Іван Ілліч Олександрович нар. 14 вересня 1720 пом. 1 січня 1790

З сайту Родовід

Revision as of 17:39, 11 березня 2015 by Serge-kazak (Обговорення | внесок)
(різн.) ←Старша редакція | Current revision (різн.) | Новіша редакція→ (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Олександровичі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Іван Ілліч Олександрович
Батьки

Ілля Олександрович Олександрович [Олександровичі] пом. після 1729

Домникія Василівна Свічка [Свічки] пом. після 1731

[1]

Події

14 вересня 1720 народження:

народження дитини: Олександра Дмитрівна Олександрович (Бразоль) [Олександровичі]

заняття: подкоморий (подскарбий) (казначей) Лубенского повета

помешкання: Великая Круча, Пирятинская сотня, Полтавская губерния, Малороссия

титул: дворянин

шлюб: Ефросинья Григорьевна Огранович (Александрович) [Ограновичи] нар. розрах. 1716 пом. оцін. 8 грудня 1816

1754 народження дитини: Ульяна Ивановна Александрович [Александровичи] нар. 1754 пом. 1836

1760 народження дитини: Порфирий Иванович Александрович [Александровичи] нар. 1760 пом. 3 травня 1830

оцін. 1765 народження дитини: Российская империя, Надежда Ивановна Александрович (Дурова) [Александровичи] нар. оцін. 1765

1 січня 1790 смерть:

Нотатки

Згадки

І.В.Свічка помер бездітним і свічківська маєтність перейшла його двом сестрам: Катерині Василівні - в заміжжі за Миколою Івановичем Юркевичем та Домнікії Василівні - в заміжжі за Ільком Андрійовичем Олександровичем. Обидва ці поміщики (Юркевич і Олександрович) мали тут кожний свій приїжджий двір садиби, в яких були панські будинки для проживання в них власників маєтностей під час їх приїзду до Свічківки і хати для постіного проживання двірні.

В "Описах Київського намісництва" за 1781 рік Свічківка записана слободою. Тут нарахвувалось хат посполитих власницьких (поміщицьких) та козацьких підсусідків - 48, в яких проживало 239 душ. До кінця ХVІІІ століття в Свічківці поміщики постійно не проживали і лише з початком ХІХ століття тут оселилися Олександровичі в своєму маєтку, а замість Юркевичів господарем другої частини Свічківки став ротмістр Піщанський, який разом із ріднею тут оселився.

...

Гордый, властолюбивый малороссийский пан. "Был величайший деспот в своём семействе; если он что приказывал, надобно было слепо повиноваться, и не было никакой возможности ни умилостивить его, ни переменить однажды принятого им намерения".

Мысли не допускал отдать замуж свою дочь за "москаля", а особенно военного. В первом порыве гнева проклял сбежавшую дочь и ничего слышать не хотел, и гнев его возрастал, по мере как старались смягчить его.

Между тем, спустя время после рождения внучки Нади ее своенравный и гордый малороссийский дед опамятовался. Он отправился в Киев к архиерею, чтобы тот освободил его от необдуманной клятвы и разрешил снять проклятие с дочери. После этого дед запоздало в письме благословил молодых и призвал в родительское гнездо получить личное благословение и назначенную дочке долю приданого.

Все это было замечательно, но осуществить удалось нескоро, лишь когда у ротмистра стало уже трое детей. Когда он вышел в отставку и отправился в Москву за назначением на штатскую службу, только тогда мать с детьми сумела выбраться на Украину.

[ред.] Джерела

  1. http://forum.vgd.ru/1/812/60.htm -

Від дідів до онуків

Діди
Лук'ян Леонтійович Свічка
інше: подарил дворище своё в г.Пирятине "будучое против церкви Святого Успения" сыну Пирятинского стоника Корнеевича Акиму Григорьевичу
шлюб: Євфимія Василівна Громика (Свічка)
шлюб: Ирина ? (Свечка)
власність: 24 жовтня 1699, получил гетманский универсал на имения, доставшиеся ему по завещанию отца, а именно: мельницы в селах Гурбинцах, Новой Гребле и Каплинцах, с.Давыдовка и разные "гаи, леси, сеножати и иные грунта" с людьми, поселенными в с.Малютинцах на купленных отцом землях. Продолжал, по примеру отца, скупку земельных угодий.
власність: 1 грудня 1699, купил за 350 золотых двор у Ефима Андреевича Гладкого, сотенника Пирятинского
інше: 1716, выдавая дочь Анну замуж за Ивана Семеновича Вакуленка, отделил ей в приданое мельницу на Пирятинской гребле, несколько лесов, двор с садом в с.Деймановке возле церкви и усадебное место в г.Пирятине
інше: 21 січня 1717, продал Лубенскому полковнику Андрею Марковичу за 400 золотых "Яр Великий с сенокосами, до него прилеглими, с ставком и с греблею над Оржицей, с краю занйдуючийся, так теж поруб Шелехувку, над речкою Чумгаком стоячий, помеж с грунтом пана Полуботка, полковника Черниговского, с сенокосними луками, до него прилеглими по сем боку Чумгаку"
військове звання: 1718, Бунчуковый товарищ
інше: 29 червня 1719, продал за 1500 злотых своему зятю Ивану Семеновичу Вакуленку мельницу на Заречьи под Пирятином и хутор Сурмачевский "со всеми до его належитостями"
інше: 15 квітня 1720, продал Лубенскому полковнику Андрею Марковичу за 5000 золотых "грунт", именуемый Короваи, над р.Оржицею "с поделанними на нем прилеглими до оного угодиями" при этом вместе со соей долей, также продал и наследственную часть малолетнего Алексея Стефановича Свечки, права на которые не принадлежали Лукьяну Свечке. Данная купля-продажа была оформлена в виде купчей, в которой вся ответственность за возможные последствия и притензии родственников возлагалась на Лукьяна Свечку. Андрей Маркович силой вынудил Лукьяна подписать данную купчую, посадив его под арест за то, что тот якобы похитил деньги из Пирятинской церкви. И только после подписания купчей Лукьян Свечка был отпущен на волю. Однако близкие Алексея Стефановича Свечки и он сам не могли смириться с потерей, принадлежащего им по праву села, и с 1743 года начинается почти 100-летняя тяжба Марковичей со Свечками за село Короваи. Описание этой тяжбы описано в работе М.Г. Астряба "Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Пасютами (1720-1827 гг.)", опубликованной в Трудах Полтавской ученой архивной комиссии.
інше: 1731, продал генеральному обозному Якову Лизогубу сенокосный яр "Кононовский" около Сурмачевского хутора
інше: 11 грудня 1732, передал во владение зятя Ивана Вакуленка (Вакуловича) "село Малютинцы, поля пахатные и сенокосы, ставок Ахремовский и леваду, тамож зостаючую"
інше: 18 липня 1733, выдал генеральному подскарбию Андрею Марковичу запись, подтверждающую прежде совершенные купчие крепости на имения и точнее определяющую их границы
Іван Леонтійович Свічка
заповіт: 1699, по завещанию отца получил село Деймановку, хутор Короваи с людьми, в нем поселенными и мельницы в Круче под селом Повстином
смерть: до 1707
Любов Леонтіївна Свічка
власність: 1699, будучи девицей, получила по завещанию отца разную движимость
смерть: після 1699
Василь Леонтійович Свічка
власність: 14 липня 1684, получил от своего деда Мартына Лещенка половину леса между Антоновкою и Усовкою (в этом акте назван Васильком Леонтиевичем Свечченком). По завещанию отца получил греблю с мельницами в селе Оробьях, целый ряд лесов, хутор над Оржицей, прозываемый Городище, людей, вновь поселившихся в деревне Корнеевке и Городище, и село Антоновку.
інше: 1688, живя в Пирятине, пожертвовал Лубенскому Мгарскому монастырю 5 талеров
шлюб: Февронія Андріївна Солонина (Свічка) , 1ж.:
шлюб: Анна Ивановна Мазараки (Свечка) , 2 ж.:
військове звання: 1702, Знатный войсковой товарищ, бунчуковый товарищ
власність: 1706, купил "стенку, стоячую над Чумгаком, з яром сенокосним", ниже с.Коломийцов (здесь поселена была деревня Свечковка)
смерть: 1714
Дем'ян/Даміан/ Мазаракі
народження: близ. 1685
смерть: в Дербентском походе
Діди
Батьки
Иван Александрович Александрович
військове звання: войсковый товарищ
заняття: подкоморий
власність: владелец хутора Слепород
смерть: після 1716
Ілля Олександрович Олександрович
військове звання: войсковой товарищ
шлюб: Домникія Василівна Свічка
військове звання: 1729, бунчуковый товарищ
смерть: після 1729
Іван Васильович Свічка
військове звання: 1732, Бунчуковый товарищ
смерть: 1732, Російська імперія
Степан Васильович Свічка
шлюб: Ірина Петрівна Булавка (Свічка, Милорадович)
власність: 1699, По завещанию деда получил лес и хату в селе Биевцах, а после отца - разные хутора.
титул: 1719, Знатный войсковой товарищ
власність: 10 січня 1719, купил у Евдокии Федорихи Ничипоренковой двор в Пирятинском замке за 50 талеров.
смерть: 1720
Батьки
 
== 3 ==
Григор Ілліч Олександрович
військове звання: військовий товариш
Ефросинья Григорьевна Огранович (Александрович)
народження: розрах. 1716, или 1728
помешкання: Великая Круча, Пирятинская сотня, Полтавская губерния, Гетманщина
шлюб: Іван Ілліч Олександрович
смерть: оцін. 8 грудня 1816, или 12 авг.
Іван Ілліч Олександрович
народження: 14 вересня 1720
заняття: подкоморий (подскарбий) (казначей) Лубенского повета
помешкання: Великая Круча, Пирятинская сотня, Полтавская губерния, Малороссия
титул: дворянин
шлюб: Ефросинья Григорьевна Огранович (Александрович)
смерть: 1 січня 1790
== 3 ==
Діти
Ульяна Ивановна Александрович
народження: 1754
смерть: 1836
Марфа Яковлевна Лизогуб (Александрович)
народження: 1774, Чернигов, Гетманщина
опис особи: "девица редкой красоты"
шлюб: Порфирий Иванович Александрович
смерть: 22 жовтня 1839, Большая Круча, Полтавская губерния
Порфирий Иванович Александрович
народження: 1760
військове звання: секунд-майор
шлюб: Марфа Яковлевна Лизогуб (Александрович)
смерть: 3 травня 1830, Большая Круча, Полтавская губерния
Діти
Онуки
Василь Степанович Чернов
народження: 1776, Російська імперія
заняття: Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія, дворянский заседатель 14-го класса земского суда
шлюб: Надія Андріївна Дурова (Чернова) , Сарапул, Вятская губерния, Российская империя, Вознесенский собор
Надія Андріївна Дурова (Чернова)
народження: 17 вересня 1783, Київ, Російська імперія
шлюб: Василь Степанович Чернов , Сарапул, Вятская губерния, Российская империя, Вознесенский собор
факт 1: 17 вересня 1806, Російська імперія, ночью сбежала вслед за казачьим полком, переодевшись в казачий мундир
помешкання: між 1807 та 1808, Сарапул, Российская империя, уехала в Сарапул к отцу, прожила там более двух лет
факт 2: 1811, Российская империя, вновь явилась в полк (Литовский уланский полк)
факт 3: травня 1813, Российская империя, снова появилась в действующей армии и приняла участие в войне за освобождение Германии, отличившись при блокаде крепости Модлина и взятии города Гамбурга
факт 4: 1816, Российская империя, уступив просьбам отца, вышла в отставку в чине штабс-ротмистра и пенсионом и жила то в Сарапуле, то в Елабуге
помешкання: 1826, Елабуга, Вятская губерния, Российская империя, поселилась у своего брата
факт 5: 1836, Российская империя, отправилась в Петербург, чтобы издать «Записки кавалерист-девицы»
факт 6: з 1836 до 1840, Российская империя, кроме «Записок» увидели свет многие произведения Дуровой. Их печатали «Современник», «Библиотека для чтения», «Отечественные записки» и другие крупные столичные журналы. Вышли несколько ее книг, четыре тома повестей и рассказов. Но все же именно «Записки» сделали Дуровой имя и славу одной из первых писательниц.
інше: між 1840 та 1841, Российская империя, последний раз она побывала в Петербурге
помешкання: з 1841 до 1866, Елабуга, Вятская губерния, Российская империя
смерть: 21 березня 1866, Елабуга, Вятская губерния, Российская империя, (2 апреля по нов. ст.) (ныне - респ. Татарстан)
поховано: 24 березня 1866, Елабуга, Вятская губерния, Российская империя, Троицкое кладбище
Василь Андрійович Дуров
народження: 21 січня 1799, Російська імперія
військове звання: Російська імперія, офицер уланского полка
шлюб: Александра Михайловна Короткова (Дурова)
заняття: з 1825 до 1829, Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія, городничий
інше: з серпня 1829 до вересня 1829, Російська імперія, встречался с Пушкиным на Кавказских минеральных водах
заняття: з 1831 до 1835, Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія, городничий
заняття: з 1839 до 1840, Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія, городничий
смерть: після 1860, Російська імперія
Павел Васильевич Горленко
шлюб: Варвара Порфирьевна Александрович (Горленко)
інше: 1812, депутат дворянства Пирятинского уезда
інше: з 1812 до 1835, коллежский регистратор
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Іншими мовами