З сайту Родовід

Запис:84650
Перейти до: навігація, пошук
Рід  Шухевичі
Стать чоловік
Повне ім’я
від народження
Роман Йосипович Тарас Чупринка Шухевич
Імена протягом життя Тарас Чупринка
Батьки

Зенон Йосип Шухевич [Шухевичі] нар. 1879 пом. 1948

Євгенія Іванівна Стоцька (Шухевич) [Стоцькі] нар. 1883 пом. 30 червня 1956

Події

близ. 30 червня 1907 народження: Львів, Австро-Угорська імперія

1930 шлюб: Наталія Березинська (Шухевич) [Березинські] нар. 13 березня 1910 пом. 28 лютого 2002

28 березня 1933 народження дитини: Юрій Романович Шухевич [Шухевичі] нар. 28 березня 1933

16 жовтня 1940 народження дитини: Краків, Марія Романівна Шухевич (Трильовська) [Шухевичі] нар. 16 жовтня 1940

5 березня 1950 смерть: Білогорща, Львівська область, УРСР, СРСР

Нотатки

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові.

Навчаючись в Українській академічній гімназії у Львові, хлопець займався спортом, музикою, любив мандрувати в гори. Тут вступив до Пласту, де пройшов усі ступені спортивної підготовки.

З 16 років прилучився до національно – визвольного руху, спілкується з колишніми січовими стрільцями – Євгеном Коновалцем і Степаном Шахом, які мали дуже великий вплив на формування його світогляду.

Закінчивши гімназію Роман вступив до Львівського Політехнічного інституту. В другій половині 20 – их років стає членом Української військової організації (УВО), організовує бойові операції проти польських окупантів.

Дев'ятнадцятирічним юнаком Р. Шухевич здійснив замах на польського куратора шкіл Станислава Собінського за те, що той закривав українські школи, українську мову.

У 1927 – 1929 рр. він відбуває дійсну військову службу в польській армії. Тут досконало вивчає військову справу, навчаючись у старшинській школі. І як політично – підозрілого відраховують і скеровують служити в артелерійський полк на Волині.

Закінчивши службу, Шухевич їде за скеруванням на навчання до Данцігуна - старшинські курси. Пізніше проходить вишкіл у Баварській військовій академії.

У 1929 році вступає до ОУН. Довгий час працює на посту бойового реферанта у Крайовій Екзекутиві ОУН на західноукраїнських землях (псевдо «Дзвін»). Тут Роман бере участь у засіданнях і підготовці бойових акцій, докладає багато зусиль щоб об'єднати УВО та ОУН. У деяких бойових акціях він і сам брав участь. В 1932 році Роман особисто керував нападом бойової групи ОУН на пошту в Городку. Польська поліція його арештовує, але незабаром випускає не доказавши вину.

Наступного року молодий військовий організував успішний атентат на працівника консульства СРСР у Львові А. Майлова, виконаний М. Лемиком ця акція була проведена, як протест проти організованого в Україні голоду – 1933.

1934 року група бойовиків ОУН здійснила вдалий замах на польського міністра Б. Пірацького – головного пацифікатора Волині й Галичини. Роман Шухевич опинився в лаві підсудних. Суд присудив йому 4 роки ув'язнення. Шухевича відправляють у відомий концтабір – Береза–Картузька, але у 1937 року, внаслідок загальнодержавної амністії, звільнено.

У 1938 році він нелегально переходить на Закарпатську Україну, де створює Карпатську Січ. Діє під псевдонімом четаря «Щуки», бере участь в боях. В одному з них потрапив в оточення, але йому вдалося врятуватися. Переходить через Румунію і Югославію до Австрії, де проводом ОУН був призначений зв'язковим в Данцігу до земель під Польщею.

1939 року Шухевич переїжджає до Кракова де його призначають зв'язковим з українськими землями в СРСР.

У 1940 – 1941 роках входить до складу Революційного проводу ОУН. Працює на посту провідника ОУН на окраїнних українських землях у генерал – губернаторстві (Просяння, Лемківщина та Холмщина). Працюючи лдночасно в Генеральному штабі ОУН, організовував таємні військові курси.

Навесні 1941 року бере участь у другому Великому Зборі ОУН.

1941 р. під псевдонімом “Майор Тур” він формує український легіон “Нахтігаль”, на чолі якого 30 червня 1941 року вступив до Львова. Зі Львова Шухевич із батальйоном дійшов до Вінниці, та йому повідомили, що майже всі члени створеного у Львові

Українського державного правління арештовані. Він на знак протесту відмовився виконувати подальші вказівки німецького командування. Тоді «Нахтігаль» відправили до преформування в допоміжну поліційну частину і відправили в Білорусь для охоронних функцій, а також для боротьби із советськими партизанами. Прибувши на місце дислокації батальйону, Шухевич налагодив контакти з полковником «Шелестом» (Василем Сидором), начальником крайового військового штабу ОУН. Він передає повстанцям зброю, боєприпаси, амуніцію, а згодом почав переправляти в підпілля легіонерів. «Майора Тура» арештують. Йому загрожує розстріл, він переходить в підпілля.

Навесні 1943 року Шухевич «Тур» стає членом проводу ОУН і займає пост військового реферанта при проводі ОУН, бере активну участь при підготовці третього Надзвичайного Збору ОУН, який відбувся у серпні 1943 року. Збір ухвалив політичну платформу боротьби ОУН проти німецько – большевицьких окупантів та вніс зміни у програму ОУН. Третій надзвичайний великий Збір ОУН обирає Романа Шухевича на пост голови бюра проводу ОУН, головним командиром УПА. В листопаді 1943 року проводить на Волині першу Конференцію Поневолених Народів, яка заклакала до збройної боротьби всі нації, що перебували під большевицьким гнітом.

Створення УГВР було вершиною діяльності Романа Шухевича як політика. Створив найширшу платформу народного збройного опору окупантам.

У липні 1944 року на узбіччі гори Виділок, що на Лемківщині відбувся перший великий збір УГВР. Він обрав Романа Шухевича - «Тараса Чупринку» головою генерального секретаріату військових справ та головним командиром УПА.

Перед МГБ стояло завдання негайно ліквідувати «Тараса Чупринку».

Було створено спеціальні оперативні групи для пошуку і захоплення.

Ціною величезних зусиль емгебістам вислідити одну з конспіративних квартир в околицях Львова.

5 березня 1950 року в селі Білогорщі, біля Львова, на своїй підпільній квартирі, у нерівному бою, Головнокомандувач УПА Роман Шухевич «Тарас Чупринка», загинув.

+ + +

Упокой, Боже, Романа і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія


Від дідів до онуків

Діди
Євгенія Любович (Барвінська)
народження: 20 грудня 1854, Львів, Австро-Угорщина
шлюб: w Олександр Барвінський
смерть: 20 грудня 1913, Львів, Австро-Угорщина
Герміна Любович (Шухевич)
народження: 1852, Перемишль
шлюб: Володимир Йосипович Шухевич
смерть: грудня 1939, Львів
Зенон Шухевич
народження: 31 серпня 1842
шлюб: Емілія Кобринська
посвята у духовний сан: 1867
заняття: з 1870 до 1931, Тишківці, парох
заняття: 1870, Снятин, катехит міської нижчої реальної школи
смерть: 30 грудня 1931, Тишківці
Зузанна Шухевич
народження: 1844
смерть: 1846
Євген Шухевич
народження: 1847
шлюб: Володимира Левицька
заняття: член комісії, що керувала фондом вдов і сиріт по священиках
посвята у духовний сан: 1872
заняття: з 1872 до 1880, Серафинці, повіт Городенка, сотрудник парохії
заняття: 1881, Вижній Березів, повіт Коломия, адміністратор парохії
заняття: з 1881 до 1901, Красів, повіт Львів, парох
заняття: з 1897 до 1898, Львів, церква свв. Петра і Павла
заняття: з 1900 до 1901, Щирець, віцедекан
заняття: з 1901 до 1924, Підберізці, парох
смерть: 17 липня 1924, Підберізці
Ольга Шухевич
народження: 1851
смерть: 1853
Марія Шухевич
народження: 18 лютого 1853
шлюб: Лонгин Ковблянський
смерть: 28 лютого 1924, Коломия
Ольга Шухевич (Величковська)
народження: 9 листопада 1855
шлюб: Теодор Величковський
смерть: 26 жовтня 1935
Ізидор Шухевич
народження: 1857
смерть: 1930
Микола Шухевич
народження: 1862
шлюб: Варвара ? (Шухевич)
смерть: 1942, Львів, похований на Личаківському цвинтарі, 60 поле
Євгенія Шухевич (Левицька)
народження: 1865
шлюб: Софрон Левицький , Тишківці
смерть: 1946
Володимир Йосипович Шухевич
народження: 15 березня 1849, Тишківці
шлюб: Герміна Любович (Шухевич)
заняття: після 1876, Львів, вчитель середніх шкіл; зокрема 1879 - заступник вчителя (суплент) в гімназії ім. Франца Йосипа
заняття: з 1890 до 1895, редактор дитячої газети "Дзвінок"
народження: з 1896 до 1904, голова товариства "Руська бесіда"
смерть: 10 квітня 1915, Львів
Іван Стоцький
народження: 1849
смерть: 5 жовтня 1916
Діди
Батьки
Дарія Шухевич (Старосольська)
народження: 3 січня 1881, Львів
шлюб: Володимир Старосольський
смерть: 28 грудня 1941, Георгіївка, Казахстан
Ірина-Софія Шухевич (Рожанковська)
народження: 1881
шлюб: Теодор Рожанковський , одружилися з дозволу Святішого Престолу
смерть: 1934, Львів, похована на Личаківському цвинтарі
Тарас Володимирович Шухевич
народження: 18 січня 1886
шлюб: Ольга Бандрівська (Шухевич)
смерть: 30 січня 1951
Євгенія Іванівна Стоцька (Шухевич)
народження: 1883
шлюб: Зенон Йосип Шухевич
смерть: 30 червня 1956, померла на засланні в Казахстані
Батьки
 
== 3 ==
Юрій Шухевич
народження: 3 серпня 1910, Краковець
смерть: 27 червня 1941, Львів
Наталія Йосипівна Шухевич
народження: 22 травня 1922, Радехів
шлюб: Муталіф Геграєв
смерть: 21 лютого 2010, Нальчик, похована у Львові
Наталія Березинська (Шухевич)
народження: 13 березня 1910, Лецівка
шлюб: Роман Йосипович Тарас Чупринка Шухевич
смерть: 28 лютого 2002, Львів, Україна
Роман Йосипович Тарас Чупринка Шухевич
народження: близ. 30 червня 1907, Львів, Австро-Угорська імперія
шлюб: Наталія Березинська (Шухевич)
смерть: 5 березня 1950, Білогорща, Львівська область, УРСР, СРСР
== 3 ==
Діти
Діти

Персональні інструменти
захист приватності
Генеалогічні досліждення в архівах України
Ваша Е-адреса*
Ваше ім'я*
Ваше прізвище*
Поштовий індекс місця проживання ваших предків в Україні*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
Іншими мовами