Петро Ординський Чингізов пом. близ. 1290

З сайту Родовід

Запис:434511
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Чингізови
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Петро Ординський Чингізов
Батьки

Орда-Ічін Джучієв син Чингізов [Чингізови] нар. близ. 1204 пом. 1280

Вікі-сторінка wikipedia:uk:Петро Ординський
[1][2]

Події

народження дитини: Лазар Петрович Чингізович [Чингізовичі]

шлюб: Борисова Дочка Рюрикович Ростовська [Рюриковичі Ростовські]

віросповідання: православний

близ. 1290 смерть:

Нотатки

Петро Ординський чи Ростовський (преподобний Петро Ординський) - племінник хана Золотої Орди Беркея (Бергая) і Батия. В 1253 році святитель Кирило, єпископ Ростовський (пам'ять 21 травня) був в Орді для ходатайства за церковні справи своєї єпархії і розповідав хану про дива, які творилися при мощах святителя Леонтія (пам'ятать 23 травня). Серед слухачів був і юний племінник хана, на якого розповідь святителя справила сильне враження. Через деякий час у Беркея захворів син. Згадавши розповідь руського єпископа про зцілення, він визвав святителя Кирила і завдяки його молитвам хворий вилікувався. Хан щедро обдарував святого і відпустив додому. На зворотньому шляху святого наздогнав хлопець, племінник хана Беркея і уговорив святого взяти його з собою в Ростов. У Ростові хлопець був охрещений з іменем Петро, а потім там він і одружився.

Його пам'ять - 30 червня в день преставлення, 23 травня разом з Собором Ростово-Ярославських святих і 16 липня разом з Собором Російських чудотворців, прославлених святим Макарієм в 1547 і 1549 рр.

Повествование переходит дальше в семейную хронику рода Петрова. Дети князя, современного Петру, помня побратимство его со своим отцом, звали его дядею. Но их дети уже по-иному взглянули на дело: «Дед бо наш много сребра у него взят и браташеся с ним в церкви, — говорили они о Петре, — а род татарский, кость не наша, что есть нам за племя? сребра нам не остави ни сей, ни родители наши», — и стали отнимать «лузи и украйны земель» у сына Петрова, Лазаря, который ходил в Орду жаловаться и получил «грамоту со златою печатию» на свои земли. Также и у внука Петрова, Юрия, правнуки старого князя стали отнимать право ловить рыбу в озере, доказывая, что вода ему не принадлежит, хотя он и имеет грамоты на землю. Рассказ об этом является как бы отдельным юридическим анекдотом, вставленным в повесть: по вызову Юрия, приезжает ордынский посол и предлагает ростовским князьям снять свою воду с земли потомков Петра; когда же они отказываются выполнить это, он замечает: «аще не можете сняти воду с земли, то почто своею именуете», и грамотой подтверждает права внуков Петра на землю и воду. Наконец, и из жизни правнука Петра, Игната, повесть передает весьма красочный эпизод. Войска Ахмыла (1322), разорив Ярославль, направились к Ростову; в ужасе пред ними побежали ростовские князья и епископ Прохор. «Игнат же извлече меч и угна владыку и рече ему: аще не идеши со мною противу Ахмыла, то сим посеку тя; наше есть племя и сродичи. И послуша его владыка». Взяв «тешь царскую, кречеты и шубы и питие», Игнат в сопровождении епископа и всего клироса с крестом и хоругвью встретил Ахмыла «и сказася ему древняго брата царева племя», предотвратив этим разгром Ростова.

Как видно из содержания повести, автор ее стремится обосновать законность прав Петровского монастыря и рода Петра, царевича ордынского, на земли, им издревле принадлежащие: права на эти земли, по повести, были законно приобретены Петром, закреплены юридическими документами и подтверждались неоднократно позже ханскими чиновниками. Исторический, биографический и чисто легендарный материал подобран и расположен в повести согласно этой основной тенденции; и надо сказать, что аргументация повести оказалась убедительной не только для книжников древней Руси: Петр, царевич ордынский, как основатель Петровского монастыря, прочно вошел в историю русской церкви. А между тем Петровский монастырь известен в истории на 70—80 лет раньше того времени, к которому его возникновение относится в повести; Петр, царевич ордынский, не мог быть его основателем, и рассказ об этом в повести, составляющий ее основу, построен на явно легендарных мотивах.

Петр, царевич ордынский - Призванный около 1253 г. в Орду Батыем для исцеления его сына, ростовский архиепископ Кирилл успел своими речами убедить в истине христианства Батыева племянника П., который бежал в Ростов, принял там крещение и построил обитель близ Ростова, на берегу оз. Неро. Он был побратимом ростовского князя Бориса Васильевича, с которым и породнился, и умер в монашеском чине около 1290 г. (а не в 1253 г., как сказано в Четьи-Минеи). Сохранилось несколько списков "сказаний" ("житий") о "блаженном" П., древнейший из которых, по мнению В. О. Ключевского, относится к началу XIV в. Так как "житие" писано с целью доказать ростовским князьям неоспоримость владения потомков П. землями, то в нем довольно много весьма любопытных данных для характеристики внутреннего быта Руси, в особенности юридического. "Сказания" о П. напечатаны в "Православном собеседнике" (1859, I т.) и в "Ярославских епархиальных ведомостях" за 1875 г., № № 39 и 40. Память П. чествуется 30 июня.

Дай же, Господи, Петрову сему роду соблюдение и умножение животу, и не оскудеет радость до старости без печали о Христе Иисусе Господе нашем, емуж слава ныне и присно и въ векы веком. Аминь".

Пошли, Господь, утешенье читающим и пишущим о делах древних наших прародителей! Дай им здесь покой и в будущей жизни! А всему роду Петрову дай умножение и бережение! И не оскудеет в нем радость без печали, не исчезнет его память до кончины мира.

[ред.] Джерела

  1. http://days.pravoslavie.ru/name/1784.htm -
  2. http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1281085560 -

Від дідів до онуків

Діди
Угедей Чингізов син Чингізов
народження: між 1185 та 1189
шлюб: Töregene
опис особи: сірі очі і руде волосся
титул: з 1229 до 11 грудня 1241, царство Ординське, цар ординський
смерть: 11 грудня 1241, Угедеїв уділ, царство Ординське
Чагатай Чингізов син Чингізов
народження: 22 грудня 1183, Великий Степ
смерть: 1 липня 1242, царство Ординське
Тулуй Чингізов син Чингізов
народження: 1193, Великий Степ
інше: Докуз Хатун Керей
шлюб: Сюркуктені Бегім
титул: з 1227 до 1229, царство Ординське, опікун царського престола
смерть: 1232, царство Ординське
Altalun
народження: 1193
Checheyigen (Inalchi)
народження: 1194
шлюб: Inalchi
смерть: 1237
Кюльхан
смерть: 1238, Коломна
Alaqai Beki
народження: між 1187 та 1190
шлюб: Онкут
Джучі Чингізов син Чингізов
народження: між 1181 та 1185, Великий Степ
смерть: лютого 1227, царство Ординське
Діди
Батьки
Батий Джучієв син Чингізов
народження: 1205, Великий Степ
титул: з 1242 до 1255, царство Ординське, цар ординський
смерть: 1255, царство Ординське
Беркей Джучієв син Чингізов
народження: 1209
віросповідання: мусульманин
титул: з 1257 до 1266, царство Ординське, цар ординський
смерть: 1266
Шейбані
народження: після 1210
титул: близ. 1243, khan des Chaybanides
смерть: 1266
Беркечар
смерть: після 1269
Орда-Ічін Джучієв син Чингізов
народження: близ. 1204
шлюб: Мог Эгачи
титул: з 1237 до 1242, хан улуса Орды-Ичина
смерть: 1280
Батьки
 
== 3 ==
Петро Ординський Чингізов
шлюб: Борисова Дочка Рюрикович Ростовська
віросповідання: православний
смерть: близ. 1290
== 3 ==
Діти
Діти
Онуки
Онуки

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами