Андрій Іванович Войнаровський нар. близ. 1680 пом. 1740
| Рід | Войнаровські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження |
Андрій Іванович Войнаровський |
| Батьки
♂ Іван Степанович Войнаровський [Войнаровські] ♀ Олександра Степанівна Мазепа (Обидовська, Витуславська, Войнаровська) [Мазепи] пом. 1695 | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Войнаровський Андрій |
Події
близ. 1680 народження:
народження дитини: ♂ Станіслав Андрійович Войнаровський [Войнаровські]
народження дитини: ♀ Кароліна Елеонора Войнаровська [Войнаровські]
шлюб: ♀ Ганна Іванівна Мирович (Войнаровська, Забіла, Лимонт) [Мировичі]
1740 смерть:
Нотатки
Перші згадки про Яна Войнаровського в історичних документах датуються 1659 роком. Наступного, 1660-го року він одружився із волинською шляхтянкою Агнешкою-Анною Суходольскою. У подружжя Яна й Агнешки-Анни народилося дві доньки та четверо синів — Пйотр-Павол, Анджей, Георгій і Стефан-Антоній. Овдовівши, Ян одружився з Олександрою Мазепиною, єдиною сестрою Івана Мазепи. У другому шлюбі у нього народився син Андрій – племінник і один із найближчих сподвижників гетьмана.
Войнаровський Андрій Іванович (близько 1680 — † 1740) — осавул гетьмана Івана Мазепи протягом 1701—1716 років. Виходець з козацької старшини, племінник та спадкоємець Івана Мазепи по материнській лінії, син шляхтича Войнаровського.
Виховувався при дворі Івана Мазепи. Власник великих маєтностей на Лівобережній Україні, довірена особа гетьмана, активний учасник його антиросійських дій. У 1708 році разом з Мазепою та групою старшин перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Після поразки шведів у Полтавській битві 1709 року емігрував у Бендери (Молдова), а звідти до Німеччини.
Після смерті Мазепи і отримання його багатств (які були визнані Карлом ХІІ приватною власністю, а не власністю запорозького козацтва) у спадок Войнаровський збайдужів до гетьманства і уряду взагалі. Приватні інтереси ставив вище за громадські. У вирішені питань був розумний, освічений, але неперебірливий у засобах (підкуп свідків і таке інше). Був ревним поборником православної церкви, прихильником відриву України від Росії і переходу її під владу шляхетської Польщі. У 1710—1711 роках разом із Пилипом Орликом підбурював уряди Туреччини, Кримського ханства та ряду західноєвропейських країн до війни з Росією, намагався утворити антиросійську коаліцію європейських держав. За наказом Петра І Войнаровського в 1716 році заарештував російський консул в Гамбурзі (Німеччина) і відправив до Петербургу. Звідси його заслали у Якутськ, де він і помер у 1740 році.
Від дідів до онуків
титул: Господарство Гетьманське, Царство Руське, Гетьман
шлюб: ♀ Ганна Семенівна Половець (Фридрикевич, Мазепа) , Корсунь
смерть: 1709, Містечко Бендери, Воєводство Молдавське, Царство Турецьке
військове звання: з 1695 до 1701, Нежин, полковник Нежинский
військове звання: 1695, наказной гетман
шлюб: ♀ Анна Василівна Кочубей (Обидовська) , Нежин
військове звання: з 1700 до 1701, наказной гетман
смерть: лютого 1701
шлюб: ♂ Андрій Іванович Войнаровський
шлюб: ♂ ? Лимонт
смерть: Швеция
