Богдан Матвійович Огінський пом. 1625

З сайту Родовід

Події

народження дитини: ♂ Дмитрий Богданович Огинский [Огинские]

народження дитини: ♂ Олександр Огінський [Огінські] пом. 1667

народження дитини: ♂ Ян Феликс Богданович Огинский [Огинские]

народження дитини: ♂ Роман Богданович Огинский [Огинские]

титул: князь

шлюб: ♀ Раїна Григорівна Волович (Огінська) [Воловичі] пом. 1646

1580 заняття: подкоморий троцкий (тракайский)

близ. 1595 народження дитини: Великое княжество Литовское, Речь Посполитая, ♂ Самуил Лев Огинский [Огинские] нар. близ. 1595 пом. 1657

1625 смерть:

Нотатки

Огинський Богдан (д/н — 1625) — білоруський та литовський магнат гербу «Огинець», політичний діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтського і Річчі Посполитої, меценат.

Походив з впливового литовсько—білоруського роду Огинських. Син Матвія Огинського. Замолоду навчався у відомого українського просвітника Мелетія Смотрицького. Згодом брав участь у війнах Великого князівства Литовського. Тут спочатку став ротмістром, а згодом й гусарським полковником. Брав участь у Лівонській війні. У 1580 році королем Стефаном Баторієм Богдана Огинського було призначено підкоморієм Троцьким.

У 1607, 1608 та 1613 обирався делегатом Литовського сейму. В цій ж роки був маршалком трибуналу Великого князівства Литовського. Водночас він значно розширював свою маєтності, купивши землі Агінти, Крони, Еви, тим самим ще більше зміцнив своє майнове та політичне становище у Литві та Білорусі. Незабаром став одним з організаторів Віленського православного братства, через деякий час став його старостою. Після прийняття Брестської унії у 1596 році Богдан Огинський рішуче протидіяв поширенню католицтва, захищаючи православну віру. Значну частину своїх статків віддавав на книгодрукування православних книг, підтримував православні школи та учнів. У 1611 році заснував друкарню в містечку Еві.

ревностный сторонник православия. По мнению церковного историка митрополита Макария (Булгакова), он «после незабвенного К.К. Острожского едва ли не более всех русских дворян в Литве потрудился для православия». Иждивением князя Богдана в его родовом имении — Евье в начале XVII в. была построена Успенская церковь, при которой основан православный монастырь. Б.М. Огинский, будучи одним из покровителей, членом и даже некоторое время старостой Виленского православного братства, всячески поддерживал его в борьбе с униатами. В 1610 г., после закрытия по распоряжению короля братской типографии, он разрешил перевести ее в Евье. Уже через год она возобновила работу, издавая на деньги князя богослужебные книги. В 1616 г. Б.М. Огинский приобрел для братства два дома в Вильне вблизи новой братской церкви Св. Духа. Благодаря ему же при братстве был основан коллегиум. В 1619 г. князь даровал Успенскому монастырю в Евье и его окрестностях новые владения: двор, два села, шесть озер и другие угодья, одновременно подчинив его братской церкви Св. Духа в Вильне, при условии, что братство будет неизменно пребывать в «послушании» у константинопольского патриарха и сохранять верность православию. В противном случае Б.М. Огинский и его потомки имели право Евьевский монастырь «на себе взяти и держати»

Від дідів до онуків