УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!!

Ізмаїл Орестович Новицький нар. 1854 пом. 1918

З сайту Родовід

Запис:801009

Рід	Новицькі
Стать	чоловік
Повне ім’я від народження	Ізмаїл Орестович Новицький
Батьки ♂ Орест Маркович Новицький [Новицькі] нар. 25 січня 1806 пом. 4 червня 1884 ♀ Мотрона Степанівна ? (Новицька) [?] пом. 28 квітня 1884

Події

1854 народження:

1884 народження дитини: Дінабург, ♂ Віктор Ізмаїлович Новицький [Новицькі] нар. 1884 пом. 1938

1918 смерть:

Нотатки

У 1884 р. померли обоє старі Новицькі: Мотрона Степанівна 28 квітня, а Орест Маркович 4 червня. За духівницею, садиба на Тарасівській, 2 переходила у власність до сина — Ізмаїла Орестовича Новицького. І хоча у заповіті не були забуті жоден з онуків Новицьких, навіть згадана була дитина, на яку лише чекала дочка Клавдія, проте особливу турботу виявили Орест та Мотрона Новицькі про одного з онуків — Володимира Міклашевського, який залишився сиротою після смерті батьків — Лідії Орестівни та Володимира Миколайовича Міклашевських. Так, за духівницею О. Новицького, опікунами сироти стали Ізмаїл Орестович Новицький та Клавдія Орестівна Красовська (з дому Новицьких). Бабуся ж заповіла 500 рублів на заснування стипендії імені Володимира Міклашевського при київській 2-й гімназії, яка мала видаватися бідному гімназисту-сироті. Орест Маркович заповів онукові Володимиру Міклашевському 12 тис руб. з тим, щоб відсотки з цієї суми витрачалися на його виховання до повноліття.

Часопис «Киевская старина» (липень 1884 р.) надрукував гарний некролог про О. М. Новицького. Як згадував В. Науменко, некролог уклав редактор-видавець «Киевской старины» Феофан Гаврилович Лебединцев. Новицькі і Лебединцеви були у свояцтві — брат Феофана Гавриловича був одружений з рідною небогою Ореста Новицького.

Тож після смерті батьків Ізмаїл Орестович Новицький, який на той час жив з родиною у м. Дінабург (нині — Даугавпілс, Латвія), оселився в Києві, на Тарасівській, 2. І. О. Новицький (1854—1918) розпочав своє навчання 1864 р. учнем київської 2-ї гімназії, але 1869 р. його перевели до білоцерківського реального училища, яке він закінчив 1873 р. Потім були роки навчання у Петербурзькому технологічному інституті, закінчивши який 1879 р., Ізмаїл Орестович одержав диплом інженера-технолога.