УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

З сайту Родовід

Рід	Мандрики
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Микита Іванович Мандрика
Батьки ♂ Іван Мандрика [Мандрики]
Вікі-сторінка	wikipedia:uk:Мандрика_Микита_Іванович

Події

28 вересня 1886 народження:

20 серпня 1979 смерть:

Нотатки

Микита Іванович Мандрика (28.09.1886 — 20.08.1979) — літературознавець, публіцист, учений, дипломат, поет, громадський діяч. Доктор права (1925).

Народився в м. Київ. Навчався в Київському університеті. З 1914 по 1917 служив у царській армії. З 1917 член Української Центральної Ради. З 1919 по 1921 виконував дипломатичні доручення уряду Української Народної Республіки на Далекому Сході, в Китаї, Японії, Грузії, Туреччині. Вищу освіту, яку розпочав на початку 1900-х у Києві, 1922-25 продовжив у Софійському університеті в Болгарії. 1925 в Українському вільному університеті в Празі (Чехословаччина) отримав наукову ступінь доктора права. Викладав міжнародне право, історію дипломатії. Працював науковим секретарем Українського соціологічного інституту, за дорученням якого 1928 переїхав до США, 1929 згодом до Канади. Один з організаторів товариства «Українське трудове об'єднання», редактор часопису «Правда і воля», член редакції і президент (1970-73) Осередку української культури і освіти у Вінніпезі. Брав активну участь у створенні і діяльності Комітету українців Канади і Української вільної академії наук у Канаді. З 1970 по 1973 президент Української вільної академії наук у Канаді. Був редактором серій УВАН у Канаді «Література» та «Українські вчені». У 1979 помер у місті Вінніпег.

Від дідів до онуків