Родіон Григорович Райча Думитрашко нар. 1630 пом. 1705

З сайту Родовід

Події

1630 народження: Киев

шлюб: 2, його 3 ж.:, ♀ Анастасія (Наталія) Максимівна ? (Солонина, Думитрашко-Райча) [?] нар. до 1680 пом. після 1715

військове звання: полковник Переяславський (1667—1677)

шлюб: ♀ Тетяна Іванівна Аврамович (Золотаренко, Думитрашко-Райча) [Аврамовичі]

1705 смерть:

Нотатки

Дмитрашко-Райча Родіон Григорович (? — 1705) — козацький політичний діяч кінця 17 ст. За походженням — серб. В Україні з 1665 р., як полковник «волоських хоругов». Полковник переяславський (1667—1677). Ворогував з гетьманом Многогрішним і Многогрішний навіть поранив його шаблею в запалі суперечки. 1672 р. був одним з організаторів змови проти гетьмана. Був причетний до справи Рославця та інших інтриг та змов проти гетьмана Самойловича, за що був позбавлений полковництва (1674) й навіть засуджений на смерть (1683), але врятувався. Знову одержав уряд полковника після Коломацького перевороту, в якому був одним з головних змовників, отримав значні майнові й грошові винагороди. Після 1688 р. сходить з історичної арени, займається меценатством, час-від-часу посилає на гетьмана Мазепу доноси.

На раде в Казачьей Дубраве 17 июня 1672 года, когда гетманом был избран Иван Самойлович, среди казачьих старшин было трое сербов. Под Конотопскими статьями стоят подписи лубенского полковника Ивана Сербина (не путать с брацлавским И.Сербиным), переяславского Дмитрашки Райчи и золотоношского сотника Переяславского полка Войцы Сербина (18 . Участвовали они и на Переяславской раде 17 марта 1674 года, когда полковники и старшина обеих сторон Днепра избрали единым гетманом И.Самойловича (19, с.502).

Родион (Райча) Григорьевич Дмитрашко начал войсковую карьеру в 1665 г. на Уманщине, был полковником “волоських хоругов”(21, прим.2). Большинство украинских и сербских историков считают, что он по происхождению серб, но жил в Дунайских княжествах и вышел на Украину из Валахии. Его наследники носили двойную молдавско-сербскую фамилию Дмитрашко-Раич. В Валахии и Молдавии в тот период было немало сербов, там вербовал свой компанейский полк И.Сербин, несколько молдавских боярских родов имеют сербское происхождение. В 1667 г. Дмитрашко Райча становится переяславским полковником. Гетман И.Мазепа писал в 1688 г. о Р.Дмитрашко “что будучи волоским уроженцем, ставил сотниками своих земляков, и все полчане просят, чтоб он не был у них полковником и не жил бы в их городе”(22). Я проверил списки сотников, а заодно и других старшин Переяславского полка за период командования полком Р.Дмитрашко. Сотником 2-й полковой сотни (Переяславской) был Григорий Волошин(1669), сотником золотоношским Войца Сербин (1672-1674), бориспольским сотником Иван Новакович (1669, 1673-1678). Как видим, из нескольких десятков старшин один волох и два серба. Выходцами из Молдавии и Валахии были сотники Воронковской сотни Иван Дмитриевич Берло (1676-1682) и Домонтовской сотни Тодорашко Волошин (1682), но они получили свои уряды уже при полковнике Войце Сербине. В 1673 г. Дмитрашко Райча и его племянник Марко, значный войсковой товарищ, были нобилитованы польским королём и получили герб “Сас”. Дважды, при гетманах Д.Многогрешном и И.Самойловиче он подвергался опале и был лишён полковничьего уряда, участвовал в заговорах против них и после их смещения снова становился переяславским полковником (19, прим.16). Умер Р.Дмитрашко бездетным, но все дети его племянника Марка Васильевича взяли фамилию Дмитрашко-Раич (23, с.35).

• http://www.pogledi.rs/ru/balkanskie-slav%D1%8Fne-i-ih-potomki-v-sostave-kazacestva/
• http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1893/pdf/kievskaya-starina-1893-4-B-(8258-8286).pdf

Помер бездіт- ним. Д.: 1) NNN (? – ран. 1665 ). 2) (з 1667) Тетяна Іванівна Аврамович (? – 1630 – 1671 – ?), донька чер- нігівського полков ника, вдова полковника ніжин- ського Василя Золотаренка, страченого в 1663 р. Її рідний брат (ченець), в 1668 р., повернувшись із Єрусалиму, жив біля гетьмана Дорошенка і через сестру вів переписку з Думитрашкою про спільні дії з Дорошенком. 3) Настасія Максимівна N (? – 1680 – 1715 – ?) – це її другий шлюб, в першому шлюбі за Андрієм Солониною. Від першого чоловіка мала млин у с. Вовчку на р. Махні половина якого їм була дарована Сільвестром Брилевичем, а другу поло- вину викупили самі. За власні кошти купила Вой- тівську греблю і Войтівський ліс. Млин на р. Махні передала Козелецькому Георгіївському монастирю

• http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1476/starshina_done.pdf

Від дідів до онуків