Євгеній Харлампійович Чикаленко нар. 9 грудня 1861 пом. 20 червня 1929

З сайту Родовід

Запис:307323
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Чикаленки
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Євгеній Харлампійович Чикаленко
Батьки

Харлампій Чикаленко [Чикаленки] нар. 1831 пом. 1871

Олена Краєвська [Краєвські]

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Чикаленко_Євген_Харламович

Події

9 грудня 1861 народження:

народження дитини: Ганна Євгенівна Чикаленко (Келлер) [Чикаленки] пом. 1964

народження дитини: Вікторія Євгеніївна Чикаленко [Чикаленки]

шлюб: Юлія Миколаївна ? (Чикаленко) [?]

народження дитини: Іван Євгенович Чикаленко [Чикаленки]

народження дитини: Петро Євгенович Чикаленко [Чикаленки]

1888 народження дитини: Російська імперія, Леонтій Євгенович Чикаленко [Чикаленки] нар. 1888 пом. 1965

20 червня 1929 смерть:

Нотатки

Євген Харлампович Чикаленко походив із Степової України. Довгий час Степова Україна – Херсонщина й Катеринославщина, колись запорозькі володіння, не брала помітної участі в українському національному відродженні, а ось саме на переломі 70-80-х років дала вона українському письменству і мистецтву ряд блискучих діячів, це були творці українського театру: Марко Кропивницький і брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і Опанас Саксаганський). Тоді ж таки дала вона Україні й їх земляка та приятеля – Євгена Чикаленка.

Сам Є. Чикаленко виводив свій рід з Полтавщини, але напевне знав лиш, що його дід, Іван Годорожій-Чикаленко, родився в кінці XVIII століття в запорозькому зимівнику на річці Саксагані, в пізнішій Катеринославщині. Батька його, Михайла, вбили москалі, можливо, при руйнуванні Січі в 1775 році. Коли ж землю, на якій стояв зимівник Чикаленкового прадіда, цариця Катерина II подарувала графу Канкрину, то прабабка Є. Чикаленка з малими дітьми переїхала на Херсонщину, де запорожцям та їх родинам уряд відвів землю для поселення.

Дід Є. Чикаленка, Іван, став, як виріс, козаком Бузького козачого війська, що його сформував російський уряд з колишніх запорожців ще в 1784 році. Він дослужився всього до рангу урядника (підхорунжого), мабуть, тому що не схотів переселятись на Кубань, куди було переведено в 1792 році бузьких козаків, і залишився жити на Херсонщині. Його сестри повиходили заміж за сусідських поміщиків, а він сам одружився у селі Перешорах (Ананіївського повіту) з дочкою місцевого землевласника Бана, виселенця з Румунії, і взяв за нею в посаг 150 десятин землі, отже, став сам невеликим поміщиком. Він зазнав поваги серед місцевого населення, як панів, так і селян, був незмінно багато років титарем у Перешорській церкві, і до кінця віку приходив до церкви в синьому козачому жупані. Помер він 1850 року, проживши 76 літ. Він завів дуже гарне скотарське господарство, яке потім провадили його син і внук – наш письменник і діяч – аж до 1918 року. Іван Чикаленко, вивчивши своїх двох синів Петра і Харлампія добре читати й писати, влаштував їх на службу в Ананіївському повітовому суді, де вони й дослужились до права на дворянство. Харлампій Чикаленко оженився в 1858 році з панною Оленою Краєвською, дочкою поляка-судовика Каєтана Краєвського і матері-українки Варвари Горієнко з Херсонщини.

9 грудня 1861 року у подружжя народився другий син, Євген, якому судилося прославити весь рід Чикаленків. Перший син Іван родився в 1860 році, а дочка Галя – в 1864, обидвоє померли в молодому віці. Харлампій Чикаленко був добрий господар; він прикупив землі ще 900 десятин і завів господарство на ширшу ногу, покинувши службу в суді. Він дбав, щоб дати дітям добру освіту, але не встиг вивести їх сам в люди, бо помер 1871 р. ще в молодому віці, на 41 році життя. Діти залишились під опікою свого дядька, Петра Івановича Чикаленка. У «Спогадах», виданих уже на еміграції, розповідає Є. Чикаленко докладно про свої дитячі роки. Родинні обставини були не дуже веселі. Мати зовсім не цікавилась господарством і нудилась на селі. Своїм вихованням (вона скінчила французький пансіон в Одесі) і звичками вона була чужа серед оточення, в якому довелось їй жити в Перешорах; вона не ладила з чоловіком і, нарешті, покинувши Перешори, переїхала жити до повітового міста Ананіїва, куди до неї привозили дітей на побачення. Щоб мати в домі господиню, батько запросив до себе свою сестру Євдокію, заміжню за хорунжим Азовського козачого війська Бачієм, з дочкою Настею. Але ні тітка, ні батько, увесь час зайнятий то службою, то господарством, не приділяли надто багато уваги дітям, і ті, особливо хлопці, жили самовільно, без особливої опіки й ласки з боку старших, але в достатках і на лоні розкішної степової природи, придивляючись до господарства, до хліборобської праці, до життя чабанів з їх отарами серед широкого вільного степу. Той степ полюбив Є. Чикаленко на все життя, і в його «Спогадах» сторінки, де він малює степову природу, належать до найкращих описів степу в нашій літературі, поруч із знаменитими малюнками Гоголя, Мирного й Коцюбинського.

Кононівка та Євген Чикаленко

Місце для табору вибрали не випадково. Адже село Кононівка унікальне. Саме тут перетинаються Полтавська, Черкаська, Чернігівська та Київська області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав новелу "Intermezzo" і присвятив цей твір не людині, а... кононівським полям! (Тож варто прочитати цю новелу та уявити, якої краси це місце). Маєток у Кононівці мав Євген Чикаленко – громадський діяч та меценат межі 19–20 ст. На свої кошти він видавав українські газети та книги, матеріально підтримував багатьох письменників, фінансував будівництво гуртожитку при Львівській політехніці. "Слова Євгена Чикаленка є актуальними й сьогодні, – зазначає Віктор Згуровський. – Багато хто з нас любить Україну до глибини всієї душі й мало хто – до глиби власної кишені". І саме до маєтку Євгена Чикаленка приїздили працювати й відпочивати Іван Франко, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський і вже згаданий Михайло Коцюбинський.

Багато корисного у сільськогосподарську науку і практику вніс агроном і власник Є.Х.Чикаленко. Для того, щоб селяни познайомилися з передовим досвідом, він написав і видав власним коштом шість популярних брошур, у яких вчив і паровому обробітку ґрунту, і добору якісного насіння, і внесенню добрив, і науково-обґрунтованим сівозмінам. З 1900 року, придбавши у селі Кононівці маєток, він багато зробив для просвіти селян, дав їм чимало знань, практичних навичок.

Чикаленко Евгений Харлампиевич - личный дворянин

Чикаленко Мария Викторовна - жена личного дворянина


Від дідів до онуків

Діди
Іван Годорожій-Чикаленко
народження: 1774
шлюб: N. ... Бан
смерть: 1850
N. ... Бан
народження: с.Перешори, Ананіївського повіту, донька землевласника родом з Румунії
шлюб: Іван Годорожій-Чикаленко
Каєтан Краєвський
національність: поляк
заняття: судовик
Варвара Горієнко
національність: украінка з Херсонської губернії
Діди
Батьки
Батьки
 
== 3 ==
== 3 ==
Діти
Оксана Линтварева (Чикаленко)
народження: 16 листопада 1908, Харків
шлюб:
Ганна Євгенівна Чикаленко (Келлер)
шлюб: Зігмунд Келлер , Російська імперія
смерть: 1964, Тюбінген, ФРН
Діти
Онуки
Ягна Львівна Чикаленко (Стахевич)
народження: 1917
смерть: 1983
Ирина Львовна Чикаленко (Стахевич)
народження: 1918, Арыся
смерть: жовтня 1999
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»