УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Ігнатій Виговський нар. до 1600
З сайту Родовід
Рід | Виговські |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Ігнатій Виговський |
Події
до 1600 народження:
народження дитини: ♀ Олександра [?]
народження дитини: ♂ Богдан Ігнатійович Виговський [Виговські]
народження дитини: ♂ Іван Ігнатійович Виговський [Виговські]
народження дитини: ♂ Євстафій Ігнатійович Виговський [Виговські] пом. 1663
Нотатки
Дед гетмана Игнат Выговский 1612 предпринял попытку продать часть Выгове Василию Котичинському за внушительную сумму - 1000 злотых, но против этого активно выступают Федор и Андрей Выговские (видимо, брать Игната) и не допустили Котичинського вступить во владение [556, 271].
В 1617 г. Константин Выговский отдал в залог своему зятю Петру Кожуховская часть Выгове за 200 польских золотых [556, 333, 348]. 1619 запись от Выговских Лаврину Выговскому на залог мельницы на р Могильный в почвах Выговских [556, 231 н].
Отец гетмана Евстафий Выговский 1619 предъявил Максима Билошицкого о нападении между достатком Лисовщиною и достатком названными Белошицкий [556, 311 об.]. Евстафий и Константин Выговские были в хоругви с Адамом Киселем. Евстафий, кроме сестры, имел братьев. Богдан Игнатьевич был мужем (1600) Анны Романовны искоростенских [20, 65]. В 1633 г. видим Ивана Игнатьевича, 1644 запись Вичистий от него части в с. Вигов с островами старым и новым [556, 157 н]. Адам Выговский заявлял свои претензии, почему наследство после смерти Филона Выговского перешла к Ивану Выговскому [556, 185], в споре участвовал и Самойло Выговский [556, 187]. 1643 жалоба от Самуэля Выговского на сукейсорив Филона Выговского о части Выгове [556, 194]. 1644 видение возного о сожжении гумна подданного Адама Выговского в с. Копище [556, 167]. 1646 иск Адама Выговского в Большом Выгове к искоростенских о почвах Сталецьки [556, 98 об.]. 1646 иск от Адама Выговского в с. Жабчич к Каторжины Мержвинский о грабеже сена на собственных почвах в с. Копище [556, 89 н]. 1644 позыв от Адама Выговского на Выговских о непризнання квиты с залогом части умершего Филона Выговского данным правом умершему Ивану Выговскому [556, 186]. Самойло Выговский стал полковником бихивським и попал в плен к московских воевод 4 декабря 1659 в Старом Быхове.
Было два Федоры Выговских: Федор Кирьякович и Федор Игнатьевич. 1644 посессия от Федора Кирияновича в части Выгове [556, 167 об.]. Полагаем, что в отношении последнего из них есть свидетельства о том, что Иван Выговский 14 января 1644 сделал Вичистий запись Федору Выговскому на почвы в с. Выгове с островами Старым и Новым [620, 197], ему же Выговские отдавали в посессию владения по обе стороны г. Могильный. Весной 1648 г. польский коронный гетман Николай Потоцкий сделал запись Федору Выговскому на с. Вигов [620, 175 н]. О нем писал СенютовичБережний: «Федор Выговский, человек близкий гетману Ивану. Был он наместником Киевского воеводы и членом Киевского братства (1631 г.). Знаем, что в 1656 году ездил в свое имение на Выговщина. В 1657 г. ездил гетманским послом в Москву, а, согласно В. К. Липинским, бывал послом и в Польшу. Его подпись стоит под Гадяцкой соглашением 1659 Получил от поляков предоставления городка Стеблев в 1659 г. ». Федор Виговский получил Стеблев в дидичне владения, а затем уступил его И. Тюри.
В 1636 г. Котичинський купил почвы над г. могильной у Лазаря Выговского [556, 349]. 1636 Мочульская подали выгоду на Выговских о непризнання записи на ¼ почв Выговских у отца их купленных [556, 82 об.]. 1636 Выговские судились Третьяка о наваждение подданных луганских на деревню и почвы Выговские [556, 55 об.]. 1644 иск в с. Кузьмича от Выговских к Третьяка о выделении ими или отдания ½ Выговского почвы [556, 189 об.]. 1644 Лащ выбил одного из Выговских из с. Лебединец. 1645 Кирилл Выговский предъявил Василия и Николая Софонович Стржалков об избиении его отца и захвата его вещей [556, 374]. 5 июня 1643 Выговские судились Марию Стефановичеву за имения в с. Закреминниця у Краснополя [556, 144]. В цей же час Тишкевичі вигнали 8 підданих Виговських з їх дворів в с. Путищах [556, 180]. 1645 р. Мержвинський вибив Виговських з Бехівських грунтів [556, 373 зв.]. Лука Виговський у 1649 р. соратник сотника Овруцького полку Василя Желєзки. 1633 р. запис Федора Дмитровича Єльця на вічність Луці Виговському міста Лещин (Лещижин чи Лещижинці) над р. Гуйво за 2000 злотих з с. Стариками [556, 30]. Того ж року Теофіла Горайська Горностаєва відкупила у Луки Виговського добра свого міста Лещижина з с. Стариками за 50 000 злотих [556, 30]. Немиричі гвалтовно напали на грунти Виговських в с. Боровичі, підсудок київський Лукаш Виговський позивався з метрополією Київською за наїзди на церковні грунти [620, 175 зв], а 14 липня 1644 р. він вже позивав одного з Голубів, власника Нового Брусилова щодо нападу підданих останнього на грунти Ставецькі, звані Радомисльські.
Пізніше Іван Виговський клопотав перед В. В. Бутурліним за брата Данила. 8 грудня 1654 р. той у відповідь сповіщав генеральному писареві, що під час відправки посольства Бутурліна не було біля царя, він не міг виконати прохання щодо брата Виговського, який у Москві був теж не в присутності боярина, але останній переказував про охочу службу генерального писаря [620, 2]. 30 травня 1659 р. разом з Смілою отримав ряд сіл Корсунському і Білоцерківському повітах [827, 768].
Костянтин Остапович був серед зустрічаючих посольство А. Матвєєва на початку січня 1655 р. в Білій Церкві [620, 9]. За сеймовим рішенням 1659 р. і королівським привілеєм 20 травня 1659 р. отримав маєток Смілу [853, 303].
Козацький полковник Юрій (Георгій) був двоюрідним братом Івана Виговського, він з однієї гілки з Самійлом, сотником, потім полковником биховським (? 1659.4.12.). 1644 р. Марія Скурат (Скуратівська) позивала свого чоловіка Юрія Виговського за передачу третьої частини с. Скурат Багриновському без її відому [556, 160]. Вона ж вела тяжбу за с. Скурати зі Стефаном Багриновським. Серед найближчого оточення Виговських були представники шляхетських родин, що покозачилися, Скуратівські, Яблонські, Статкевичі, Суходольські, Боглевські, Верещаки, Богушевичі, Ласки, Ольшанські, Пашинські.
Король Сигізмунд 1541 р. надав маєтність Вигов на р. Вигов братам Лучичам. 21 вересня 1571 р. зем’яни київські Фалко Давидович і Богдан Федькович Виговські отримали привілей на маєтності Вигов і вольності їх . 1576 р. відбувся продаж Виговськими с. Мартиновщизни над р. Кам’яницею Василю Богдановичу вічно з грунтами. 15 лютого 1581 р. Виговські отримали підтвердження на Виговщину і на служби земські Петровські У той час вони вже сварилися за землі і документи. у 1606 р. хтось із Соколовських вводиться у володіння землею у селі Лісовці, заставленої Виговськими.
Дід гетьмана Гнат Виговський 1612 р. зробив спробу продати частину Вигова Василю Котичинському за значну суму — 1000 злотих, але проти цього активно виступають Федір і Андрій Виговські (мабуть, брати Гната) і не допустили Котичинського вступити у володіння У 1617 р. Костянтин Виговський віддав у заставу своєму зятю Петру Кожуховському частину Вигова за 200 польських золотих. 1619 р. запис від Виговських Лавріну Виговському на заставу млина на р. Могильній в грунтах Виговських
Від дідів до онуків
шлюб: ♂ Іван Остафійович Виговський
смерть: 1664, Руда, Річ Посполита