УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Михайло Богданович Римський-Корсаков (Корсаков)(Корсак) пом. 1727
З сайту Родовід
Рід | Римські-Корсакови |
Стать | чоловік |
Повне ім’я від народження | Михайло Богданович Римський-Корсаков |
Зміни прізвища | Корсаков)(Корсак |
Батьки
♂ Богдан Семенович Корсак Римський-Корсаков (Корсаков)(Корсак) [Римські-Корсакови] нар. 1640 пом. 1721 |
Події
народження дитини: ♂ Максим Михайлович Римський-Корсаков (Корсаков)(Корсак) [Римські-Корсакови]
шлюб: 1, ♀ Марія Семенівна Самойлович (Римська-Корсакова) [Самойловичі] пом. 1706
1727 смерть:
Нотатки
Корсак Михайло Богданович (? – ран. 1729) – з роду Корсаків-Сов з Почепа, син генерала смоленської шляхти. Ротмістр смоленської шляхти, учасник кезикерменського походу. Служив «при боку» гетьмана Скоропадського. Значний військовий товариш (? – 1709 – 1723 – ?), значний бунчуковий товариш. Після своєї тещі Семенової отримав сс. Грем’яч і Семенівку за універсалом гетьмана Скоропадського. Отримав 9 липня 1713 р. царську грамоту на володіння. Д.: 1) N Семенівна Самойлович. Отримав царську грамоту на всі маєтності тестя. Його онуки звалися Римськими-Корсаковими. У 1713 р. згадана його покійна теща пані Марія Сулима. 2) N Андріївна Кондратьєва, донька сумського полковника.
Говорится о Максиме Михайловиче Корсаке, одном из первых стародубских богачей. Отец его, смоленский шляхтич Михаил Богданович Корсак, женившись на дочери гетманича Семиона Самойловича, успел при Петре В. получить царскую грамоту на все тестевские имения, в ущерб другому сонаследнику Григорию Гамалею (см. Русск.. Арх. 1875 г., 445). Имения Макс. Корсака перешли сначала к двум его сыновьям Василию и Михаилу, которые стали уже писаться Римскими-Корсаковыми, а по смерти их за бездетством, — к их сестрам Дарье и Евдокии, которые имения эти, как обремененные долгами, продали в 1793 г., родственнику своему генералу Ивану Ник. Римскому-Корсакову, за 200,000 р. Затем корсаковские имения перешли к Ладомирским.
Вдова Семена Самойловича, оставшись с двумя дочерьми, обеими Марьями, продолжала жить в своих стародубских маетностях, пользуясь тем, что место умершего мужа заступил его брат Яков, который являлся естественным оберегателем осиротелой семьи Семена. Повыдавав своих дочерей замуж, одну – за генер. есаула Антона Гамалею, а другую – за смоленского шляхтича Михаила Богдановича Корсака, вдова Семена жила еще более двадцати лет. Зять её Гамалея за участие в Мазепиной измене, был сослан в Сибирь, чем воспользовался Корсак и закрепил за собой в 1718 г. все тестевские имения, в которых считалось более пятисот дворов.
[ред.] Джерела
- ↑ - Микола Іконніков, Дворянство Росії, Париж, Бібліотека Інституту слов'янських досліджень, 1961, том N1, Римські-Корсакови , Сторінка N-218.
- ↑ - Перелік осіб роду Корсакових, Римських-Корсакових і князів Дондукових-Корсакових, рукопис, зберігається в Російській державній бібліотеці у Санкт-Петербурзі, сторінка 11.
- ↑ - http://www.geni.com/people/Мария-Семеновна-ст-Корсак/6000000017708046134
Від дідів до онуків
титул: 1696, Moscou, noble
шлюб: ♀ Євдокія Афанасіївна Покорська , Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина
смерть: 1758