| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Максим Кіндратович Сошенко
З сайту Родовід
| Рід | Сошенки |
| Стать | чоловік |
| Повне ім’я від народження | Максим Кіндратович Сошенко |
| Батьки | |
Події
народження: Российская империя
2 червня 1806 народження дитини: ♂ Іван Максимович Сошенко [Сошенки] нар. 2 червня 1806 пом. 1876
Нотатки
В те времена в Богуславе властвовала графиня Александра Браницкая, племянница Потемкина. Она быстро лишила местных жителей привилегий, определенных им Магдебургским правом. Все было сделано «просто»: графиня изъяла документы о подлинности мещан и поставила их перед выбором: или вы становитесь крепостными, или идите куда хотите! Из-за этого Иван Сошенко и провел в Богуславе лишь 13 детских лет. Отец будущего художника крепостным становиться не захотел. Он оплатил повинности, продал дом и переехал с семьей в Звенигородку. Именно о детских годах, проведенных в Богуславе, Сошенко впоследствии написал: «Как в панораме вижу я красу украинской природы, те незабвенные края, где лучшие провел я годы…»
Максим Сошенко, якому батько в цей час вже передав господарство, не захотів ставати кріпаком і зі всією сім’єю помандрував на материну батьківщину Звенигородщину.
Іван Максимович був найстаршою дитиною. Народився він 12.07.1807 р. в Богуславі. Вже з 8 років бабуся, яка була з досить заможного Роду Превлоцьких, стала навчати його грамоті, він же сам вже навчав грамоті свою і сусідську малечу. Ще через рік його віддали в науку до дячка. Дячок, по словам Миколи Кіндратовича Чалого, близького друга Сошенка і біографа Шевченка « Засадил отрока за псалтырь и учил изображать белилами на черной доске польские и латинские слова, а так же учил красть гусей у соседей»…
Та яким би не був дячок, та помітивши у хлопця хист до малювання, переконав таки бабусю віддати його в науку до справжнього маляра. Отож в 13 років бабуся відвезла Іванка до свого племінника у других, відомого маляра Степана Степановича Превлоцького і попрохала навчати онука нещадно, не жаліючи різок. Звичайно, Превлоцький, по натурі добряк, не лупив племінника. Але, пам'ятаючи ,що він живе на правах бідного родича-захребетника, Іван Максимович намагався з півслова схопити і виконати всі його бажання…У Майстра він провчився цілих 8 років, нарешті в 1828 році Превлоцький повідомив хлопцю, що передав йому все, що знав і тепер він може йти на власні хліба (пам'ятаєте, це ж саме Превлоцький сказав Тарасу всього після кількох місяців навчання)…
Щоб не конкурувати з Майстром, Іван переселився до його брата - Олександра Степановича, управителя Матусовським маєтком князя Орлова і став там розписувати церкву, уславившись як кращий маляр околотку…
Від дідів до онуків
