Петро Дорофійович Дорошенко нар. 1627 пом. 19 листопада 1698

З сайту Родовід

Запис:247519
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Дорошенки
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Петро Дорофійович Дорошенко
Батьки

Дорофій Михайлів син Дорошенко [Дорошенки] нар. до 1600

Митродора Тихонівна Марія Тарасенко [Тарасенки] нар. до 1600

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Петро_Дорошенко

Події

1627 народження:

шлюб: Євфросинія Яненко-Хмельницька [Яненко-Хмельницькі] пом. до 1685

народження дитини: Любов Петрівна Дорошенко (Лизогуб) [Дорошенки] пом. до 1709

народження дитини: Петро Петрович Дорошенко [Дорошенки]

народження дитини: Катерина Петрівна Дорошенко [Дорошенки]

до 1655 шлюб: Ганна Семенівна Половець [Половці]

з 1665 до 1676 титул: Правобережна Україна, Гетьман Війська Запорізького

1684 шлюб: Агафія Борисівна Єропкіна [Єропкіни]

близ. 1689 народження дитини: Олександр Петрович Дорошенко [Дорошенки] нар. близ. 1689 пом. після 1727

19 листопада 1698 смерть:

поховано: buried near the church of St. Paraskeva

Нотатки

Державний діяч, воєначальник і дипломат. Брат наказних гетьманів А.Дорошенка та Г.Дорошенка. Н. в м. Чигирин у сім’ї козака Дорофія Дорошенка (див. Дорошенки). Ймовірно, навч. в Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія), володів лат. й польс. мовами. Тричі одружений, від шлюбів мав синів Олександра, Олексія й Петра та дочок Любу й Катерину.

У грудні 1647 Д. разом із Б.Хмельницьким вирушив на Запорожжя. Брав участь у національній революції 1648–1676. 1649 – гарматний писар Чигиринського полку, 1655 – полковник наказний, весною 1657 – прилуцький полковник. Підтримував І.Виговського в його боротьбі з опозицією 1657–58. Весною та влітку 1659 воював проти рос. армії. Виступаючи противником продовження громадян. війни (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650–першої половини 1660-х років), в серпні 1659 перейшов на бік Ю.Хмельницького. Наприкінці 1659 – поч. 1660 представляв у Москві інтереси України в переговорах із царським урядом. Проявив велику мужність у бою проти польс.-крим. військ 27 верес. 1660 під с. Слободище (нині село Бердичівського р-ну Житомир. обл.). Підписав 7 жовт. умови Чуднівського договору 1660 з Річчю Посполитою.

Як гетьман наказний наприкінці 1660 – поч. 1661 Д. діяв проти сепаратистів і рос. підрозділів на Лівобережній Україні. 1661 від польс. сейму дістав шляхетство. Взимку 1663 обійняв посаду генерального осавула. Наприкінці травня придушив повстання мешканців м-ка Паволоч (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.) та його околиць, спрямоване проти політики П.Тетері. Щоб домогтися возз’єднання козац. України, брав участь у поході на Лівобережжя восени 1663 – взимку 1664, який зазнав невдачі. Влітку 1665 включився у боротьбу за булаву і, не без сприяння татар, 18 серп. став гетьманом. До кін. 1665 поширив владу на правобереж. ч. козац. України, ліквідував прояви отаманства козацької старшини та анархії злюмпенізованих мас нас. (див. Дейнеків рух 1658–1665), налагодив функціонування органів влади. У відносинах із Польщею домагався розширення автономії для Укр. козац. д-ви. Переконавшись у тому, що уряд Польщі прагне порозумітися з Рос. д-вою щодо поділу України, 9 груд. 1666 розгромив польс. військо під м-ком Браїлів (див. Браїлівська битва 1666).

Після укладення рос.-польського Андрусівського договору (перемир’я) 1667 Д. проводив політику зближення з Османською імперією та Кримським ханством з метою отримання військ.-політ. допомоги для возз’єднання етноукр. земель у межах незалежної д-ви. Восени 1667 здійснив похід у Галичину, який провалився внаслідок вторгнення запорожців під проводом І.Сірка та Ж.Рога в Кримське ханство. Наприкінці трав. 1668 прибув на Лівобережжя, де його 8 черв. було обрано гетьманом возз’єднаної Укр. козац. д-ви. Оскільки уряди Рос. д-ви, Речі Посполитої та Крим. ханства виступили проти соборності козац. України й провокували міжусобну боротьбу, корсунська старшинська рада в берез. 1669 ухвалила прийняти турец. протекцію. Д. довелося протягом 1668–69 вести жорстоку боротьбу з опозицією, очолюваною П.Суховієнком, М.Ханенком і Ю.Хмельницьким, яка закінчилася його перемогою восени 1669. У внутр. політиці Д. послідовно й рішуче проводив курс на зміцнення прерогатив гетьман. влади (виношував плани її перетворення у спадкоємну), всебічну підтримку козац. типу г-ва, що ґрунтувалося на приватній власності на землю, недопущення відновлення дореволюц. моделі соціально-екон. відносин (насамперед великого й середнього феод. землеволодіння, фільварково-панщинного г-ва й кріпацтва), створення Київ. патріархату. В зовн. політиці прагнув добитися зміцнення суверенітету д-ви та приєднання до неї всіх укр. земель. Окупація польс. армією восени 1671 Брацлавщини призвела влітку 1672 до польс.-турец. війни. 8 липня на Батозькому полі Д. розгромив польс. військо (див. Батозька битва 1672 ). Брав участь в облозі м. Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський) та Львів. Невдоволений умовами турец.-польс. Бучацького мирного договору 1672, намагався зіграти на суперечностях між Осман. імперією, Рос. д-вою й Річчю Посполитою, однак зазнав невдачі. Воєн. дії між польс., рос. й турец.-татар. військами (особливо 1674–75) вщент спустошили Правобережжя й позбавили Д. підтримки з боку населення. Потрапивши в критичне політ. становище, в умовах наступу лівобереж. і рос. полків у верес. 1676 він був змушений зректися булави на користь І.Самойловича.

У берез. 1677 на вимогу російського царя Федора Олексійовича приїхав до Москви. 1677–78 перебував під арештом. Протягом 1679–82 обіймав посаду в’ятського воєводи. 1684 одержав у власність с. Ярополче (нині с. Ярополець Моск. обл., РФ), де й поселився.

П. у с. Ярополче. Похований у центрі села на березі р. Лама (бас. Волги) під правим крилосом церкви св. Параскеви П’ятниці.

Петра Дорошенка у 1655 р. бачимо його наказним полковником (очевидно, Чигиринським). Мабуть, до того часу він посідав після уряду писаря ГВА уряд місцевого писаря полкового.

  • Персональний склад козацької старшини армії Богдана Хмельницького. Володимир Кривошея.


Від дідів до онуків

Діди
Михайло Дорофіїв син Дорошенко
народження: до 1577
військове звання: з 1618 до, Запорізька Січ, Полковник
титул: з 1622 до 1628, Запорізька Січ, Гетьман Війська Запорізького
смерть: 1628, Бахчисарай, Загинув у бою з татарами
Діди
Батьки
Яким Тихонович Тарасенко
народження: близ. 1602, Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая, (укр. имя - Яким)
шлюб: Ганна Микифорова Дочка Золотаренко (Тарасенко, Пилипенко, Хмельницька) , Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая
військове звання: близ. 1624, Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая, Полковник Тарасенко был организатором казацкой разведки у Богдана Хмельницкого
смерть: до 1626, Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая
Митродора Тихонівна Марія Тарасенко
народження: до 1600, Корсунь, Корсуньское староство, Польское королевство, Речь Посполитая, (укр. Митродора Тихонівна)
шлюб: Дорофій Михайлів син Дорошенко
інше: Приняла схиму с именем Мария (укр. Марія)
Батьки
 
== 3 ==
Андрій Дорошенко
шлюб: Марія Іванівна Лисиця
титул: близ. 1665, Правобережна Україна, Наказний гетьман
Петро Дорофійович Дорошенко
народження: 1627
шлюб: Євфросинія Яненко-Хмельницька
шлюб: Ганна Семенівна Половець
титул: з 1665 до 1676, Правобережна Україна, Гетьман Війська Запорізького
шлюб: Агафія Борисівна Єропкіна
смерть: 19 листопада 1698
поховано: buried near the church of St. Paraskeva
== 3 ==
Діти
Юхим Якович Лизогуб
народження: близ. 1653, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
шлюб: Любов Петрівна Дорошенко (Лизогуб) , Канев, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
військове звання: з 1688 до 1690, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Генеральный бунчужный Войска Запорожского
військове звання: з 1694 до 1698, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Генеральный хорунжий Войска Запорожского
військове звання: з 1698 до 1704, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Полковник Черниговский Войска Запорожского, после отца
смерть: 1704
Любов Петрівна Дорошенко (Лизогуб)
шлюб: Юхим Якович Лизогуб , Канев, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
смерть: до 1709
Діти
Онуки
Семен Юхимович Лизогуб
народження: близ. 1677, Гельмязов, Переяславский полк, Киевская губерния, Русское царство
помешкання: 1686, Московская губерния, Русское царство, Вместе с отцом, матерью, братьями и сёстрами Семён ездил проведать своего родного деда и опального казацкого правителя Петра Дорошенко, который с 1676 года пребывал в ссылке.
освіта: 1699, Киев, Русское царство, Образовательное учреждение: Киево-Могилянская академия.
шлюб: Ірина Іванівна Скоропадська (Лизогуб)
військове звання: 1708, В составе войска из запорожцев и украинских казаков, обманутых изменником гетманом Иваном Степановичем Мазепой, перешёл на сторону шведского короля Карла XII во время Северной войны между Российской империей и Швецией.
військове звання: після 8 липня 1709, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Род войск: Черниговский полк Запорожского войска, воинское звание: знатный войсковой товарищ. Возвратился только после разгрома шведов в полтавском сражении. Не был сослан, как другие, только за свойство с гетманом.
військове звання: 1715, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Род войск: Черниговский полк Запорожского войска, воинское звание: бунчуковый товарищ.
військове звання: 1725, Род войск: Черниговский полк Запорожского войска, воинское звание: бунчуковый товарищ. Принимал участие в Гилянском походе.
військове звання: серпня 1727, Санкт-Петербург, Российская империя, Род войск: Черниговский полк Запорожского войска, воинское звание: бунчуковый товарищ. Ездил в числе других казацких депутатов в Петербург с благодарственными челобитными от полков и просьбами о восстановления гетманства в Украине.
військове звання: 1734, Гродно, Гродненская губерния, Российская империя, Род войск: Черниговский полк Запорожского войска, воинское звание: бунчуковый товарищ. В составе казацкого корпуса своего брата Якова Лизогуба принимал участие в походе в Польшу, связанном с включением Российской империи в борьбу за польский престол Речи Посполитой на стороне Августа ІІІ. Во время этого похода он и погиб в Гродно.
смерть: 19 березня 1734
Яків Юхимович Лизогуб
народження: 1675, местечко Гельмязов, Переяславский полк, Гетьманщина
шлюб: Феодора Мирович (Лизогуб)
смерть: 1749
Прасковія Михайлівна Миклашевська (Лизогуб)
народження: близ. 1675, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
шлюб: Андрій Юхимович Лизогуб , Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
Андрій Юхимович Лизогуб
народження: 1673, Канев, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
помешкання: 1688, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Переехал с семьёй по месту службы отца.
військове звання: 1692, Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство, Бунчуковый товарищ, Черниговский полк Запорожского войска
шлюб: Прасковія Михайлівна Миклашевська (Лизогуб) , Чернигов, Черниговский полк, Киевская губерния, Русское царство
смерть: 1737
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами