УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Юрій Іванович Міхновський нар. 1870 пом. 1917

З сайту Родовід

Запис:735701

Рід	Міхновські
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Юрій Іванович Міхновський
Батьки ♂ Іван Іванович Міхновський [Міхновські] нар. 1823 пом. 1906 ♀ Олександра Федорівна ? (Міхновська) [?] нар. 1827

Події

1870 народження:

шлюб: ♀ Марія Михайлівна Міхновська (Міхновська) [Міхновські] пом. 1917

1906 народження дитини: Російська імперія, ♂ Олексій Юрійович Міхновський [Міхновські] нар. 1906 пом. 1946

1917 смерть:

Нотатки

На жаль, окрім фотографій, підписаних суто українською мовою моїм дідом – Олексієм Юрійовичем Міхновським, в родинних спогадах залишилися вельми мізерні відомості про його життєвий шлях. Але підозро, що то був шлях щирої людини і патріота.

Відомо, що Юрій Іванович Міхновський (як і його брат Микола) закінчив Прілуцьку чоловічу гімназію, а потім навчався в Київському Університеті. Але не на юридичному (як його славетний родич), а медичному факультеті. А історичні перипетії того бурхливого часу закономірно підштовхнули його до служби в армії.

Судячи по наявних документах з нашого родинного архіву, Юрій Іванович, пройшовши шлях суворого гарту двох воєнних кампаній – російсько-японської і Першої Світової - дослужився до звання полковника. У цивільному табелі про ранги він мав звання надвірного радника, що задокументовано відповідним фотопосвідченням, виданим йому в 1917 році. Одружений був на своій далекій родичці, дочці священика Михайла Міхновського, Марії Михайлівні Міхновської, яка в 1906 році народила йому сина Олексія (мого дідуся).

Юрій Іванович Міхновський помер від тифу в 1917 г напередодні жовтневого перевороту в Ташані. Моя прабабуся Марія Михайлівна пішла з життя незабаром услід за ним.

Мій дід Олексій, залишився одинадцятирічним сиротою. У двадцяті роки доля його кидала в самі екзотичні куточки створеною більшовиками Совдепії. Так спочатку він виявився вихованцем дитячого будинку в Ташкенті. Де який час навчався у Москві, а потім, вже молодиком знову повернувся на Батьківщину до України. Яким чином йому це вдалося – родинне віддання втаює.