| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Степан Шухевич нар. 1 січня 1877 пом. 1945
З сайту Родовід
| Рід | Шухевичі |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Степан Шухевич |
| Батьки
♂ Євген Шухевич [Шухевичі] нар. 1847 пом. 17 липня 1924 ♀ Володимира Левицька [Левицькі] нар. 26 березня 1855 пом. 1944 | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Степан Шухевич |
Події
1 січня 1877 народження: Серафинці
12 вересня 1913 народження дитини: ♀ Ірина Шухевич [Шухевичі] нар. 12 вересня 1913
6 серпня 1922 народження дитини: Львів, ♂ Юрій Шухевич [Шухевичі] нар. 6 серпня 1922
1945 смерть:
Нотатки
Народився 1 січня 1877 року в селі Серафинцях Городенківського повіту – відомий політичний та військовий діяч, адвокат, оборонець українців в політичних процесах під гнітом Польщі – (1920 – 1939).
У 1886 р. Степан вступає до Академічної гімназії у Львові. 1895 року, студент правничого факультету Львівського університету, полюбив Михайла Грушевського, котрий тоді викладав історію східної Європи. Відбував правничі студії у Віденському університеті і судову практику. Тут Степан радо студіював іноземні мови. З жовтня 1901 р. Степан проходив однорічну військову службу в місті Грацці, де отримав чин поручника і проявив неабиякі здібності у військовій справі...
З 1903 року Степан працював суддею в містечках (Рава Руська, Долина, Дрогобич), де зустрічався із свавіллям поляків...
У Степана Шухевича було більше прагнення захищати українців, аніж судити їх. Саме ця обставина сприяла переходу Степана Шухевича до адвокатської діяльності. З початком Першої світової війни, комендант корпусу, генерал Кольошвар у Львові приділив Степана до організування Українських Січових Стрільців.
В окремому добровільному корпусі поручник Шухевич пребував до кінця квітня 1915 року. Отримавши чин коменданта куреня УСС. (своє перебування в курені описав в окремих книжках - «Червоної калини») - «Видиш брате мій», «Гіркий той сміх», «Невідомий».
У 1916 р. Степана Шухевича було вислано до запасної кадри 33–ого полку крайової оборони в м. Золочеві, з яким потрапив на італійський фронт. У 1917 році дістав звання сотника. У 1918 році Степан Шухевич – комендант міста Одеси, очолив військову школу, був викладачем. З листопада 1918 року Степан Шухевич знову у Львові. В наступному році дістає посаду команданта 4–ої Золочівської бригади, яка вкрила себе славою у боях проти поляків. Пізніше С. Шухевича призначено персональним референтом Начальної Команди УГА, де він зумів вижити в “Чотирикутнику смерти”. Був членом Ліквідаційної Комісії УГА. Про українсько – польську війну Степан Шухевич докладно описав у 5 – томнику спогадів, які вийшли накладом “Червоної калини” (1920 р.). До речі, “Червона калину” заснував і був її головою у Львові Степан Шухевич. Після війни адвокат Шухевич приступає до захисту українців у політичних процесах у Польщі. І це можливо є його найголовніша заслуга в історії українського народу. Доктор Шухевич брав участь у тисячах процесів. Головні з них – процес Степана Федака (1922р.), процес КПЗУ (1925р.) - справа Ольги Басарабової (1924р.), справа 12 – поштовців – українців – членів УВО, атента Сабинського – Романом Шухевичем та Б. Підгайним, членами УВО. Справа Білого в Тернополі: процес “Червоної калини” та “Листопадовців”, судова розправа над учасниками першого конгресу ОУН у Відні 1929 р., захист членів ОУН у справах “Східних торгів” і масових підпалів поміщицьких маєтків у 1930р.
У зв’язку з швидким наступом російських військ на Львів було затримано остаточну організацію УСС, а її центр перенесено до м. Стрий. У цей час змінюється ставлення австрійської влади до УСС. Хоч Австро-Угорщина й відчувала гостру необхідність у їх використанні проти царської Росії, проте внаслідок недовіри до українських військових частин у Відні було призупинено процес утворення додаткового корпусу УСС. У Генштабі не створили з Легіону УСС цілісного військового з’єднання, а розділили його на 10 окремих загонів-сотень по 220 бійців у кожному, які займалися розвідницькою та диверсійною роботою.
5 вересня 1914 р. в села Страбичів (Мезе Теребеш) та Ґоронда, неподалік Мукачева, прибув нашвидкуруч сформований Легіон УСС. Тут було здійснено реорганізацію стрілецьких сотень і куренів. Легіон поділено на 10 сотень, які увійшли до складу двох з половиною куренів. Командантом першого куреня призначено чотаря Михайла Волошина, другого — чотаря Григорія (Гриця) Коссака, третього напівкуреня чотаря Степана Шухевича. Значну увагу надано навчанню військової справи, орієнтуванню на місцевості тощо. До кінця вересня 1914 р. останні відділи УСС були відправлені на фронт.
Від дідів до онуків
шлюб: ♀ Марія Величковська (Шухевич)
посвята у духовний сан: 1835
заняття: з 1836 до 1839, Саджава, Богородчанський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1839 до 1840, Горохолина, Богородчанський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1840 до 1841, Грабовець, Богородчанський повіт
заняття: з 1841 до 1867, Олієва Королівська, Городенківський повіт
смерть: 7 березня 1867, Олієва Королівська, Городенківський повіт
заняття: з 1852 до 1860, с. Нестерівці Залозецького деканату, парох
шлюб: ♀ Анна Барвінська (Левицька) , с. Шляхтинці
заняття: з 1860 до 1892, Стриганці Устецького деканату, парох
смерть: 22 січня 1892
шлюб:
посвята у духовний сан: 1849
заняття: з 1849 до 1854, Маркова, Підгаєцький повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1854 до 1888, Тумир, Станиславівський повіт
заняття: з 1888 до 1918, Кривеньке, Гусятинський повіт
смерть: близ. 1918, Кривеньке, Гусятинський повіт
шлюб: ♀ Марія (Маріанна) Косинська (Каратницька)
смерть: 14 січня 1904, с. Семаківці Городенківського деканату
шлюб: ♀ Герміна Любович (Шухевич)
заняття: після 1876, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійське цісарство, вчитель середніх шкіл; зокрема 1879 - заступник вчителя (суплент) в гімназії ім. Франца Йосипа
заняття: з 1890 до 1895, Австрійське цісарство, редактор дитячої газети "Дзвінок"
заняття: з 1896 до 1904, Австрійське цісарство, голова товариства "Руська бесіда"
смерть: 10 квітня 1915, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійське цісарство
шлюб: ♂ Лонгін Рожанковський
смерть: 26 лютого 1929, Золочів
поховано: 1 березня 1929, Золочів
шлюб: ♀ Емілія Кобринська
посвята у духовний сан: 1867
заняття: з 1870 до 1931, Тишківці, парох
заняття: 1870, Снятин, катехит міської нижчої реальної школи
смерть: 30 грудня 1931, Тишківці
шлюб: ♂ Теодор Величковський
шлюб: ♂ Теодор Величковський
смерть: 26 жовтня 1935
шлюб: ♀ Варвара ? (Шухевич)
смерть: 10 грудня 1942, Львів, Німецьке царство, похований на Личаківському цвинтарі, 60 поле
смерть: 6 березня 1900, с. Жизномир
шлюб: ♂ Іполит Козловський , с. Семаківці Городенківського повіту
смерть: 8 листопада 1858, с. Вертелка Залозецького деканату
