область, УСРР
хрещення: 1921, Війтовці, Яготинський район, Київська область, УРСР
смерть: 2 травня 1946, Закерзоння, Польша, загинув під час операції "Вісла"
поховано: 2 травня 1946, Новий Люблинець, Польша
== 3 ==

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»