УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Іван Микитович Гордієвський нар. 13 березня 1854 пом. 14 липня 1927

З сайту Родовід

Запис:919937

Рід	Гордієвські
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Іван Микитович Гордієвський
Батьки ♂ Микита Гордієвський [Гордієвські]

Події

13 березня 1854 народження: Російська імперія

народження дитини: ♀ Марія Іванівна Гордієвська (Филипович) [Гордієвські]

шлюб: ♀ ? (Гордієвська) [?]

23 травня 1885 народження дитини: Зеленьки, Київська губернія, Російська імперія, ♂ Михайло Іванович Гордієвський [Гордієвські] нар. 23 травня 1885 пом. 27 березня 1938

14 липня 1927 смерть:

Нотатки

Першим представником родини Гордієвських, що став активним учасником українського визвольного руху 1920-х — 1950-х рр., виходячи з наявних документальних підтверджень, є Іван (у деяких джерелах зустрічається ім’я Іоан або Йоан) Микитович Гордієвський (13 березня 1854 р. — 14 липня 1927 р.). На сьогодні нами не в повній мірі зібрано матеріал щодо його персони, але встановлено, що він народився у Київській губернії у сім’ї священика, який походив з давнього козацького роду, був священиком Української греко-католицької церкви, митратом (священнослужитель нагороджений митрою, титул у греко-католицькій церкві, який давали священикам за особливі заслуги перед Святою Церквою), архипрезвітером, настоятелем кафедри у Станіславі[11]. Відомий як філантроп[12], багато займався благодійною діяльністю в допомогу злиденним. Його духовником був знаний діяч української культури — священик, історик, археолог, педагог, журналіст Петро Гаврилович Лебединцев (1820–1896), земляк, якому він присвятив декілька пам’ятних праць.

Все своє життя Ів. Гордієвський присвятив служінню людям, українському народові. Одним із головних аспектів його різноманітної плідної діяльності, на відміну від старшого брата – Петра Микитовича Гордієвського (1842 — після 1914), який будучи депутатом ІІІ Державної Думи Російської імперії виступав на боці монархічно-консервативних сил, та брав участь у «Російських зборах» (з 1907 р. голова полтавського відділу, одного з найчисленніших в Україні)[14], була участь в українському визвольному русі.

Довгі роки служив священником у селі Лозуватка.