Іван Данилович Обіух нар. 17 січня 1920 пом. 23 січня 1980

З сайту Родовід

Запис:949538
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Обіухи
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Іван Данилович Обіух
Батьки

Данило Обіух [Обіухи]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Обіух_Іван_Данилович

Події

17 січня 1920 народження: Світильня, Остерський повіт, Чернігівська губернія, УСРР

шлюб: Ольга Захарівна ? (Обіух) [?]

народження дитини: Людмила Іванівна Обіух [Обіухи]

23 січня 1980 смерть: Київ, УРСР, СРСР

Нотатки

Іван Данилович Обіух (17 січня 1920, Світильня — 23 січня 1980, Київ) — український червоний козак, радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки війни з єврофашистськими загарбниками понтонер-моторист катера 7-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону 7-ї гвардійської армії Степового фронту, рядовий.

Народився 17 січня 1920 року в селі Світильні (тепер Броварського району Київської області) в простій українській сільській родині трудових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда. Член КПРС з 1942 року. Закінчивши дев'ять класів сільської школи, працював у колгоспі.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Був катеристом понтонно-мостового полку у складі Південно-Західного, Сталінградського, 1-го Українського фронтів, забезпечував переправу військ через Дон, Донець, Дніпро, Дунай і інші річки.

Відзначився 26 вересня 1943 — 1 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра в районі острова Глинськ-Бородаєвський (біля села Бородаївки Верхньодніпровського району Дніпропетровської області). На катері забезпечував поромну переправу артилерії, танків і піхоти, чим сприяв успіху бойових дій на плацдармі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року за успішне форсування Дніпра, переправу під вогнем противника безлічі техніки і військ і проявлені при цьому мужність і героїзм рядовому Івану Даниловичу Обіуху присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1515).

У 1945 році закінчив Московське військово-інженерне училище. З 1955 року лейтенант І. Д. Обіух в запасі. Працював начальником автоколони. Жив у Києві. Помер 23 січня 1980 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.

Троюрідний брат Василя Андрійовича Деревця з яким підтримував дружні відносини.

+ + +

Упокой, Боже, Івана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія


Від дідів до онуків

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами