УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Ілля Олександрович Милорадович пом. 1760
З сайту Родовід
Рід | Милорадовичі |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Ілля Олександрович Милорадович |
Батьки |
Події
по 1720 шлюб: ♀ Ірина Петрівна Булавка (Свічка, Милорадович) [Булавки] пом. 1720
по 1720 народження дитини: ♂ Семен Ілліч Сербин Милорадович [Милорадовичі] нар. по 1720 пом. до 1798
1760 смерть:
Нотатки
МИЛОРАДОВИЧ Ілля Олександрович (? -1760) - прибув з Сербії до Росії близько 17І2 p., з 1716 р. - гадяцький полковий хорунжий (універсал гетьмана на цей уряд отримав і червня 1720 p.), підписав коломацькі чолобитні Полуботка, сотник грунський (1724.1.02. – 1747.31.01). У 1724 р. сотенний писар Яків Чемкальський написав на нього та брата його Михайла донос про привернення козаків до приватних робіт, а також про побиття та утримання його під караулом. Козак лютенський Левко Лебедь звинуватив його дружину у вбивстві його сина Якова. Був в поході 1725 p., Кримському поході 1735 р. виконував обов'язки генерального осавула, 28 жовтня цього ж року його було відпущено з походу додому. 1737 р. його було обрано гадяцьким полковим обозним, але цей уряд не отримав, тому що перебував у поході. Був звільнений від уряда сотника з чином бунчукового товариша за захоплення майна, побиття і привернення у підданство жителів сотні. У 1738 р. захопив ґрунти поблизу хутора козака Пирятинської сотні Лубенського полку Степана Ісаєнка. Мав селітерний завод. Мав у Пирятинській сотні хутір на 3 двори (11 хат), та хутір Семенівка на 9 дворів у 1747 р. 1750-1754 рр. йшло розслідування справи про скарги на нього і його сина козаків Грунської сотні. Мав хутір, 9 підсусідків та тинок у Груні. У 1758 р. позбавлений чина бунчукового товариша, а також ГВК наклала на нього зобов'язання сплатити компенсацію козаку Груші за захоплення ґрунтів, використання козаків для приватних робіт та зловживання владою. Разом з Семеном Милорадовичем захопив грунти козака 1-ї Пирятинської сотні Максима Ісаєнка. У 1760 р. «пришле в дряхлость». Д.: (1743) Ірина Петрівна Булавка, донька писаря судів військових генераль¬них. У 1-му шлюбі була за Степаном Васильовичем Свічкою (? - 1720).
- http://forum.vgd.ru/276/25063/10.htm
- http://www.petrichenko.info/istoriya/korovai
- http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVIII/1700-1720/Rozysk_getm_Kantakuzin/text.htm
Від дідів до онуків
шлюб: ♀ Софія Полуботок (Милорадович)
військове звання: 1711, По именному указу царя Петра I, через письмо графа Головкина, Михаил Ильич Милорадович был вызван на малороссийскую службу из Сербии. Милорадович был послан вместе с капитаном Иваном Ивановичем Лукачевичем к жителям Черногории с предложением о совместной борьбе против Турции. Пётр Великий, готовясь к войне с турками, искал искусных агентов между турецкими славянами для возбуждения последних против мусульман. Одним из таких агентов сделался серб Михаил Ильич Милорадович, вышедший затем после войны в Россию, с братьями Гаврилой и Александром.
військове звання: з 10 червня 1715 до 25 вересня 1726, полковник, [http://kamilla.kiev.ua/r_2.htm У 1715 р. М.Мілорадовича було призначено полковником у гадяцький полк Війська Запорізького.]
шлюб: ♀ Уляна Степанівна Бутович (Милорадович) , Гадяч, Гадячский полк, Гетманщина
військове звання: 1723, Гадячский полк Запорожского войска, воинское звание: полковник. Послан из Малороссии с 5000 казаков на Ладогу, по приказанию Петра, рыть каналы. В том же году Михаил Ильич, вместе с полковником Лубенским, Апостолом вернулись из-под Коломака, куда ходили они для охранения границы от татар и турок. Возвратясь с полком на родину, Милорадович и Апостол были вытребованы в Петербург по делу Павла Полуботка и посажены в крепость, где их допрашивали и томили до самой смерти Петра I.
військове звання: 1725, Гадяч, Гадячский полк, Гетманщина, Российская империя, Гадячский полк Запорожского войска, воинское звание: полковник. По вступлении на престол Екатерины, оба они были освобождены, получили обратно свои поместья и полки.
смерть: 25 вересня 1726
шлюб: ♀ ? (Милорадович)
шлюб: ♀ ? (Милорадович, Шаховская)
смерть: 1730, с.Калюжинцы Полтавская губ.