Платон Тимофійович Борисполець нар. 1 квітня 1805 пом. 30 червня 1880

З сайту Родовід

Події

1 квітня 1805 народження: Гоголів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія

заняття: художник

інше: хороший знакомый Тараса Шевченко и Герасима Кухаренко

30 червня 1880 смерть: Санкт-Петербург, Російська імперія

Нотатки

Оскільки містечко було козацьким, то кріпацтво не проявило тут своєї руйнівної сили. Оглав, з білими, як вишневий цвіт, хатами, козацьке за духом містечко любив і Тарас Шевченко. Він підтримував дружні стосунки з сім'єю родового гоголівця Платона Бориспольця, з яким навчався в Петербурзькій Академії художеств, у майстерні художника Брюллова. Шевченко часто згадує Гоголів у своїх творах.

Гоголівський дворянин Платон Тимофійович Борисполець (1805 — 1890 рр.) був трохи старший за Тараса Шевченка. Виходець з родини козацької старшини, він був на військовій службі і в ранньому віці пішов у відставку. З відзнакою закінчив Академію художеств. Був близьким товаришем Шевченка. У 1847 р. пише картину "Проповідь Андрія Первозванного на березі Дніпра", яка і нині зберігається в Андріївській церкві. Правда, там вона називається "Проповідь апостола Андрія скіфам". Картину написано в Парижі, де художник продовжував навчання. Проте талановитому художнику не пощастило. У 1852 р. він втрачає зір. Цю звістку Тарас одержав у засланні на Кос-Аралі. Поет пише поему "Сотник" як згадку про Гоголів, про родину Бориспольців. Помер Платон Борисполець, за одними даними, в Санкт-Петербурзі, за іншими, в Італії. Це був "старий і сердешний друг" Тараса. Гоголівський друг.

• http://brovarland.livejournal.com/11359.html

+ + +

Упокой, Боже, Платона і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

[ред.] Джерела

1. ↑ Коцюба Ольга, Коцюба Віктор, Овдієнко Марія. Дума про Гоголів. Історико-краєзнавчий нарис про с.Гоголів Броварського району на Київщині. - Броварі: Українська ідея. - 2004. - 448 с. — ISBN 966-7638-15-4., стр.2. -
2. ↑ Ковалинський В.В. Київські мініатюри. Книга десята. Долі київських храмів. Частина друга. - К.: Купола, 2014. - 584 с.: іл. , стр.530. -

Від дідів до онуків