| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Петро Григорович Галаган нар. 1792 пом. 1855
З сайту Родовід
| Рід | Галагани |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Петро Григорович Галаган |
| Батьки
♂ Григорій Іванович Галаган [Галагани] нар. 1768 пом. 1803 ♀ Ярина Антонівна Милорадович [Милорадовичі] пом. 1809 | |
Події
1792 народження:
1855 смерть:
Нотатки
Власником маєтку в Дігтярях та ще земель і 8 тисяч кріпосних душ у Полтавській і Чернігівській губерніях став старший син Григорія Івановича бездітний Петро (1792-1855), а Сокиринці дісталися молодшому Павлові (1793-1834). Обидва брати отримали освіту в петербурзькому училищі вищих наук. Причому молодший Павло показав гарні здібності до наук, добре вчився, мав велику схильність до мистецтва, добре малював, з захопленням вивчав архітектуру. Після училища, брати Галагани вчилися в Гірничому інституті.
Був Шевченко й у маєтку іншого Галагана — Петра Григоровича, нащадка козацького старшини Гната Галагана, який свого часу допомагав руйнувати Запорізьку Січ. Тут також його вразив контраст між багатством і бідністю: «Видите, паны там бенкетуют, а мужики голодают. Да еще мало того: в селе, кроме корчмы, что ни улица, то и шинок, а в каждом шинке, для приману людей, /130/ шарманка играет. Вот мужик бедный и пропивает последнюю нитку...» (III, 232-233).
П. Галаган також вважався меценатом. Широко славився в околиці його маєток у с. Дігтярі: «Громадный барский дом, великолепный сад с огромными оранжереями, бесчисленною прислугою, большой и превосходный оркестр делали Дихтяри одним из приятнейших домов в Малороссии».
Від дідів до онуків
військове звання: секунд-майор (1784)
заняття: Глинский уездный предводитель дворянства Полтавской губернии
шлюб: ♀ Елена Ивановна Тарновская (Милорадович)
смерть: 1788
шлюб: ♀ Марфа Богдановна Брежинская (Милорадович)
військове звання: 1784, капитан
