| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Валерій Ілліч Ходемчук нар. 24 березня 1951 пом. 26 квітня 1986
З сайту Родовід
| Рід | Ходемчуки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Валерій Ілліч Ходемчук |
| Батьки
♂ Ілля Максимович Ходемчук [Ходемчуки] нар. 1921 пом. 1953 | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Ходемчук_Валерій_Ілліч |
Події
24 березня 1951 народження: Кропивня, Іванківський район, Київська область, УРСР, СРСР
народження дитини: ♂ Олег Валерійович Ходемчук [Ходемчуки]
народження дитини: ♀ Лариса Валеріївна Ходемчук [Ходемчуки]
шлюб: ♀ Наталія Романівна ? (Ходемчук) [?]
26 квітня 1986 смерть: ЧАЕС, Прип'ять, Київська область, УРСР, СРСР
Нотатки
Вале́рій Іллі́ч Ходемчу́к (нар. 24 березня 1951, с. Кропивня, Київська область — пом. 26 квітня 1986, ЧАЕС) — старший оператор головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку реакторного цеху Чорнобильської АЕС, перша жертва аварії.
Валерій Ходемчук народився 24 березня 1951 року в селі Кропивня Іванківського району Київської області. Працювати на Чорнобильській АЕС розпочав 4 вересня 1973 року, де займав посади машиніста котлів, старшого машиніста котлів цеху теплових та підземних комунікацій, оператора 6 групи, старшого оператора 7 групи головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку реакторного цеху.
У ніч на 26 квітня 1986 року Валерій Ходемчук став першою жертвою аварії на четвертому енергоблоці. Під час вибуху був на робочому місці поблизу головних циркуляційних насосів, тіло не знайдено, похований під завалами 4-го енергоблоку.
«Ходемчук Валерий Ильич. Старший оператор Чернобыльской АЭС. Трагически погиб на своем посту».
01:27. В помещениях энергоблока начинается пожар. Под обломками гибнут два сотрудника АЭС — оператор насосов ГЦН (Главный циркуляционный насос) Валерий Ходемчук (тело не найдено, завалено под обломками двух 130-тонных барабан-сепараторов), и сотрудник пуско-наладочного предприятия Владимир Шашенок (умер от перелома позвоночника и многочисленных ожогов в 6:00 в Припятской МСЧ, утром 26-го апреля).
Народився у с. Кропивня Иванківского району Київської області. Коли Валерію було півтора роки, помер батько. Мати залишилась сама з чотирма дітьми.
До служби в армії Валерій Ходемчук навчався в Малинському лісотехнікумі. Повернувся після армії в рідну Кропивню. Побув з тиждень удома, а потім поїхав в Прип'ять по комсомольській путівці, на будівництво Чорнобильської АЄС. Спочатку працював водієм. У 1978 році його призначили старшим оператором реакторного цеху на першому блоці. А з квітня 1982 року він перейшов на 4-й блок АЕС оператором ГЦН (головного циркуляційного насосу).
В нічь 26 квітня 1986 року Валерій був на роботі, це була його зміна, остання зміна…
Суботу 26/04/1986 року мати Валерія Ходемчука провела в неспокої, бо син ніколи не порушував обіцянки. З ранку в неділю посилилася тривога, а до вечора в селі з'явилися перші автобуси з евакуйованими. У будинок до Ганни Ісааківні зайшли невістка з дітьми. Їй належало дізнатися страшну правду про трагедію, що трапилася. Перед очима пробігла вся її життя: як повернувся з війни весь поранений чоловік Ілля. Був він без ноги, з опаленою душею і тяжкими фізичними недугами. Невдовзі помер від ран, і залишилася вона, проста колгоспна ланкова, з чотирма дітьми на руках. Валера був самим молодшим, йому було півтора року від роду. Ріс він тихим і сором'язливим, але рано зрозумів на прикладі батьків, що таке почуття обов'язку. По відношенню до матері, близьким, Батьківщині.
Від дідів до онуків
