| УВАГА! ПРОЧИТАЙТЕ ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ!! |
Ванда Львівна Василевська нар. 21 січня 1895 пом. 29 липня 1964
З сайту Родовід
| Рід | Василевські |
| Стать | жінка |
| Повне ім’я від народження | Ванда Львівна Василевська |
| Батьки
♂ Леон Левко Васильчук Василевський [Василевські] нар. 24 серпня 1870 пом. 10 грудня 1936 | |
| Вікі-сторінка | wikipedia:uk:Василевська_Ванда_Львівна |
Події
21 січня 1895 народження: Краків, Польша
шлюб: ♂ Олександр Євдокимович Корнійчук [Корнійчуки] нар. 12 травня 1905 пом. 14 травня 1972
шлюб: ♂ Марьян Богатка [Богатки]
1925 шлюб: ♂ Роман Шиманський [Шиманські]
1928 народження дитини: ♀ Єва Романівна Шиманська [Шиманські] нар. 1928
29 липня 1964 смерть: Київ, УРСР, СРСР
Нотатки
|
Ва́нда Льві́вна Василе́вська (*21 січня 1905, Краків — †29 липня 1964, Київ) — польська та радянська письменниця та громадська діячка, тричі лауреатка Сталінської премії (1943, 1946, 1952).
Восприємник при хрещенні Йосип (Юзеф) Пілсудський, в майбутньому відомий політичний і військовий діяч Польської Республіки.
Дочка одного з лідерів Польської соціалістичної партії, в 1918-19 міністра закордонних справ Польщі Леона Василевського; дружина письменника О. Корнійчука. Освіту одержала в Краківськім університеті (1929). В 1939 переїхала в приєднаний до УРСР Львів і взяла радянське громадянство. Написала донос Сталіну на Євгена Степановича Березняка ("Майор Вихор"), який на той час керував Львівським міським відділом освіти і переводив школи на українську мову навчання. За його спогадами: "В українському місті на той час було 90 польських, 14 єврейських і лише 3 українські школи. Я почав переводити школи на українську мову навчання, i вже за рік їх було 70. Серед населення це не викликало спротиву. Однак письменниця Ванда Василевська написала особисто Сталіну скаргу, що Березняк “извращает понимание национальной политики”. Вже за кілька днів приїхала комісія з Москви, яка мала завершити перевірку до кінця червня. Я розумів, що наслідки для мене будуть невтішними, якщо не трагічними. Адже Сталін прихильно ставився до пані Ванди, тож московські гості були налаштовані проти мене. До того ж, секретар обкому Приходько злякався і збрехав їм, ніби я провадив реформу без відома обкому. Але 22 червня на місто впали перші бомби.."Ванда Василевська В 1940 її обрано депутатом до Верховної Ради СРСР. В 1941 вступила у ВКП(б).
Автор трилогії «Пісня над водами» (1940-1951), у якій писала про боротьбу поляків за національну незалежність. Її книги, за відгуками критиків, «обвинувальний акт проти капіталізму в Польщі». Під час Другої світової війни працювала в Політуправлінні РККА агітатором, їй було присвоєно звання полковника. Якийсь час редагувала газету політуправління Південно-Західного фронту «За Радянську Україну» (українською мовою) - починаючи з 31 липня 1941, до редакційної колегії увійшли і М.Бажан, О.Корнійчук . В 1942 випустила повість «Веселка», де головною темою стала мужність радянських людей у війні. У 1943 за повістю поставлено фільм[1]. В 1943-1945 роках — головний редактор газети «Радянська Польща», голова Спілки польських патріотів.
У повоєнні роки мешкала в Києві, брала участь у пропагандистських кампаніях, у тому числі зі знезброювання. Написала повість «Просто любов» — «про велич радянського гуманізму й силу духу». Про неї з чоловіком ходили вірші: «Корнійчук і Ванда — не родина, а банда». За життя її названо класиком, її доробки включено в шкільну програму, але після смерті Сталіна її творчість було практично забуто.
Померла 29 липня 1964 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам'ятник — мармур; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлено 1967 року.
...
«Не родина, а банда – Корнійчук і Ванда,» - ходило Україною у сталінські часи. 21 січня 1895 року народилася Василе́вська Ва́нда - дочка міністра закордонних справ Польщі Леона Василевського; одного з лідерів Польської соціалістичної партії жила в Кракові, де закінчила університет. Вона мала досвід двох шлюбів: з чоловіком-шахтарем і з професійним революціонером. У 1939 р. 34-річна революціонерка з чоловіком і дочкою переїхала в приєднаний до УРСР Львів і взяла радянське громадянство. Дуже скоро письменниця Ванда Василевська проявила таланти: у 1940 р. її обрали депутатом до Верховної Ради СРСР, наступного року вступила до лав ВКП(б) і написала особисто Сталіну скаргу, що Євген Березняк «извращает понимание национальной политики», переводячи школи на українську мову навчання. Сталін прихильно ставився до товариша Ванди, тому вислав московських гостей для перевірки. У часи радянсько-німецької війни була розвідником, полковником-агітатором. Коли короля сталінського театру Олександра Корнійчука познайомили з товаришкою, він жахнувся: монумент із взуттям 42-го розміру, пропахчений цигарками та загорнутий у шинель. Але він потребував «політичного шлюбу», а вона ж вдовиця. Корнійчук завершив суперечки з першою дружиною за картини та майно, забув Шарлоту Мойсеївну Варшавер і її темперамент медузи. І хоч молодим бракувало кохання, але феєрверк нагород та посад компенсував усе: О. Корнійчук - Голова Спілки письменників УРСР в 1938–1941 й в 1946–1953 роках; академік АН СРСР (1943); у лютому-липні 1944 р. - міністр закордонних справ УРСР; п'ятикратний лауреат Сталінської премії (1941, 1942, 1943, 1949, 1951); В. Василевська - тричі лауреатка Сталінської премії (1943, 1946, 1952); за її повістю «Веселка», поставлено фільм, що отримав Оскара; головний редактор газети «Радянська Польща», голова Спілки польських патріотів. Їх оголосили класиками ще за життя, їхні доробки (вчителі часто казали «одоробки») включили до шкільної програми, але після смерті Сталіна її творчість була практично забута, його шедеври забуття забрало пізніше. Києвом ходили легенди, що радянський мільйонер О. Корнійчук викликав касира ощадкаси додому й отримував гроші з книжки, бо дуже боявся виходити з дому. Розповідали, що Ванда жила в одних кімнатах квартири, а в інших - О. Корнійчук із юною Мариною (акторка, 45 кг, нога 35 розміру). 29 липня 1964 р. у Києві на 60-му році урвалося життя Ванди Василевської. Через 4 місяці драматург одружився з Мариною. ЗМІ все ще пишно його величали «Солдатом миру», а він помирав від лейкемії, яку отримав, коли разом із М. Хрущовим був на випробовуванні атомної бомби. «Помру, коли не зможу сам поголитися», - пророкував О. Корнійчук. 14 травня 1972 р. він втратив свідомість і не поголився.
...
- Wanda Wasilewska (PPR) - wiceprzewodnicząca PKWN. Oprócz niecodziennych pomysłów na przyszłą Polskę potraktowanych przez Rząd RP jako zdrajczynię, uratowała wiele istnień z łagrów.
...
Matka Wandy - Zieleniewska. Wanda była chrześnicą Piłsudskiego. Ojciec marzył aby córki poszły w ślady ojca i mocno oddziaływał np. na wychowanie i kształcenie Wandy.
6 maja 1978 Minister Obrony Narodowej, generał armii Wojciech Jaruzelski nadał Wojskowemu Instytutowi Historycznemu imię Wandy Wasilewskiej. Ceremonia nadania imienia patronki odbyła się 13 maja 1978 w siedzibie Instytutu. W uroczystości wzięli udział między innymi Minister Obrony Narodowej, generał armii Wojciech Jaruzelski i sekretarz Komitetu Centralnego Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej, Andrzej Werblan oraz siostra Wandy Wasilewskiej, Zofia Aldona Woźnicka. W trakcie uroczystości została odsłonięta tablica pamiątkowa z napisem "Wojskowy Instytut Historyczny imienia Wandy Wasilewskiej, wybitnej Polki, pisarki, rewolucjonistki - współorganizatorki 1 Dywizji Piechoty imienia Tadeusza Kościuszki. W 35 rocznicę ludowego Wojska Polskiego. 14 maja 1978 roku.
Від дідів до онуків
смерть: 8 лютого 1961, Лондон, Великобританія
♂ Олександр Євдокимович Корнійчук шлюб: ♀ Ванда Львівна Василевська
шлюб: ♀ Марина Федотівна Захаренко (Бортко, Корнійчук)
шлюб: ♀ Шарлотта Мусіївна Варшавер
хрещення: близ. 12 травня 1905, Христинівка, Уманський уїзд, Київська губернія, Російська імперія
смерть: 14 травня 1972, Київ, УРСР, СРСР
