УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Степан Петрушевич нар. 16 серпня 1855 пом. 13 січня 1920
З сайту Родовід
Рід | Петрушевичі |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Степан Петрушевич |
Батьки
♂ Омелян Петрушевич [Петрушевичі] нар. 1830 пом. 9 жовтня 1901 ♀ Савина Коцюба (Петрушевич) [Коцюби] пом. до 1881 |
Події
16 серпня 1855 народження: Любинці, Стрийський повіт, або Дуліби
народження дитини: ♀ Ігнатія Петрушевич [Петрушевичі]
шлюб: ♀ Ольга Дорош (Петрушевич) [Дороші]
1879 посвята у духовний сан:
з 1879 до 1880 заняття: Семигинів, Стрийський повіт, сотрудник
з 1880 до 1881 заняття: Щирець, Львівський повіт, сотрудник
1880 народження дитини: Ракобовти, Камінко-Струмилівський повіт, ♂ Лев Петрушевич [Петрушевичі] нар. 1880 пом. 1940
з 1881 до 1883 заняття: Покрівці, Жидачівський повіт, адміністратор парохії
з 1883 до 1894 заняття: Польове, Радехівський повіт, парох
з 1894 до 1918 заняття: Холоїв, Радехівський повіт, парох
13 січня 1920 смерть: Слобідка
Нотатки
Отець Степан Петрушевич, старший брат Президента ЗУНР д-ра Євгена Петрушевича, народився 1855 року в колишній княжій столиці Бузьку, де його батько, о. Омелян, буз парохом, а опісля і деканом та віце-маршалом Повітової Ради в Камінці Струміловій. До народної школи ходив в Бузьку, а опісля до української академічної гімназії у Львові. Богословські студії закінчив у Львові і був висвячений в 1879 році. О. Степан Петрушевич був довголітнім парохом містечка Холоєва, що лежить при гостинці між повітовим містом Камінною Струміловою і Радеховом. Був людиною енергійною і дуже рухливою. З молоду був свідомим українцем. Холоїв в часі, коли став його парохом, мав в повіті дуже погану славу. Населення його було під моральним і політичним поглядом здеморалізоване. О. Ст. Петрушевич зробив з нього зразкову парохію і твердиню українства. Заложив і провадив читальню «Просвіта» і позичкову касу. Належав до міської Ради і вмів з жидівськими радними наладнати такі відносини, що вони піддержували українців.
Степан, нар. 1855 р., був священиком. Помер на тиф у 1920 р. недалеко Бірзулі як духовник Української Галицької Армії (УГА).
[ред.] Джерела
- ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архиєпархії (1832—1944). Т. 2. — К., 2004. — с. 348 -
Від дідів до онуків

посвята у духовний сан: 1847
заняття: з 1847 до 1850, Львів, митрополичий капелан
заняття: з 1850 до 1857, Львів, митрополичий нотар
заняття: з 1857 до 1862, Новиця Горішня, Калуський повіт, парох
заняття: з 1862 до 1913, Львів, член митрополичої консисторії
заняття: з 1874 до 1913, кустос
смерть: 23 вересня 1913, Львів, або 2 вересня
шлюб: ♀ Марія Сабат (Петрушевич)
посвята у духовний сан: 1834
заняття: з 1834 до 1872, Руда, Жидачівський повіт, адміністратор до 1838, згодом парох
смерть: 9 травня 1872, Руда

смерть: 29 серпня 1940, Гермсдорф, Німеччина