| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Іван Степанович Войнаровський
З сайту Родовід
| Рід | Войнаровські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Іван Степанович Войнаровський |
| Батьки | |
Події
народження дитини: ♂ Георгій Іванів син Войнаровський [Войнаровські]
народження дитини: ♂ Степан Антоній Іванів син Войнаровський [Войнаровські]
народження дитини: ♂ Андрій Іванів син Войнаровський [Войнаровські]
народження дитини: ♂ Петро Павло Іванів син Войнаровський [Войнаровські]
шлюб: ♀ Олександра Степанівна Мазепа (Обидовська, Витуславська, Войнаровська) [Мазепи] пом. 1695
близ. 1680 народження дитини: ♂ Андрій Іванович Войнаровський [Войнаровські] нар. близ. 1680 пом. 1740
Нотатки
Син Стефана – знатний магнат Ян (Йоанн) Войнаровський (мій пра-пра-пра-пра-пра-пра-прадід) обіймав вагомі державні посади в Речі Посполитій, був маршалком сеймику Київського воєводства, київським земським суддею, володимирським підстаростою, депутатом на королівський сейм від шляхтичів Київського воєводства. До того ж він мав почесний титул овруцького королівського ловчого.
Перші згадки про Яна Войнаровського в історичних документах датуються 1659 роком. Наступного, 1660-го року він одружився із волинською шляхтянкою Агнешкою-Анною Суходольскою. У подружжя Яна й Агнешки-Анни народилося дві доньки та четверо синів — Пйотр-Павол, Анджей, Георгій і Стефан-Антоній. Овдовівши, Ян одружився з Олександрою Мазепиною, єдиною сестрою Івана Мазепи. У другому шлюбі у нього народився син Андрій – племінник і один із найближчих сподвижників гетьмана.
Старший син Яна Войнаровського – Пйотр-Павел (мій пра-пра-пра-пра-пра-прадід) перейняв батьківський титул овруцького ловчого і обіймав в Овручі уряд підстарости. Він мав трьох синів у шлюбі із Йоанною Вроновською. Один із них Міхал-Казимир (мій пра-пра-пра-пра-прадід). Згодом мав трьох онуків (серед них: Себастьян мій пра-пра-пра-прадід), тринадцять правнуків, у тому числі Франц (мій пра-пра-прадід) – батько моєї прапрабаби Юлії Войнаровської.
Крім того Ян Войнаровський був двоюрідним братом Юрія Немирича (сина Марти з Войнарової) – знатного магната, відомого польсько-українського дипломата і діяча часів другої половини ХVII століття. Немирич був правою рукою гетьмана Виговського, автором концепції Великого князівства Руського, а також головним ідеологом і лобістом Гадяцької Угоди, в результаті якої мала утворитися Річ Посполита трьох рівних народів – польського, литовського і українського. Нажаль громадянська війна спровокована агентами московітів заблокувала втілення цього перспективного геополітичного проекту. Юрій (Єжи) Немирич і Андрій Войнаровський були знаними й шанованими у багатьох королівських дворах Європи, зокрема, дружили і родичалися зі шведськими королями.
Суддя київський.
Від дідів до онуків
військове звання: з 1695 до 1701, Нежин, полковник Нежинский
військове звання: 1695, наказной гетман
шлюб: ♀ Анна Василівна Кочубей (Обидовська) , Нежин
військове звання: з 1700 до 1701, наказной гетман
смерть: лютого 1701
шлюб: ♂ Андрій Іванович Войнаровський
шлюб: ♂ ? Лимонт
смерть: Швеция
