| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Семен Опанасович Квітка
З сайту Родовід
| Рід | Квітки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Семен Опанасович Квітка |
| Батьки | |
Події
військове звання: сотник (1672)
військове звання: наказной полковник Харьковский
військове звання: полковой судья Харьковского Слободского полка (с 1673)
інше: последний раз упоминается в 1713 в том же звании, умер в возрасте 80 лет
близ. 1670 народження дитини: ♂ Григорій Семенович Квітка [Квітки] нар. близ. 1670 пом. 1734
Нотатки
Семен Опанасович Квітка - сотник Харківського козачого полку (1673), потім харківський полковий суддя.
Одного дня 1604 року до Києва прибився звідкись дід із внуком-сиротою Григорієм. Невздовзі дід помер, а внук прижився. За ніжну вдачу і незвичайну вроду підлітка прозвали Квіточкою, а коли підріс — Квіткою. Згодом у нього закохується горда красуня, дочка київського воєводи, і парубок відповідає палкою взаємністю. Вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків і тікають на вільні, дикі тоді, землі Лівобережжя. На березі річки Уди засновують поселення — початок майбутнього Харкова й усієї Слобожанщини. Це був прапрадід Григорія Федоровича, що заснував рід Квіток.
сотник (1672), наказной полковник и полковой судья Харьковского Слободского полка (1673), умер в возрасте 80 лет
Від дідів до онуків
помешкання: 1720, Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина, После Андрея Андреевича Гамалеи осталось три сына: Василий, Григорий и Иван. На основании их малолетства, гетман Скоропадский отобрал у них село Середину-Буду, а потом «за верную службу их отца, помершего в шведском походе, и признав их к службе готовыми», дал им вместо того села в Агарской сотне село Борщов и село Чехову с хутором. Очевидно, сыны Андрея Гамалея, достигши зрелого возраста, сами добились этих имений, попросив, кого надо.
шлюб: ♀ Марфа Григорівна Квітка (Гамалія) , Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина
помешкання: 1723, Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина, Для характеристики братьев Василия и Григория Гамалеи как помещиков, может служить жалоба, поданная на них жителями села Борщова наказному гетману Полуботку. Очевидно, Гамалеи уверились, что смерть их отца, убитого под Несвижем, давала им право насилия над подданными.
смерть: 1726
