УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Петро Микитович Гордієвський нар. 1842 пом. після 1914

З сайту Родовід

Запис:919931

Рід	Гордієвські
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Петро Микитович Гордієвський
Батьки ♂ Микита Гордієвський [Гордієвські]
Вікі-сторінка	wikipedia:uk:Гордієвський_Петро_Микитович

Події

1842 народження: Київська губернія, Російська імперія

після 1914 смерть:

Нотатки

Гордієвський Петро Микитович (1842, Київська губ. – після 1912,?) – громадський діяч та педагог.

Народився у Київській губернії у сім’ї священика, який походив з давнього козацького роду. Закінчив Київський університет (історико-філологічний факультет), деякий час працював вчителем у Прилукської гімназії, потім – у полтавському реальному училищі. У Полтаві почав громадську діяльність, спочатку як гласний міської думи (з 1896 року), де завідував господарчим відділом та як голова полтавського економічного товариства. Це товариство вважалося «одне з найміцніших у Російській імперії» [1] . Крім того, він опікується церковно-приходськими школами, та, пізніше – приватними жіночими гімназіями. Під час революції 1905-1907 рр. Петро Гордієвський виступає на боці консервативних сил, та бере участь у «Руських зборах (рос. «Русское собрание), у лютому 1906 року очоливши його полтавський відділ.

У 1907 р. Петра Гордієвського було обрано депутатом ІІІ Державної думи Російської імперії від другого з’їзду міських виборців Полтавської губернії. В Думі він входив до складу Російської національної групи, був членом трьох комісій: освітньої, комісії про торгівлю та промисловість, комісії для розгляду законопроекту про гімназії і підготовчі училища. Виступав як доповідач від освітньої комісії. Після закінчення депутатських повноважень повернувся до Полтави, невдовзі виїхав до Бару, де обійняв посаду викладача реального училища. Достовірної інформації про місце та обставини його смерті досі не знайдено.

Все своє життя Ів. Гордієвський присвятив служінню людям, українському народові. Одним із головних аспектів його різноманітної плідної діяльності, на відміну від старшого брата – Петра Микитовича Гордієвського (1842 — після 1914), який будучи депутатом ІІІ Державної Думи Російської імперії виступав на боці монархічно-консервативних сил, та брав участь у «Російських зборах» (з 1907 р. голова полтавського відділу, одного з найчисленніших в Україні)[14], була участь в українському визвольному русі.