УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Прохор Ісидорович Серафим Саровський Мошнін нар. 30 липня 1758 пом. 14 січня
З сайту Родовід
Рід | Машніни |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Прохор Ісидорович Серафим Саровський Мошнін |
Імена протягом життя | Серафим Саровский |
Батьки
♂ Ісидор Іванович Машнін [Машніни] нар. 1720 пом. 10 травня 1760 ♀ Агафія Фотїівна Завозгряєва (Мошніна, Машніна) [Завозгряєви] нар. 1725 пом. 29 лютого 1800 | |
Вікі-сторінка | wikipedia:ru:Серафим Саровский |
Події
30 липня 1758 народження: Курськ, Російська імперія
14 січня 1833 смерть: Саров, Темниковський повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія
Нотатки
Серафим Саровський (Прохір Мошнин, 19 липня 1758, Курськ - 2 січня 1833) — один з найшанованіших православних святих, чудотворець. Преподобний сам відбивав напади диявола, узявши на себе подвиг стовпництва, молився на камені із зведеними руками тисячу ночей.
Преподобний Серафим Саровський народився в Курську, в сім'ї купця. Трьохрічним хлопчиком впав з дзвіниці, але чудом залишився живий. Підлітком отримав зцілення від Курської ікони Божої Матері “Знамення”. В юності паломником прибув в Київ, поклонитися печерським святим.
У віці 18 років став послушником у Саровському монастирі. Шістнадцять років провів в пустині, з них три роки - в повному мовчанні. Випробував себе подвигом стовпництва: 1000 днів і ночей стояв на камені і невпинно молився.
Провівши 10 років в пустині, Преподобний, якому вже пішов сьомий десяток, почав приймати стражденних, розраджувати і зціляти їх. У деякі свята до нього приходило по декількох тисяч чоловік.
За свідченнями очевидців, преподобний мав дар слова “живого і щедрого”, прозорливість незвичайну: читав думки, як книгу. Був завжди радісним. Лице його випромінювало чудесне світло, а під кінець життя було настільки осяйно-сліпучим, що “неможливо було дивитися на нього”.
У 20-ті роки н.ст. Саровську пустинь закрили, а мощі вивезли невідомо куди. Тільки в 1991 році вони були виявлені у фондах музею, розміщеного в Казанському соборі Санкт-Петербурга.
Влітку того ж року хресним ходом мощі преподобного повернули в Серафимо-Дівеєвський монастир.
Від дідів до онуків
шлюб: ♀ Марія Іванівна Ситникова (Машніна)
смерть: 1833, Курськ, Курська губернія, Російська імперія