| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Лонгин Цегельський нар. 29 серпня 1875 пом. 13 грудня 1950
З сайту Родовід
| Рід | Цегельські |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Лонгин Цегельський |
| Імена протягом життя | Льонгин |
| Батьки
♂ Михайло Цегельський [Цегельські] нар. 6 листопада 1848 пом. 5 квітня 1944 ♀ Анізія Дзерович (Цегельська) [Дзеровичі] нар. 1853 пом. 1936 | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Цегельський_Лонгин |
Події
29 серпня 1875 народження: Камінка Струмилова
шлюб: ♀ Ольга Дуткевич (Цегельська) [Дуткевичі]
6 вересня 1906 народження дитини: Львів, ♂ Юрій Михайло Цегельський [Цегельські] нар. 6 вересня 1906 пом. 31 травня 2001
18 вересня 1910 народження дитини: Львів, ♂ Лавро Миколай Цегельський [Цегельські] нар. 18 вересня 1910 пом. 24 травня 1984
13 грудня 1950 смерть: Філадельфія, США
Нотатки
 |
|
Український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
З 1886 навчався в Академічній гімназії у Львові. У 1894 вступив на юридичний факультет Львівського університету. У 1898 році його скерували до Відня на правничо-адміністративну практику при міністерстві закордонних справ, звідки незабаром його делегували на рік до австрійського посольства в Стокгольмі. Після повернення у Львів Лонгин Цегельський захистив докторську дисертацію з міжнародного права. З 1898 — член літературної секції наукового гуртка «Академічної громади». Був одним з активних учасників українського студентського руху, організатор з'їзду українських студентів у Львові (1899), один з ініціаторів студентських виступів у Львівському університеті (1901) та селянських страйків у Галичині (1902).
У 1899—1902 рр. був членом проводу молодіжної організації «Молода Україна» та одним з редакторів журналу «Молода Україна». Таємний провід, який складався з 10 осіб, започаткував боротьбу за українізацію Львівського університету та один з перших кинув клич боротьби за самостійну Україну.
Після закінчення університету та захисту докторату Лонгин Цегельський деякий час займається адвокатською діяльністю, та згодом покидає її і цілком присвячує себе журналістській і громадсько-політичній діяльності.
Підтримував тісні зв'язки з Миколою Міхновським, видав у Львові його брошуру «Самостійна Україна» (1900). Належав до провідних діячів Української національно-демократичної партії, входив до її керівних органів. У 1907-08 — видавець і відповідальний редактор газети «Діло», редагував газету «Свобода», у 1915-18 — «Українське слово», відповідальний редактор «Літературно-наукового вісника». У 1901 вийшла з друку його брошура «Русь-Україна і Московщина-Росія», що мала широкий суспільний резонанс (була видана «Просвітою» 3-ма накладами і поширена не тільки на Західній Україні, а на Надніпрянщині) Член Головної управи товариства «Сокіл», входив у Надзірну раду товариства «Дністер».
На загальних виборах до австрійського парламенту в 1908 році доктор Лонгин Цегельський був обраний заступником посла — д-ра М.Гібеля, а після його смерті в 1909 році заступив на його місце як посол у парламенті. На виборах 1911 року д-р Л.Цегельський здобув мандат по Ярославській окрузі (Любачів — Ярослав — Чесанів), перемігши графа Тарновського. У 1913 році його обрали послом до Галицького сейму від Бібрецького повіту. В австрійському парламенті Л.Цегельський став секретарем української парламентської репрезентації, активно працював у комісії закордонних справ. Як член цієї комісії їздив з дипломатичними місіями, зокрема в 1914 р. він був у складі австро-угорської дипломатичної місії в Стамбулі, Софії, Бухаресті.
У Стамбулі Цегельський брав участь у декількох зустрічах з турецьким прем'єр-міністром Енвер-пашею. Одним з наслідків цих зустрічей було перевидання у Стамбулі його праці — «Русь-Україна і Московщина-Россія» (Її планували нелегально пересилати з пропагандисткою метою на Наддніпрянську Україну). Лонгин Цегельський також брав участь у дипломатичних поїздках до Берліна і Стокгольма. Очевидно, завдяки цьому в 1914 році в Стокгольмі виходить його книжка «Ukraina sveriges beriglombda bundsforvani» («Україна — колишня шведська союзниця», 180 сторінок), а в 1915 р. у Берліні — праця «Die grossen politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainische Frage».
Ім'я Лонгина Цегельського згадується в «Талергофському альманаху» (Львів, 1925), що видавався Талергофським Комітетом, де його звинувачують у тому, що він брав участь у 2 віденському суді, за результатами якого було засуджені на смерть, але потім помилувані 24 громадські діячі Галичини — москвофіли[1]
У 1914-18 роках був членом усіх провідних українських організацій у Галичині — Головної української ради, Загальної української ради, Бойової управи УСС, Союзу визволення України.
18.10.1918 увійшов до складу Української національної ради ЗУНР-ЗОУНР.
Лонгин Цегельський бере активну участь у підготовці і організації першолистопадового перевороту 1918 року у Львові. В момент утворення першого галицького уряду 9 листопада 1918 року д-р Л.Цегельський стає державним секретарем (міністром) внутрішніх справ ЗУНР. Після відставки голови уряду К.Левицького, на цю посаду Українська Національна Рада призначила С.Голубовича, якому доручили сформувати новий уряд. З 4 січня 1919 року Л.Цегельський в новому уряді обіймає посаду керівника Секретаріату закордонних справ ЗУНР.
1.12.1918 разом з Д. Левицьким підписав у Фастові від імені Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР передвступний договір з Директорією УНР про об'єднання ЗУНР і УНР в єдину Українську державу. Автором тексту цього договору був Л.Цегельський. У складі делегації брав участь в урочистому проголошенні злуки ЗУНР з УНР та в роботі Трудового конгресу України.
22.1.1919 призначений заступником міністра зовнішніх справ Української Народної Республіки. Того ж дня Л. Цегельському була надана честь зачитати Акт злуки між ЗУНР і УНР біля пам'ятника Богдану Хмельницькому у Києві.
Завдяки знанням іноземних мов і досвіду дипломатичної діяльності Лонгин Цегельський очолював переговори з усіма місіями і представниками з-за кордону. Однією з найважливіших місій була місія від Мирної конференції на чолі з французьким генералом, маркізом де Бертелемі. Переговори не увінчались успіхом, оскільки Національна Рада не прийняла умов перемир'я, запропонованих генералом Бертелемі. Л.Цегельський, який вважав за потрібне прийняти умови перемир'я, щоб забезпечити суверенітет хоч над якоюсь територією і отримати визнання держав Антанти, виступив із різкою незгодою і тому 13 лютого 1919 року подав у відставку.
1920—1921 рр. — представник уряду ЗУНР у США. У Нью Йорку Л.Цегельський редагував часопис «Український Вістник», а потім переїхав до Філадельфії, де працював спочатку редактором часопису «Шлях», а в 1943—1950 рр. — редактором популярного часопису «Америка». У Філадельфії в 1937 р. він видав монографію під заголовком «Митрополит Андрей Шептицький». Спричинився до створення Українського Конґресового Комітету Америки, З'єдиненого Українсько-Американського Допомогового Комітету, Літературно-Мистецького Клюбу в Філадельфії.
Помер д-р Лонгин Цегельський 13 грудня 1950 року у Філадельфії, у своєму робочому кабінеті.
[ред.] Джерела
Від дідів до онуків
посвята у духовний сан: 1856
заняття: з 1856 до 1861, Закомар’є, Золочівський повіт
шлюб: ♀ Теодора Богачевська , Ожидів
заняття: з 1859 до 1860, Ожидів, Золочівський повіт, опікувався парохією
заняття: з 1861 до 1862, Ляцьке Велике, Золочівський повіт, адміністратор парохії
смерть: 25 липня 1862, Ляцьке Велике, Золочівський повіт
посвята у духовний сан: 1877
заняття: з 1877 до 1879, Цішки, Золочівський повіт, тепер Чішки; адміністратор парохії
заняття: з 1879 до 1880, Загір’я, Зборівський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1882 до 1899, Голосковичі, Бродівський повіт, сотрудник, адміністратор парохії
заняття: з 1899 до 1936, Подусів, Перемишлянський повіт, парох
смерть: 27 липня 1936, Подусів, Перемишлянський повіт
освіта: 1904, Львів, закінчив Українську академічну гімназію
освіта: з 1905 до 1907, Львів, теологія у Львівському університеті
освіта: з 1907 до 1910, Іннсбрук
освіта: з 1910 до 1913, Відень, доктор теології
шлюб: ♀ Ольга Левинська (Цегельська)
посвята у духовний сан: 29 грудня 1912, Львів
заняття: після 1913, Стрий, сотрудник, катехит
заняття: близ. 1918, Будапешт, пасторальна праця
заняття: з 1919 до 1920, Завадів, Стрийський повіт, адміністратор парохії
заняття: з 1920 до 1929, Городок, гімназійний вчитель
заняття: з 1930 до 1931, Мшана, Городоцький повіт
заняття: з 1930 до 1932, Львів, професор морального богослов’я
заняття: з 1931 до 1936, Городок, гімназійний вчитель
заняття: з 1937 до 1941, Любінь Великий, адміністратор парохії
заняття: з 1941 до 1945, Камінка Струмилова, сотрудник парохії
інше: 17 березня 1945, арешт
інше: з 15 грудня 1945 до 1955, ув’язнення - Мордовія, Потьма, Кемерово
заняття: з 1955 до 1970, Львів, підпільний душпастир УГКЦ
смерть: 8 червня 1970, Львів, УРСР, СРСР
